[ad_1]
атом
Коментатори в Чехії кажуть, що заява про те, що Westinghouse не виконала необхідні умови для тендеру на нові ядерні реактори, прозвучала в потрібний час майже відразу після того, як Чехія підтвердила покупку американських винищувачів F-35. Марек Ауреліуш Пендзівол визначає дебати після спірного рішення.
Атомна електростанція у Темеліні. Фото Вікісклад
Чеська атомна енергетика без Вестінгауза?
Американський концерн Westinghouse вийшов з тендеру на розширення ядерної енергетики в Чехії, повідомили місцеві ЗМІ після конференції чеського уряду, що відбулася в середу. Канцелярія прем’єр-міністра Петра Фіали лише запропонувала суперникам американців, EdF з Франції та KHNP з Південної Кореї, подати обов’язкові пропозиції щодо будівництва не одного, а чотирьох нових реакторів. Вони мають на цей час до 15 квітня.
На першому етапі тендеру його учасники також мали подати пропозиції щодо чотирьох нових енергоблоків: двох на АЕС Дуковани (JEDU) та двох у Темеліні (JETE). Але обов’язковою мала бути тільки пропозиція щодо першого реактора, який мав бути побудований в Дукованах до 1936 року.
Зараз уряд очікує на зобов’язання пропозиції по всіх чотирьох блоках, але це не означає, що він дійсно має намір побудувати їх усі. Таким чином, він хоче знизити витрати на будівництво, чого не приховував прем’єр-міністр Фіала. На прес-конференції після засідання уряду в середу він заявив, що нинішні пропозиції щодо будівництва більшої кількості реакторів, що ні до чого не зобов’язують, до 25 відсотків кращі, ніж у випадку лише одного енергоблоку. Тобто «3+1 безкоштовно» — як у Lidl або Tesco (Бідронка до Чехії поки не дісталася.)
Фаворит не виправдав очікувань
Проте Westinghouse Electric Company не звернулася із такою пропозицією. Це найдивовижніша новина, яку почули журналісти на прес-конференції уряду, адже фаворитом тендеру раніше вважалася американська компанія. Тільки Westinghouse може похвалитися діючими реакторами потужності, яку хочуть чехи, тобто приблизно 1200 МВт. Це водоводяні реактори AP1000. Чотири з них працюють у Китаї з 2018 року. П’ятий нещодавно був спущений на воду в штаті Джорджія, США, і будівництво шостого там наближається до завершення. Декілька інших країн планують або розглядають можливість використання американських технологій, включаючи Польщу (див. вставку).
На думку уряду, бездіяльність Westinghouse є результатом невиконання умов тендеру, викладених у її пропозиції. «По-перше, він не є обов’язковим і тому не дозволяє провести порівнянну оцінку», — йдеться у повідомленні, опублікованому на сайті уряду. Аналогічну думку висловив і міністр промисловості та торгівлі Йозеф Сікела на прес-конференції після засідання уряду.
Газета Deník N стверджує, що американці майже не надали жодних цифр. «І не було жодних гарантій. Ми не могли ухвалити інше рішення», — як повідомляється, сказав їй один із міністрів. «Ми із самого початку чітко заявили, що шукаємо поставку «під ключ» з чіткими параметрами, особливо щодо ціни, термінів та інших умов будівництва та запуску нового атомного блоку», — написано, за словами «Денік Н» у документах, підготовлених до засідання уряду. «Не було жодних гарантій, жодних термінів, жодних термінів постачання. Пропозиція була ні до чого не зобов’язує і погана, на неї не можна було покластися», — цитує видання іншого джерела, «близького до тендеру».
Прощавай, Вестінгаузе?
Мабуть, усі чеські ЗМІ в один голос повідомили, що Westinghouse «припиняє» свою участь у тендері (портал чеського агентства друку CzTK «České noviny», таблоїд «Blesk»), що вона «вийшла з гри» («Deník N», » Ekonomický deník») або що уряд «виключив його з тендеру на Дуковани» (портал Форум24).
Тим часом, на сайті уряду в розділі «Питання та відповіді», розміщеному під оголошенням про тендер, також є наступне питання: «Чи означає ваше сьогоднішнє рішення, що Westinghouse буде знято з тендеру?» «Ми нікого з тендеру не виключаємо, і весь тендер завершиться, коли буде підписано контракт із обраним постачальником», — слідує відповідь.
Ці слова було сказано і на прес-конференції уряду. Проте майже їх просто проігнорували. Ймовірно, їх помітив лише експерт з енергетики Ян Жижка, який написав у коментарі економічної газети E15, що «виключення/невиключення Salomon компанії Westinghouse із групи трьох учасників тендеру на будівництво реактора в Дукованах повернуло спогади про події, що сталися понад десять років тому». Тоді чеська енергетична компанія CEZ виключила французьку Areva з тендеру на розширення електростанції Темелін, що закінчилося патовою ситуацією між Westinghouse та Росатомом, які все ще знаходилися на полі бою, і нарешті «весь тендер на Темелін впав».
