[ad_1]
Другий рік повномасштабної війни став справжнім випробуванням для України
Незважаючи на всі труднощі та перешкоди, у 2023 році гірничодобувна галузь продовжувала розвиватися. Підтвердженням цьому є рекордна сума надходжень до державного бюджету від плати землекористувачів за спецдозволи. За право розробки родовищ видобувні компанії торік заплатили 2,3 млрд грн! Які тренди стали вирішальними для розвитку гірничодобувної галузі України у 2023 році?
Оновлення законодавства
2023 рік виявився плідним на законодавчі зміни у сфері землекористування. У цьому контексті однією з головних подій, безперечно, є набрання чинності у березні минулого року Закону № 2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про землекористування». НАСППУ також брала участь у розробці та обговоренні Закону № 2805, який значно спростив процедуру отримання спеціальних дозволів на користування надрами.
«Відтепер для отримання спецдозволу на користування надрами підприємцям більше не потрібно оформляти десятки документів і отримувати обтяжливі погодження», – так охарактеризувала закон міністр економіки України Юлія Свириденко.
Також протягом року уряд прийняв кілька постанов щодо використання землі. Зокрема, у лютому 2023 року прийнято постанову №132 «Про затвердження переліку надр (родовищ корисних копалин), що мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, які надаватимуться у користування через конкурси на укладення угод про розподіл продукції» Документом це хоча б частково висвітлило розуміння державою поняття «стратегічна сировина», яке, на жаль, досі залишається неврегульованим. В результаті Україна втрачає багатомільярдні надходження до державного бюджету та не може створити нормальні умови для залучення інвестицій у розробку цього виду корисних копалин.
Питанням відходів займалося і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. У жовтні 2023 року в рамках гармонізації законодавства України з європейськими директивами було затверджено Порядок класифікації та Національний перелік відходів з урахуванням 20 груп та 895 видів відходів. Україна вперше отримала чітко визначену класифікацію відходів за європейськими стандартами. Для гірничодобувної промисловості Національним переліком визначено декілька видів відходів. Наприклад, відходи, що утворюються під час розвідки, видобутку корисних копалин і розробки кар’єрів; відходи видобутку металу (руда) або гравій і щебінь.
Робота над законодавчими змінами щодо користування надрами триває, оскільки багато питань залишаються невирішеними. Зокрема, зняття секретності та подальше врегулювання термінології щодо стратегічної сировини тощо. Цілком імовірно, що ця тенденція збережеться і в 2024 році.
Морський коридор відкривається для залізної руди
У середині серпня 2023 року в Чорному морі почали діяти запропоновані ВМС України т.зв. «тимчасовий морський коридор». За чотири місяці його використовували понад 300 суден, які перевезли з портів Великої Одеси понад 10 млн тонн експортної продукції. Про це в середині грудня повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Із зазначених 10 мільйонів тонн щонайменше 11% вантажних перевезень (тобто 1,1 мільйона тонн) становлять залізна руда. У жовтні чотири судна перевезли з порту «Южний» 507 тис. тонн. тонн залізної руди, у листопаді ця цифра зросла до 620 тис. тонн, які транспортували 14 суден з портів Одеса та Южний.
Функціонування тимчасового морського коридору дозволяє українським виробникам залізорудної сировини не лише поступово нарощувати обсяги виробництва, а й розширювати географію експорту. «До відкриття морського коридору у нас було два ринки для нашої руди: внутрішньогрупове споживання в Україні та Східній Європі. Це дало змогу завантажити гірничо-збагачувальні комбінати на 35-40%. Зараз ми розширюємо нашу географію: Південна Європа, Італія, Туреччина, Єгипет. Але левова частка — це Китай», — сказав гендиректор «Метінвесту» Юрій Риженков в інтерв’ю Forbes Україна.
Підтримка функціонування нового морського коридору потребуватиме значних зусиль з боку держави та міжнародних партнерів, і одним із найважливіших питань є питання страхування морського транспорту.
