Борьба с избыточными стальными мощностями требует взаимоподдержки – Тарас Качка

Зокрема, слід переглянути гарантії для країн-учасниць GFSEC

Країни-учасниці Глобального форуму з надлишкових потужностей у металургії (GFSEC) потребують більшої взаємної підтримки. Таку позицію української сторони висловив заступник міністра економіки – торговельний представник України за підсумками зустрічі форуму в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Качина тераса.

Він нагадав, що форум збирає країни, які намагаються вирішити проблему надмірного виробництва сталі через неконкурентні субсидії, і Україна бере участь у ньому вже кілька років.

Перш за все, зазначає Тарас Качка, необхідно скасувати торговельні захисні заходи, які застосовуються або плануються щодо суб’єктів з країн-учасниць форуму та поділяють принципи, викладені в проекті міністерської заяви. Той факт, що сталь виробляється в країнах, які поділяють однакові політичні цілі щодо її виробництва, слід розглядати як інвестицію в стійкі та дружні ланцюги постачання.

«Це особливо важливо для досягнення кліматичних цілей. Декарбонізація сталі буде ефективною, якщо вона буде підкріплена ланцюгами поставок, які заохочуватимуть інвестиції в сучасні технології декарбонізації сировини, зокрема залізної руди», – зазначив торговий представник України.

Крім того, він підкреслив, що ще одним важливим елементом є використання сталевих потужностей для обробки та переробки сталі з країн із надлишком потужностей, особливо Російської Федерації та країн, які підтримують її агресію проти України.

Україна вітає запроваджені інструменти обмеження поставок російської сталі на ринки країн GFSEC. Однак, зазначає Качка, особливу увагу слід звернути на металургійні потужності, що працюють на цих ринках, що належать російським металургійним холдингам або операційно залежать від поставок напівфабрикатів з РФ.

«Наприклад, чинний режим санкцій ЄС проти Російської Федерації передбачає винятки для поставок металопродукції з Росії, що призводить до спотворення конкуренції в Європейському Союзі та демонструє залежність і вразливість перед країнами з надлишковими виробничими потужностями. Нам потрібно працювати разом, щоб усунути ці вразливості, створюючи нові ланцюги поставок між партнерами», – пояснив він.

Нагадаємо, згідно з січневою доповіддю ОЕСР, до кінця 2023 року світові потужності з виробництва сталі повинні були збільшитися майже до 2,5 млрд тонн, що означає зростання п’ятий рік поспіль і випереджає останні прогнози попиту. Збільшення світових виробничих потужностей на 57,1 мільйона тонн наприкінці минулого року є найвищим щорічним зростанням за останнє десятиліття. На Азію припадає 30,5 млн т, що становить 53,3% від цього числа.