Однак в інтерв’ю BiznesAlert Жижка визнає, що, на його думку, виняток є фактом, і використаний прийом, ймовірно, покликаний захистити чеську сторону від можливих юридичних суперечок.
На запитання BiznesAlert, чи зможе Westinghouse ще покращити свою пропозицію та зробити її обов’язковою, представник CEZ Ладислав Кржиж відповів, що «кожен тендер закінчується лише підписанням контрактів». Однак, оскільки американці «не представили пропозицію, що зобов’язує, по одному блоку, малоймовірно, що вони представлять зобов’язуючу пропозицію по чотирьох блоках, тому з ними не зв’язалися».
Тому можна уявити, що якщо Westinghouse подасть таку пропозицію, незважаючи на відсутність запрошення, уряду та CEZ доведеться ретельно подумати, що робити з таким призом.
Хто тут невдаха?
«Американська компанія, очевидно, залишила двері відчиненими, що негативно позначилося б на ході проекту, і добре, що її виключили з тендеру», — сказав Echo24 аналітик XTB Томаш Цверна, здивований цим кроком. «Шкода, тому що Westinghouse — єдиний учасник тендеру, який вже має працюючий агрегат необхідної потужності», — заявив в інтерв’ю тому ж виданню директор Асоціації незалежних постачальників енергії Ірзі Гавор.
Економічна газета «Hospodarzské noviny» поглянула на те, що сталося в середу, зовсім з іншого погляду. «Атомний тендер на будівництво одного енергоблоку в Дукованах триває, але закінчився невдачею», — заявили Петро Ценкер та Мартін Ель, автори статті «Замість одного дорогого ядерного реактора чотири дешевші. Але уряд уявлення не має, як за них платити». Вони нагадують, що чотири роки тому CEZ оцінила вартість будівництва реактора у Дукованах у 160 мільярдів чеських крон. Але це вже далеке минуле. «Наприклад, торішній аналіз уряду оцінив потенційну вартість чотирьох об’єктів у 1,75 трильйона чеських крон. Це майже 450 мільярдів крон на реактор», – написали вони.
450 мільярдів крон на даний момент складають понад 18 мільярдів євро, трохи більше 20 мільярдів доларів або майже 80 мільярдів злотих. (Для порівняння, прем’єр-міністр Моравецький наприкінці 2022 року заявив, що перша польська АЕС коштуватиме 90-100 мільярдів злотих; через кілька місяців віце-прем’єр Сасін заявив про сто мільярдів. Для електростанції з трьома AP1000 одиниці або аналогічні.)
«Уряд не знає, як профінансувати будівництво чотирьох нових реакторів», — пише «Hospodárzské noviny» і цитує міністра фінансів Збинієка Станюру, який запевняє, що модель, передбачена для першого реактора в Дукованах, не застосовуватиметься чотири рази в ряд. Нові правила має підготувати «невелика група експертів», до якої увійдуть представники міністерств фінансів та промисловості та торгівлі, а також переможці тендеру.
Які потреби?
У вже цитованих «Питаннях та відповідях» уряд стверджує, що «поки неможливо розкрити точну кількість атомних енергоблоків, які будуть потрібні». Хвилиною раніше, однак, повідомляється, що у 2050 році, після зупинки вугільних електростанцій (і всіх нині діючих реакторів у Дукованах, які навіть після продовження терміну їх експлуатації до 60 років доведеться закривати до цієї дати), від нинішніх енергоджерел у Темеліні залишиться лише два енергоблоки. Їхня встановлена потужність лише трохи перевищує два гігавати. Більше того, згідно з національним планом з енергетики та клімату, до 2050 року споживання електроенергії має збільшитися на дві третини, приблизно до ста ТВтч.
Звичайно, на той час з’являться і нові електростанції, особливо ті, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії. Але скільки ядерної енергії насправді знадобиться Чеській Республіці? Експерти, опитані «Державними новинами», вважають, що чотирьох запланованих блоків буде достатньо.
Цитований вище Ян Жижка вважає, що цього разу виняток Westinghouse з тендеру не матиме таких радикальних наслідків, як згаданий виняток Areva, що призвело до охолодження відносин між Прагою і Парижем на багато років. «Тепер із Америкою, ймовірно, буде інакше. Заява про те, що Westinghouse не виконала необхідних умов, прозвучала вчасно, майже відразу після того, як Чехія підтвердила закупівлю американських винищувачів F-35″, — написав він у коментарі «Е15». І в атомній енергетиці, на його думку, це не кінець співпраці з Westinghouse, яка постачатиме паливо для існуючих чеських реакторів, чехи також подумують про будівництво малих модульних реакторів (ММР), амбіції в цій галузі є й у Америки, нагадує Жижка.
Більше того, насамперед він сподівається, що уряд та CEZ вже вичерпали всі аналогії зі згаданим ним тендером на розширення Темеліна. Якби цей тендер також закінчився невдачею, «репутація Чехії в атомній галузі впала на дно», — написав він.
Відомі з Померанії американці вийшли з ядерної гри у Чехії
[ad_2]
Говорит СМИ: Biznes Alert (Польша)
