Литейная отрасль планирует увеличить объем производства по итогам 2024 года

Важко говорити про конкретні дані зростання в умовах невизначеності — як в цілому, так і щодо енергопостачання в осінньо-зимовий період

Від лиття залежить постачання необхідної продукції на оборонні заводи, машинобудівні підприємства, відновлення зруйнованої інфраструктури. Незважаючи на те, що з початку війни українська ливарна промисловість втратила приблизно 50% виробничих потужностей, а існуючі підприємства працюють на 30-50%, галузь очікує зростання виробництва до кінця цього року. Проте про можливу динаміку зростання говорити зарано, адже попереду нас чекають довгі 4 місяці, протягом яких можуть виникнути серйозні проблеми з енергопостачанням.

Основні проблеми

До основних проблем ливарного виробництва відносяться:

1. Труднощі роботи з військово-промисловим комплексом (ВПК). Хоча оборонна промисловість потребує широкого асортименту ливарної продукції, потенціал цієї галузі реалізований далеко не повністю. Крім того, з самого початку війни галузь боролася з багатьма проблемами – управлінським хаосом у відповідних державних установах, різноманітними бюрократичними перепонами та ін. труднощі з передачею документації, нав’язуванням посередників тощо.
2. Дефіцит електроенергії. Ливарна промисловість дуже залежить від стабільного енергопостачання. Ливарна піч — це не машина, яка сама зупиняється, коли вимикається світло. Це кілька тонн металу, розплавленого до температури 1500°C, який у разі раптового відключення електроенергії перетвориться на величезну небезпечну технологічну проблему. Всі інші виробничо-технологічні процеси в ливарних цехах засновані на використанні електроенергії і газу. Окрім самого енергопостачання, нас турбують ціни на електроенергію, які постійно зростають для промисловості. Спочатку з червня підвищили необхідну частку імпорту електроенергії до 80%, щоб підприємства не мали відключень, а в середині липня запропонували уніфікувати тарифи на розподіл. Нам вдалося переконати їх не зближувати тарифні класи, оскільки це може призвести до зростання витрат на енергоносії на підприємствах і погіршення конкурентоспроможності продукції, а то й до збереження частини з них.
3. Немає персоналу. Незважаючи на прийняття ряду рішень (зокрема низку підприємств із критичних для економіки категорій тощо), проблема некомплекту кадрів на ливарних цехах є загальною. Зараз середня завантаженість підприємства коливається від 30% до 50% залежно від виду продукції. Тобто підприємства могли б збільшити обсяги виробництва, але через брак спеціалістів не можуть виконати ту чи іншу роботу чи взятися за те чи інше замовлення. Водночас багато посад неможливо замінити ні жінками, ні некваліфікованою працею, оскільки навчання виробничих кадрів вузьких спеціалізацій може тривати роками.
4. Труднощі з логістикою. Зараз приблизно 80-85% виробленої ливарної продукції залишається в країні, ще 15-20% йде на експорт. Протягом останнього року компанії-експортери мали дуже складні відносини зі споживачами через проблеми на кордоні, що призвело до реструктуризації маршрутів і збільшення витрат на логістику, подовження термінів доставки та несвоєчасної доставки продукції.

Лиття споживачів

Сьогодні виділяють дві основні групи споживачів литва. Першою за обсягом замовлень і ключовою є ОПК. Наразі зростання оборонного виробництва з певних причин зупинилося, але ми сподіваємося, що існуючі проблеми будуть усунені найближчим часом. Наші позитивні очікування пов’язані з тим, що дещо раніше було помітно зростання попиту на продукцію оборонного призначення.

Іншим напрямком є ​​численні підгалузі машинобудування (сільське господарство, залізниця, енергетика), будівництво інфраструктури, енергетика тощо. Їхня динаміка нині дуже різноманітна, але попит на продукцію ливарного виробництва буде особливо високим у післявоєнний період, реконструкцію зруйнована інфраструктура.

Тепер треба думати, що цей процес забезпечувався продукцією українських підприємств, а не імпортом у кредит усієї продукції наших партнерів. Має бути розроблена відповідна державна стратегія і за це має відповідати відповідне Міністерство стратегічного розвитку України.

Прогноз 2024

Ми очікуємо зростання видобутку до кінця 2024 року, але сьогодні об’єктивно складно щось передбачити точно. У 2023 році виробництво ливарної продукції склало приблизно 300 тис. тон. Цього року ми планували виробити 380-400 тисяч. тонн виливків. Але зараз ніхто не знає, як виглядатиме осінь-зима та ситуація з енергопостачанням. Звичайно, якщо є багатогодинний простой, про ритмічну роботу підприємств можна забути.

Ливарне виробництво має велике значення для обороноздатності і післявоєнної відбудови країни. Зараз галузь розвивається не завдяки, а всупереч – тому що є ініціативні власники та керівники ливарних підприємств, які намагаються пробити стіни бюрократії та запропонувати свою продукцію.