[ad_1]
Європейська промисловість і будівництво відновлюються надто повільно
Під час війни Європейський Союз став найбільшим торговим партнером України. Цьому сприяло зняття торгових обмежень і географічна близькість, що важливо в умовах логістичних труднощів. На кінець першого півріччя 2024 року український експорт до ЄС склав $11 млрд, або 56% від загального обсягу. Європа ще більш важлива для гірничодобувної та металургійної промисловості. Поставки металопродукції до країн Європи склали 84% українського експорту в першому півріччі. Тому перспективи експорту України – як загального, так і гірничо-металургійного комплексу – залежать від стану ринку ЄС.
Макроекономічна ситуація
Європейська економіка намагається оговтатися після шторму 2022 року, коли почалася повномасштабна російська агресія, обірвалося багато ланцюгів поставок і різко зросли ціни на енергоносії. Це доповнювалося інфляцією, підвищенням процентних ставок і зменшенням доступності кредитів, що зрештою призвело до уповільнення економічної активності, особливо в будівництві та промисловості. У результаті економічне зростання в єврозоні та Євросоюзі наприкінці 2023 року склало лише 0,4% порівняно з 3,4% у 2022 році.
Цього року економічна активність залишається низькою. За даними Євростату, у другому кварталі економіка єврозони зросла на рівні першого – на 0,3% кв/кв.
Найбільші економіки у другому кварталі зростали в різних напрямках: ВВП Німеччини впав на 0,1% кв/кв, тоді як у Франції, Італії та Іспанії зростання склало 0,3%, 0,2% і 0,8% кв/кв./кв. відповідним чином. Стабільне зростання багатьох ключових країн дозволило Європі компенсувати падіння економіки Німеччини. У річному вимірі економіка єврозони у другому кварталі зросла на 0,6%.
Поточні оцінки бізнес-клімату в Європі низькі. За даними Єврокомісії, загальний індекс ділових настроїв у єврозоні (Economic Sentiment Indicator) у серпні зріс до 96,6 пункту. Бізнес-клімат у промисловості хоч і трохи покращився, але протягом року залишався на локальному мінімумі. Зокрема, у Німеччині PMI знаходиться на найнижчому рівні за 5 місяців, а у Франції – на найнижчому рівні за 8 місяців. Низькі оцінки загального економічного клімату частково підтримуються відносно хорошою ситуацією у сфері послуг, але цього недостатньо, щоб суттєво покращити сукупні оцінки ділових настроїв.
Короткострокові перспективи відновлення економічної активності значною мірою залежать від подальшого зниження процентних ставок на тлі послаблення інфляції. Ринок очікує продовження зниження ставок після засідання ЄЦБ 12 вересня. Нагадаємо, у червні регулятор знизив усі три базові ставки на 25 базисних пунктів. Зараз базова ставка за кредитами становить 4,25% річних, за депозитами – 3,75%, за маржинальними кредитами – 4,5%. Це очікування початку циклу зниження процентних ставок сприяло покращенню ділових настроїв у єврозоні наприкінці 2023 року.
Стан попиту на сталь
Попит на європейському ринку сталі залишається досить слабким, низка макрофакторів стримує його зростання.
«ЄС та його промисловість, що споживає сталь, стикаються з багатьма викликами: геополітичні зміни та невизначеність, висока інфляція, жорстка монетарна політика та часткове скасування фіскальної підтримки, а також стабільно високі ціни на енергоносії та сировину», — йдеться в огляді Worldsteel.
З початку цього року асоціація EUROFER двічі поспіль погіршила свій прогноз зростання видимого споживання сталі в Євросоюзі. Наразі зростання споживання у 2024 році очікується лише на 1,4% – до 127 млн тонн. Навіть таке мінімальне підвищення є лише «технічним відскоком» після провального 2023 року, коли споживання впало на 8,7%/год. – до 126 млн. тонн.
Зростання споживання металу можна очікувати лише наступного року. EUROFER прогнозує збільшення прямого споживання сталі в ЄС на 4,1% до 133 мільйонів тонн у 2025 році. Очікується, що наступного року реальне споживання сталі в Європейському Союзі зросте на 2,4% у річному обчисленні. (попередній прогноз – 2,1% р/р).
Розглянемо поточну та перспективну ситуацію в основних металоспоживаючих секторах європейської економіки.
Будівництво
Найбільшою металоспоживаючою галуззю в Європейському Союзі є будівництво – 33% від загального споживання сталі. Ситуація там знаходиться під тиском багатьох негативних факторів.
«Зростання цін на будівельні матеріали в поєднанні з нестачею робочої сили в деяких країнах ЄС, зростання економічної невизначеності і, зокрема, підвищення процентних ставок через посилення монетарної політики негативно впливають на обсяги будівництва», – відзначають аналітики EUROFER.
У результаті будівельний сектор скоротився на 1% р/р. у 2023 році, хоча падіння було меншим, ніж очікувалося (-2,1% р/р). Ця тенденція збережеться і цього року, зокрема: через суттєве скорочення державної підтримки галузі, яка досі була рушійною силою її розвитку. Очікується, що будівельне виробництво в ЄС у 2024 році впаде на 1,4% у річному обчисленні.
