[ad_1]
Дві третини вантажів, що експортуються через порти Великої Одеси, становить сільськогосподарська продукція
Півроку роботи морського коридору показали, що українські експортери агропромислового та гірничо-металургійного комплексу можуть повною мірою розраховувати на більш швидке та дешевше (порівняно з європейськими портами) транспортування вантажів через порти Великої Одеси (Одеса, Чорноморськ і Південний). Цей логістичний маршрут знаходиться під постійною загрозою з боку ракет і безпілотників, але вантажоперевізники готові йти на цей ризик, судячи зі статистики експорту через порти. Ще однією проблемою є обмежена пропускна здатність залізничної та портової інфраструктури, через що з жовтня минулого року на вокзалах утворилися черги вантажних вагонів із середнім часом очікування на розвантаження 5-7 днів.
Показники продуктивності коридору
До війни портова логістика була найбільш поширеною і доступною – через порти відправлялося понад 70% українського експорту. Відкриття тимчасового морського коридору в серпні минулого року мало величезний позитивний вплив на можливості експортерів зернових, олійних культур і вантажів гірничодобувної та металургійної промисловості, а отже, і на всю економіку країни.
10 серпня минулого року ВМС України оголосили про тимчасові маршрути для торгових суден. Перші кораблі, які пройшли цим маршрутом, були заблоковані в морських портах після початку війни. З 16 вересня також працює тимчасовий коридор для суден, які прибувають за українською експортною продукцією. Приблизно на початку листопада 2023 року в порти Великої Одеси почали надходити імпортні вантажі.
На кінець 2023 року під навантаження по коридору було прийнято 430 суден, відправлено 400 суден, які експортували 12,8 млн тонн вантажу. Саме робота коридору значною мірою дозволила наприкінці минулого року збільшити перевалку в українських портах на 5% у річному обчисленні. – до 62 млн тонн, хоча з усіх морських портів Одеської області лише Одеса зафіксувала зростання перевалки на 9% у 2023 році, до 8,4 млн тонн.
Лише за шість місяців роботи коридору (станом на 13 лютого) з портів Великої Одеси вийшло 736 суден, що перевезли майже 23 млн тонн експортних вантажів, з яких понад 2/3 – сільськогосподарська продукція. Звичайно, в роботі морського коридору пріоритет віддається зерну, що обмежує потік експорту інших видів вантажів.
«Більше 22 мільйонів тонн за півроку – це не межа. Модернізація як самих портів, так і супутньої інфраструктури – автомобільної та залізничної мережі – разом із відповідним елементом безпеки дозволить збільшити обсяги щонайменше на чверть, – зазначає віце-прем’єр-міністр з питань реконструкції України Олександр Кубраков.
Експорт чавуну
Продукція ГМК займає друге місце за часткою в загальному експорті морським коридором. За оцінками Центру ГМК, у серпні-грудні минулого року з портів Одеси та Южного вийшло щонайменше 46 суден із вантажем ГМК – 17 балкерів із 2,6 млн т залізної руди та 29 суден із 653 тис. т залізної руди. тонн металопродукції. У цю цифру входять балкери Primus, Anna Theresa, Ocean Courtesy і Puma, які були заблоковані в морських портах з 24 лютого 2022 року і покинули порти в серпні-вересні.
Завдяки функціонуванню морського коридору зросла кількість відходів суден з експортною продукцією гірничодобувної та металургійної промисловості – з чотирьох у серпні-вересні минулого року до 22 у грудні. Зокрема, у грудні з Одеського порту вийшли 13 суден із 157,5 тис. тонн металопродукції, вісім балкерів з 1,29 млн. тонн залізної руди та одне судно з 50 тис. тонн. тонн металопродукції вийшло з порту Южний.
Залізна руда вивозиться тільки великотоннажними балкерами з Южного. Сумарно експорт залізної руди через порти Великої Одеси в листопаді-грудні до загального обсягу експорту сировини в ці місяці склав 31,6% і 80,2% відповідно.