Майнінг як спосіб диверсифікації бізнесу
2023 рік показав зростання інтересу до користування та видобутку надр з боку компаній та підприємців, які раніше не вели такої діяльності або розглядали цей вид діяльності як спосіб диверсифікації діяльності. На цьому тлі виділяється турецька Onur Group, яка в лютому оголосила про плани інвестувати 50 млн доларів у розробку родовища графіту на півночі Хмельницької області. Цю діяльність турецький інвестор планує здійснювати через свою дочірню компанію Spies Ukraine. Крім того, у серпні Onur Group придбала компанію «Рокитнівський спецкар’єр», яка видобуває граніт у Рівненській області.
З 2015 року керівництво BGV Group інвестувало в гірничодобувні проекти понад 100 мільйонів доларів США. У 2023 році компанія активізувала свою діяльність у цьому напрямку. Зокрема, має намір розпочати видобуток піску в Житомирській області та зацікавлений у розробці родовищ урану в Миколаївській області.
У 2023 році Dragon Capital продовжив нарощувати свій вплив на ринку мінеральної води. У листопаді 2023 року засновник Dragon Capital Томаш Фіала та український бізнесмен Олександр Свіщов придбали активи фірми ТСБ, яка займається видобутком і продажем мінеральних вод у Львівській області. Ця компанія має три діючих спецдозволи на видобуток мінеральних вод у зазначеному регіоні. В результаті цієї операції Dragon Capital отримає дев’ять спецдозволів на видобуток мінеральних вод у Львівській області. Це дозволить інвестору розвивати бренд мінеральної води «Трускавецька», придбаний у 2021 році у IDS Borjomi International.
Запровадження санкцій зупиняє видобувні компанії
У зв’язку з повномасштабною агресією Росії уряд України запровадив санкції проти російських підприємців, які ведуть бізнес на території нашої країни, або українців, які більшою чи меншою мірою підтримували країну-агресора. У березні-червні 2023 року Держгеонадра відповідно до вимог Кодексу України про надра призупинило дію спецдозволів для низки підприємств.
З одного боку, держава діяла відповідно до обставин, застосовуючи обмеження щодо активів осіб, які потрапили під санкції, з іншого – не передбачила механізму роботи гірничодобувних компаній, від яких отримують спеціальні дозволи на використання надра можна було отримати, вивізши в новому стані. В результаті це призвело до їх арешту. У середині листопада в Києві відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню цього питання. Того ж місяця Держгеонадр рішенням суду поновило спецдозвіл Межиріченському гірничо-збагачувальному комбінату. Однак цей випадок є радше винятком. Це питання потребує розробки системного механізму, який би забезпечив безперебійну роботу гірничих підприємств у зв’язку із застосуванням санкцій до їх власників.
Поступова цифровізація гірничодобувної промисловості
У 2023 році відбулося кілька подій, які свідчать про поступову цифровізацію гірничодобувної галузі. Перш за все, це повноцінна активація електронного облікового запису надрокористувача, що дозволяє отримувати та продовжувати термін дії, вносити зміни, продовжувати межі та переоформляти спеціальні дозволи на користування надрами. Ця послуга стала доступною для надрокористувачів у листопаді 2022 року, але відповідне положення було прийнято після набрання чинності Законом №2805 і набуло чинності у травні 2023 року.
Завдяки Акту №2805 та впровадженню електронного рахунку користувача надр стало можливим проводити електронні аукціони. Це дозволило державі отримати до держбюджету понад 1,7 млрд грн від плати землекористувачів за видачу спецдозволів.
Крім того, відбулося кілька інших важливих цифрових змін у сфері використання підкладки. У травні 2023 року затверджено Порядок ведення, експлуатації та доступу до інформації єдиної державної електронної геоінформаційної системи для використання в підземних зонах (постанова Кабінету Міністрів України № 511). Цим документом удосконалено порядок розрахунків за переданими в користування ділянками надр, а також забезпечено електронну взаємодію між користувачами надр, органами державної влади та місцевого самоврядування.
У липні 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон №3227 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля», яким спростила процедуру оцінки впливу на довкілля шляхом поширення та розміщення відповідної інформації на веб-сайтах та в електронному вигляді. засоби зв’язку.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