Водночас пом’якшення монетарної політики та покращення умов фінансування проектів цього року дозволяють очікувати зростання будівельної активності на 1,8% р/р. вже в 2025 році.
Автомобільна промисловість
Другою за значенням галуззю залишається автомобілебудування (18% загального споживання сталі). Донедавна ситуація тут була набагато кращою, ніж у багатьох секторах європейської економіки. Завдяки покращенню попиту виробництво автомобільної промисловості у 2023 році зросло більше очікуваного – на 8,7% р/р. (у 2022 році – 5,7% р/р). Однак цей рівень залишився значно нижчим, ніж у роки до Covid-19, тобто 2018-2019.
Покращення в автомобільній промисловості тривало до травня цього року, коли кількість реєстрацій транспортних засобів різко впала на трьох з чотирьох основних ринків регіону – Італії, Німеччини та Франції. Через тривалу стагнацію в галузі, невизначеність щодо стандартів електромобілів і низьку довіру споживачів EUROFER очікує, що виробництво в автомобільному секторі ЄС впаде на 3% в річному вимірі. (попередній прогноз – -0,4% р/р) за результатами 2024 року.
При цьому прогноз виробництва автомобілів на 2025 рік передбачає зростання на 2,3% р/р. (попередній прогноз – 0,8% р/р).
У будь-якому випадку попит на автомобілі залишатиметься слабким, доки не покращиться макроекономічна ситуація та доходи споживачів. На споживчий попит також негативно впливає невизначеність навколо запуску нових моделей автомобілів і відсутність зарядних точок для електромобілів, а на перспективи галузі негативно впливає посилення конкуренції з китайськими автовиробниками.
Машинобудування
Через шок цін на енергоносії, який надзвичайно негативно вплинув на весь виробничий сектор ЄС, а також через вплив високих процентних ставок та економічної невизначеності, економічна діяльність у машинобудуванні, іншому великому металоспоживачому секторі європейської економіки (її частка в структурі споживання сталі), суттєво знизилася в ЄС і становить приблизно 14%. Після складного для галузі 2022 року, коли зростання виробництва в машинобудуванні склало 5,7% р/р. (у 2021 році – на 14,3% р/р), у 2023 році зростання сповільнилося до 2,6% р/р.
Очікується, що промисловість стане негативною до кінця цього року, хоча економічна ситуація дещо покращилася в другій половині року. За оцінками EUROFER, у 2024 році машинобудування зафіксує падіння на 1,9% р/р. Повернення до позитивної динаміки очікується лише в першій половині 2025 року, коли прогнозується відновлення галузі на 2,1% р/р.
Обережний оптимізм
Зниження процентної ставки ЄЦБ, яке розпочалося в червні, саме по собі не сприятиме швидкому відновленню європейської економіки: масштаби зниження надзвичайно малі, і знадобиться щонайменше шість місяців, перш ніж вартість запозичень почне знижуватися. , що виливається в економічну діяльність.
Тому аналітики очікують покращення економічної активності в основних металоспоживаючих секторах європейської економіки лише наступного року. Це в основному завдяки збільшенню доступності кредитів і покращенню промислового та споживчого попиту.
Такі очікування вже вилилися в покращення прогнозів економічної ситуації в єврозоні. Зокрема, ЄЦБ підвищив прогноз зростання ВВП єврозони на 2024 рік до 0,9%. У 2025 році очікується зростання європейської економіки на 1,4-1,5%.
Зростання європейської економіки наступного року створює умови для збільшення виробництва та експорту українських гірничо-металургійних компаній. Водночас, окрім сприятливої економічної ситуації на ринку ЄС, важливо продовжити режим зняття обмежень на український експорт та виведення України з-під впливу CBAM або принаймні запровадити інструменти, які пом’якшують наслідки цього механізму. на вітчизняних експортерів.
Водночас ризик ескалації бойових дій в Україні, зростання геополітичної напруги, інфляції та боргового тиску на фінансові ринки залишається значним для європейської економіки.
«Ключовою проблемою економіки ЄС є не «падіння титану», яке представляє економіка Німеччини, а відсутність факторів зростання. В останні роки як країни ЄС окремо, так і ЄС в цілому не пропонували жодних факторів зростання. Відсутня підтримка ринку нерухомості, коли молоді сім’ї не можуть собі дозволити купити квартиру і це стає соціальною проблемою. На автомобілебудування робити ставку немає сенсу: вимушений перехід на електромобілі та програна раніше війна з китайським автопромом не виглядають переконливо. Про видобуток нафти і газу мова не йде: диверсифікація джерел постачання вимагає як мінімум десятикратного збільшення буріння і видобутку газу і нафти. А ставка «все в нуль» для зеленої трансформації вимагає великих інвестицій, але не приносить доданої вартості та не створює економічного зростання, як наслідок, енергетична сировина просто дорожчає, а платники податків платять більше», – зауважує Станіслав. Зінченко, директор Центру ГМК.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