Металопродукція експортується в менших обсягах, переважно з Одеського порту. Обсяг експорту металопродукції поки обмежений 140-215 тис. тонн, що зумовлено як виробничими можливостями підприємств, так і логістичними обмеженнями.
Збої в експорті
Після перших позитивних результатів морського коридору на початку жовтня минулого року вантажопотік у напрямку портів Великої Одеси різко зріс. За даними Укрзалізниці, у листопаді-грудні 2023 року було зафіксовано рекордний місячний обсяг навантаження всіх видів вантажів у бік портів – понад 3,5 млн тонн на місяць (переважно зернові та гірничо-металургійні вантажі). Перевезення зерна до портів у грудні минулого року зросли на 30% порівняно з листопадом – до 2,14 млн тонн, залізної руди – на 20% до місяця, до 1,53 млн тонн, чорних металів – на 5,3% м/м, до 276 тисячі тон.
У зв’язку з різким збільшенням вантажоперевезень залізницею почалися перебої в роботі залізничних станцій і портів, що неминуче призводило до накопичення вагонів під розвантаження на портових станціях.
На залізничних станціях поблизу портів в Одесі та Чорноморську інтенсивність автомобільного руху в листопаді-грудні минулого року становила 1,5-2,7 тис. та 2,6-3,6тис одиниць. відповідним чином. У порту «Южний» черга становила 1,4-1,8 тисячі. автомобілі. Середній час очікування розвантаження вагонів становив 5-7 днів. До середини січня цього року. значно погіршилася ситуація на станціях Чорноморськ-Порт і Берегова, де скупчилося понад 4 тис. вагонів. Водночас запуск коридору розвантажив порт Ізмаїл, де черга впала з понад 4 тис. автомобілів на початок жовтня 2023 року до 1,5-1,8 тис
Накопичення вагонів на портових станціях викликано:
- Обмежена пропускна здатність інфраструктури Укрзалізниці і, як наслідок, перевантаженість маршрутів до морських портів. Вузьке місце знаходиться на одній із ділянок Одеської залізниці, яка обслуговує 49 пар вантажних поїздів на добу.
- Збільшення кількості ракетних і безпілотних загроз. У листопаді майже на дві доби було призупинено рух в напрямку порту Ізмаїл. Під час авіанальоту перевантаження вантажу судна припиняється (персонал порту відправляється в бомбосховища), тому час завантаження збільшується в середньому на 30%.
- Наприкінці листопада через сильний снігопад, ожеледицю та відключення електроенергії в Одеській області ускладнилася перевалка в портах Великої Одеси та доставка вантажів залізницею.
- У листопаді на залізниці проводилися ремонтні роботи, що частково ускладнило рух вантажних поїздів у бік портів Великої Одеси.
- У жовтні 2023 року виникли проблеми з транспортуванням зерна на експорт – силовики провели обшуки та перевірку підтверджуючих документів у рамках розслідування незаконних схем експорту зерна. Це також стало результатом висновку НБУ про те, що експортери сільськогосподарської продукції не повернули в Україну близько 8 млрд доларів виручки. Вирішенням проблеми нелегального експорту зерна стало створення переліку перевірених сільськогосподарських суб’єктів, які експортують зернові та олійні культури.
Ключем до зазначених проблем є обмежена пропускна спроможність інфраструктури Укрзалізниці, що обмежує можливість доставки вантажів залізничним транспортом до портів Одеської області та вивезення порожніх вагонів.
«Насправді це вузьке місце обмежує весь експорт морським коридором. Пропускна здатність існуючих морських портів і їх терміналів дозволяє пропускати вдвічі більше поїздів, тобто приблизно 100 пар поїздів на добу. Причому пропускна здатність цієї ділянки розділена не тільки на зернові навантаження, а й на залізну руду та метали. Таким чином, експортери мають обмежені можливості відправлення продукції на експорт», – зазначає Юрій Щеклін, власник Vantage+, член Логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації.
