«Ferrexpo продемонстрировала настоящую стойкость в условиях войны», — Юрий Химич

У 2024 році компанія активно впроваджуватиме програми підтримки об’єктів соціальної інфраструктури та у сферах медицини, освіти та спорту

Генеральний директор Bielanovski GOK (BGOK) і керівник проектів корпоративної соціальної відповідальності Ferrexpo в Україні Юрій Хіміч розповів про виклики, з якими зіткнулася компанія в перші дні вторгнення, проекти гуманітарної та бізнес-діяльності та правила обслуговування ефективність навіть в умовах високого стресу.

Наприкінці лютого виповнюється два роки з дня заснування Гуманітарного фонду Ferrexpo. Як ви оцінюєте його роботу?

– Уже в перші тижні повномасштабного вторгнення ми надали велику допомогу за різними напрямками в 12 областях України. І це при цілковитій невизначеності, адже перший місяць самі люди не розуміли, що буде, чи дійдуть загарбники до Полтавщини. Ми обоє працювали у фонді і виконували свої прямі професійні обов’язки. Це було досить важко, іноді доводилося буквально жити в офісі.

Щодо 2023 року можу сказати, що цей рік був складним для компанії – через проблеми з логістикою та електропостачанням, обсягами виробництва і, як наслідок, падінням доходів, але Ferrexpo все ж знайшла можливість допомогти. Загалом за два роки війни ми надали гуманітарної допомоги на понад 946,5 млн грн.

Про проекти фонду мало інформації. Розкажіть про них докладніше.

– Проектів багато. Вони охоплюють різні сфери, кожна з яких важлива по-своєму. Наприклад, організація притулку при Новогалещинському ліцеї – закладі підтримки однойменної ОТГ Полтавської області. Саме притулок дозволив розпочати повний навчальний рік в офлайн-закладі, а отже, дав змогу дітям навчатися та спілкуватися, особливо в сільській місцевості, де не завжди є доступ до Інтернету та комп’ютерів. Тому тепер мешканці 20 житлових масивів цієї комуни можуть бути максимально спокійними за своїх дітей.

Фонд також брав активну участь у ліквідації наслідків підтоплення та пошкоджень внаслідок прориву дамби Каховської ГЕС у Херсонській області. Ми відправили сотні тонн продуктових посилок до Харкова та забезпечили ліками постраждалі громади.

Будівництво першої черги водопроводу в гміні Пришиб на Полтавщині завершили у грудні 2023 року. Робота над цим проектом розпочалася 10 років тому. Також розпочато проектні роботи з облаштування водопровідної мережі та каналізаційної насосної станції в Новогалещинській комуні. Забезпечення жителів муніципалітетів якісною питною водою є надзвичайно важливим.

Коли почалися атаки на енергетичну інфраструктуру країни, ми почали закуповувати генератори для наших громад. Це дозволило забезпечити попит на електроенергію для основних об’єктів соціальної інфраструктури: медичних закладів, комунальних закладів тощо.

Для мобілізованих закуповуємо військову форму, черевики, термобілизну та тактичну аптечку. Проект «Мобілізований рюкзак» знаходиться на стадії розробки. Держава видає призовникам форму, черевики, каски та бронежилети, але багато речей залишається без уваги. Щоб створити один такий рюкзак з усім необхідним, потрібно не менше 20 000 грн. Він складатиметься зі спальника, килимка, ложки, виделки, дощовика та аптечки з необхідними ліками.

Чи змінилися напрямки допомоги за два роки війни?

– Вимоги змінилися. Спочатку це була одноразова допомога з елементарними потребами – продуктами харчування, засобами гігієни. У 2023 році вектор змістився в бік розгортання бомбосховищ, придбання резервних джерел живлення тощо. Затверджено та діє програма реабілітації ветеранів серед працівників підприємства. Проте є багато звернень щодо допомоги та створення в нашій громаді реабілітаційного центру, який би приймав усіх ветеранів, які проживають на території Полтавської області. Реабілітаційний центр забезпечить фізичну та психічну реабілітацію. Зараз ведемо перемовини щодо закупівлі обладнання.

Які плани на цей рік? Як змінився бюджет на КСВ ініціативи з огляду на значне зниження обсягів виробництва?

На 2024 рік бюджет програм КСВ прийнято на рівні 2023 року. Ми не маємо наміру зменшувати обсяги допомоги. Ми намагаємося збирати кошти на допомогу громадам навіть під час воєнного стану.

А тепер розкажіть про проблеми працівників. На якому етапі відкриття Галещинського і Бєляновського родовищ?

– До повномасштабного вторгнення ми планували вийти на Беляновське родовище в четвертому кварталі 2023 року. Однак у 2021 році РНБО відкликала один із спецдозволів, а саме на розробку Галещинського родовища. Для нас це було неочікувано, тому що підстав для такого рішення не було і не було. Напередодні ми провели комплексну перевірку, в тому числі за участі представників польської геологічної служби, і суттєвих зауважень до нас не знайшли. Ми подали позов і зараз відстоюємо свою позицію в суді.

У зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами ми поки що не проводимо розкопки на Белановском родовищі. Проте ми виконуємо майже всю роботу, пов’язану з обслуговуванням умов ліцензійної угоди та реалізацією інфраструктурних проектів.

У рамках впровадженої технології відкриття Бєлановського родовища ми використовуємо унікальне обладнання для проведення гірничих робіт без викиду ґрунту на дороги, навантажувальні пункти та відвали. Обладнання знаходиться у нас, і ми постійно контактуємо з підрядником, який готовий відновити роботу за сприятливої ​​ситуації.

На даний момент ми не знаємо, коли майнінг знову стане можливим. Ми чекаємо закінчення війни і вирішення ситуації з блокадою морських портів, що дозволить нам фінансувати проекти розвитку.

На що спрямована діяльність Беляновського ГЗК?

– Проект відкриття Бєлановського родовища є частиною стратегії розширення виробничих потужностей Ferrexpo – він передбачає виробництво до 24 млн тонн залізорудних окатишів на рік замість нинішніх 12 млн тонн.

Для цього необхідно суттєво модернізувати цех виробництва окатишів дробильно-збагачувального цеху Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та провести вскришні роботи на Бєланівському родовищі.

Біланівське родовище є одним з найбільших залізорудних родовищ Європи, запаси сировини становлять 1,7 млрд тонн, але щоб доставити видобуту тут руду з Бєланівського на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, потрібно виконати великий обсяг робіт. , включаючи будівництво технологічної вагонної та залізничної колії, реконструкцію ряду ліній електропередачі, оптоволоконних ліній зв’язку та магістрального газопроводу між Беляновським та Ерістовським ГЗК.

Більшість вищезазначених робіт вже мають необхідні дозволи. Станом на початок лютого більше тисячі гектарів землі знаходиться в оренді або власності БГЗК, ми вже викупили близько 500 гектарів, які знаходяться на різних стадіях оформлення.

Загалом у нас достатньо землі, щоб виконати 10-річний план видобутку та зберігання. Однією з головних тем залишається реструктуризація залізничної інфраструктури УЗ, а саме ліквідація ділянки Потоки-Нова Галещина. Зараз ми на етапі отримання подальших погоджень від відповідних структур.

Як забезпечуєте безпеку праці на Біланівському ГЗК?

– На Белановском ГЗК у нас непогані показники безпеки. Однією з ініціатив, яку ми започаткували минулого року, було створення Добровільної пожежної дружини. Наші співробітники проходять регулярне навчання і вже досягли мети прибути на місце менш ніж за 10 хвилин. У разі виникнення надзвичайних ситуацій у прилеглих до БЗОК гмінах наша команда надає допомогу в ліквідації їх наслідків. Звичайно, ми не перші, хто дзвонить і відповідає, але для громади це додатковий елемент певності, адже ми ближче до шляху, ніж з Горішніх Плавнів чи Кременчука.

Більшість нашої команди – це члени Добровольчої пожежної дружини і взагалі в БГОК ​​кожен співробітник щороку проходить навчання з надання домедичної допомоги.

Група засновників і власник Бєлановського ГЗК Ferrexpo називає себе лідером, який спрямовує Україну на виробництво «зеленої» сталі. Чи триватимуть інвестиції в декарбонізацію під час війни?

Війна трохи скоригувала наші плани, але наша стратегія залишається незмінною. До речі, минулого року я очолював команду з реалізації проекту електрифікації кар’єрного транспорту в трьох компаніях Групи. Уже завершено перший етап і отримано результати досліджень австралійської консалтингової компанії, яка рекомендує послідовні дії з електрифікації всіх трьох кар’єрів.

Цей проект є частиною стратегії скорочення викидів CO2₂який передбачає скорочення викидів на 50% до 2030 року та досягнення емісійної нейтральності до 2050 року. Зокрема, ми розглядаємо можливість використання вперше в Україні самоскидів вантажопідйомністю 300 тонн та встановлення пантографів на самоскиди, що – за розрахунками – дозволить значно скоротити викиди парникових газів.

Зараз ми аналізуємо австралійський звіт і вже визначили пілотну ділянку для реалізації проекту електрифікації кар’єрного транспорту. Фахівці Ferrexpo моделюють різні сценарії. Також триває робота з АББ щодо розробки концептуального дизайну та специфікацій обладнання для проекту.

Загалом наші консультанти рекомендують електрифікувати 14 км кар’єрних шляхів на кар’єрах Полтавського ГЗК, Єристівського ГЗК та Беланівського ГЗК, і якщо рекомендації австралійських консультантів будуть повністю виконані, то протягом наступних 10 років очікувана економія експлуатаційних витрат може досягти понад $400 млн і скорочення викидів вуглекислого газу на 526 тис. тонн. До речі, ці цифри майже повністю збігаються з результатами моделювання Ferrexpo, проведеного у 2021 році.

Ми вже зробили значний крок вперед і продовжуємо рухатися в цьому напрямку.