Войчик: Проросійське лобі в Німеччині тільки й чекає на відновлення поставок газу з Росії

Переорієнтація політики щодо Росії у країні великих опер Вагнера може статися в енергетичній сфері. Це буде швидка геополітична акція, про яку жоден політик у Європі не вважає за краще не говорити, бо йдеться просто про повернення до російського природного газу. Слід пам’ятати, що саме Володимир Путін перекрив більшу частину експортних потоків блакитної сировини до країн ЄС (крім Угорщини), мабуть, сподіваючись, що це послабить підтримку України з боку Євросоюзу. Можливо, це трохи послабило його. Проросійський варіант практично готовий до переорієнтації. Вона хотіла б, щоб війна закінчилася якнайшвидше, пише Тереза ​​Войчик, редактор BiznesAlert.pl.

Німеччина та Росія фото: topwar

До вторгнення Путіна в Україну дешевий російський мережевий газ становив понад половину постачання цієї сировини до Німеччини, а на весь Євросоюз — понад третину. Німці були надзвичайно залежними від російської сировини і, як не дивно, знаходили це для них дуже вигідно. Вони вклали великі гроші в інфраструктуру для транспортування газу із Росії. Істина була простою: цей газ дозволив Німеччині здійснити енергетичний поворот. Це дозволило нам оголосити про успіх енергетичної трансформації Німеччини. Це дозволило численним енергоємним виробництвам та заводам з виробництва алюмінію, сталі, добрив та кераміки у Німеччині продовжувати прибутково працювати. Це означає, що це дозволило нам уникнути деіндустріалізації. Простіше кажучи, модель німецької економіки була побудована на дешевій енергії. Сьогодні про таку дешеву енергію можна тільки мріяти.

Однак німецькі політики не хочуть мріяти, проросійська їхня частина все більш відкрито вимагає від Росії великих поставок газу. «Російське рішення» особливо рекомендує голова кліматичного комітету німецького Бундестагу та представник Лівої партії Клаус Ернст, відомий своїми висловлюваннями на користь Кремля. Думає ​відновлення енергетичного партнерства буде дуже вигідне і Німеччині, і Росії після закінчення війни в Україні: — Нині Німеччина перебуває в зовсім іншій, невигідній конкурентній позиції по відношенню до США. Там внутрішні ціни на енергоносії набагато нижчі. Ми знаходимося в економічно невигідному становищі, США для нас є небезпечним економічним конкурентом. Ми економічно доповнюємо один одного із Росією, не конкуруємо. Тому, стверджує Ернст, є сенс повернутися до раціонального партнерства з Росією в енергетичній сфері.

Цю позицію повністю поділяє впливовий політик СДПН Гюнтер Ферхойген. Більше того, колишній єврокомісар із промисловості та підприємництва досі вважається великим авторитетом у Німеччині. В інтерв’ю (початок січня 2024 року) бременській газеті «Везер-Кур’єр» він, серед іншого, сказав: — Наразі я аналізую процес зниження міжнародної напруженості у 1980-ті роки. Якщо дивитися на нього без упереджень, успіх цього процес зараз дуже вражає. Якби Віллі Брандт вирішив, що не варто говорити з Брежнєвим про газ, холодна війна взагалі б не закінчилася. Якщо зміни необхідні авторитарній державі, їх неможливо досягти шляхом посилення військового тиску. Цього можна досягти лише шляхом побудови відносин взаємної довіри та спільних інтересів. Саме так зараз демократична Німеччина має збудувати відносини з авторитарною Росією, сказав Ферхойген.

Обидва ці політики не є винятком. Ще одним прихильником повернення до енергетичного альянсу з Росією є консервативний християнський демократ Міхаель Кречмер, член Бундестагу, віце-голова ХДС та прем’єр-міністр Саксонії. Він також відомий тим, що висловлювався за Кремль, незважаючи на вторгнення в Україну. Він відкрито закликає уряд Німеччини майже негайно усунути пошкодження Північного потоку-1 і Північного потоку-2, перш ніж труби будуть пошкоджені зсередини морською водою. Прем’єр-міністр Саксонії переконаний, що утримання та реконструкція обох газопроводів «Північний потік» відповідає національним інтересам Німеччини. Адже «після безглуздої війни Москви та Києва», спровокованої американцями, ми повинні почати використовувати розвинену інфраструктуру та мережу, що передає. Це дозволить імпортувати понад 100 мільярдів кубометрів. газу на рік. Це врятує німецьку економіку та дозволить розвивати торгівлю російським газом у Європі. Кречмер закликає до негайних дипломатичних переговорів із Росією і ставить під сумнів необхідність застосування надто жорстких санкцій проти Москви. Список німецьких політиків, які поділяють погляди цих трьох, включає кілька десятків людей, які займають високі позиції у політичному житті Німеччини.

Зрештою, треба дивитися правді в очі: російський газ, як і раніше, присутній на німецькому ринку і займає цілих 19,5 відсотка. У Німеччину він надходить у вигляді зрідженого газу, який закуповують у російського «Новатека» міжнародні торгові компанії. Поставлено на термінали імпорту ЗПГ до Іспанії та Франції для німецьких компаній за спотовими контрактами. Це може виявитися дешевшим, ніж ЗПГ з Катару та Норвегії, що поставляється на п’ять німецьких плавучих терміналів. Проте невідомо, чи переможе проросійський варіант у Німеччині у дебатах про майбутнє стосунків.

Войчик: Чи підпише Німеччина газовий контракт із Катаром?