Питання безпеки
Безпека морського коридору залишається невизначеною. Хороша новина: процес створення коаліції з розмінування Чорного моря зрушив з місця – 11 січня Туреччина, Болгарія та Румунія підписали відповідний меморандум. Практична реалізація документа може розпочатися вже у квітні-травні. Ці дії допоможуть зменшити мінну загрозу для судноплавства в Чорному морі.
Ситуацію з безпекою можна покращити, конвоюючи торговельні кораблі військовими кораблями. Наприкінці листопада минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що Україна домовилася з партнерами приймати військові кораблі для супроводу суден у морському коридорі.
У той же час загрози від мін і безпілотних ракет для судноплавства та портової інфраструктури залишаються значними. З моменту завершення зернової угоди в липні минулого року на українські порти було скоєно більше 30 комбінованих нападів, у результаті яких загинуло п’ять портових працівників. Загалом пошкоджено майже 200 об’єктів портової інфраструктури та сім торгових суден. Збитки становлять щонайменше 1 млрд грн. Підвищення страхових ставок, пов’язаних із вищезазначеними ризиками, впливає на всіх вантажовласників, які працюють у Чорному морі, а вартість страхування значно зменшує обсяги та частоту перевезень.
Таким чином, безпека суден, що користуються морським коридором, ще недостатньо гарантована. Наразі ситуація виглядає під контролем, що дозволяє комерційним вантажним суднам рухатися в обох напрямках, але загрози залишаються.
Вплив на економіку
Морський коридор вирішує значну частину проблем українських експортерів, насамперед агропромислового комплексу та гірничо-металургійної промисловості. Експорт через морські порти Великої Одеси дозволяє українським експортерам скоротити логістичні витрати, що позитивно позначається на їх фінансових і виробничих результатах.
Українські морські порти не мають повної потужності та не в змозі збільшити експортні перевалки, але ключовими проблемами залишаються безпека та підвищення пропускної спроможності залізничної інфраструктури. Також важливо розширити використання механізму страхування вантажного транспорту в морському коридорі.
«В останні дні січня серед усіх суден, які заходили в порти Великої Одеси, було судно, яке було застраховане від військових ризиків завдяки страхуванню UNITY, заснованому українським урядом спільно з групою страхових компаній на чолі з Ascot. Вартість страхування становила 0,75% від вартості судна. Готується ще кілька десятків страхових заяв. Основою для відновлення експорту продукції з доданою вартістю є стандартизація ринку торгового страхування. Тому для нас так важливо зробити страхування доступнішим і реальним для експорту української продукції, – наголошує Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Зараз пріоритет в експорті морським коридором надається зерновим вантажам. Зі свого боку гірничо-металургійні компанії готові збільшити обсяги експорту продукції через порти.
«Ми очікуємо, що до кінця першого кварталу 2024 року експорт руди морем досягне максимуму – 2-3 млн тонн на місяць для всіх українських виробників. До війни лише «Метінвест» постачав максимум 2 мільйони тонн руди на місяць. Проте залишається потенціал для розширення інших видів продукції українських експортерів: металів, вугілля, цементу», – зазначав раніше Юрій Риженков, генеральний директор групи Метінвест.
Продовження морського коридору позитивно вплине на всю економіку. За оцінками Dragon Capital (станом на жовтень 2023 року), це може сприяти збільшенню експортних доходів на 9-10 мільярдів доларів США та підтримці зростання ВВП до 5 процентних пунктів. відсотків у 2024 році економічний ефект Мінекономіки оцінює скромніше – зростання експорту мінімум на 3,3 млрд доларів США та додаткове зростання ВВП на 1,23 пункту. відсотків
«У 2024 році середньомісячні поставки вантажів новим морським коридором очікуються на рівні близько 7 млн тонн, з яких 4 млн тонн – продовольство. Це підтримає сільське господарство, промисловість, транспорт і оптову торгівлю», – вважають в НБУ.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
