Украина проигрывает климатическую торговую войну – ЕБА

Щоб захистити вітчизняну промисловість у контексті впровадження СВАМ, потрібні кроки держави

За даними Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), Україна програє кліматичну торгову війну. Для захисту вітчизняної промисловості в контексті впровадження СВАМ необхідні відповідні дії з боку держави, зокрема розробка та впровадження власного механізму.

Ще до повномасштабного вторгнення ЄС визначив Україну як одну з країн, які найбільше постраждали від реалізації механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), повідомили в асоціації. За довоєнними оцінками Ernst & Young, механізм потенційно може обійтися українським виробникам у 300 мільйонів доларів.

ЄБА зазначила, що за нинішніх умов такий фінансовий тягар був би надмірним для національної економіки, оскільки галузі та компанії, охоплені CBAM, уже є одними з найбільш постраждалих від військової діяльності. Крім того, через блокаду чорноморських портів українські компанії мають обмежені експортні можливості за межі країн ЄС. До війни до Євросоюзу йшло 45% експорту гірничодобувної та металургійної промисловості, а у 2023 році – 85%.

У березні 2021 року постановою Ради міністрів була створена робоча група для узгодження підходу до застосування до України механізму коригування транскордонних викидів двоокису вуглецю з метою консультацій з Європейською Комісією. Проте громадськості нічого не відомо про діяльність цього угруповання.

У той же час інші торговельні партнери ЄС активно ведуть переговори щодо CBAM, швидко реагуючи на регулярні зміни та оновлення, які публікує ЄК.

Комітет ЄБА з промислової екології та сталого розвитку пропонує українській владі зосередитися на двох завданнях.

Одна з них – запровадити CBAM в Україні на декларативному принципі. Чинне регулювання механізму дозволяє ЄС брати до уваги виняткові та неспровоковані події, які мають руйнівні наслідки для економіки та промислової інфраструктури країни-експортера товарів, на які поширюється механізм, до блоку (частина 7, стаття 30 Регламенту CBAM) . Безумовно, бізнес може запропонувати декларативний підхід за цим положенням до товарів, які імпортуються з України до ЄС і на які поширюється механізм.

«По суті, це буде той самий підхід, що й в інших країнах, але без стягнення плати за викиди», — зазначає EBA.

Друге завдання – розробити та впровадити СВАМ в Україні. Додаток III до відповідного регламенту містить перелік країн, виключених з його застосування. Він охоплює лише країни-члени Європейської асоціації вільної торгівлі, включаючи Норвегію, Ліхтенштейн, Ісландію та Швейцарію. Це змусило інші країни, які активно торгують з ЄС, розглянути свій власний національний еквівалент CBAM.

«Оскільки Україна імплементує кліматичний блок acquis ЄС, ми пропонуємо негайно розпочати роботу з імплементації CBAM в Україні. Причому, як і в ЄС, цією роботою має керувати фінансово-економічний блок уряду», – зазначають в асоціації.

Європейська Бізнес Асоціація розраховує на швидку реакцію Ради міністрів, а також на відповідні дії уряду. Мова йде як про досягнення застосування CBAM в Україні на декларативних засадах, так і про розробку та впровадження власного механізму.

Нагадаємо, компаніям, у яких виникли труднощі з поданням першого звіту за механізмом транскордонного коригування викидів через технічні проблеми з відповідним реєстром, було продовжено на 30 днів.