[ad_1]
Традиційно рушійною силою зростання була перевалка вугілля та рідкого палива. Руди та метали не є пріоритетом для польських портів
Польські морські порти – Гданськ, Гдиня та Щецин-Свіноуйсьце – наприкінці 2023 року перевантажили 145,72 млн тонн вантажів, що перевищує результат 2022 року на 9,8% і 2021 року – на 28,8% і є загальним рекордним результатом.
Загалом з 2021 року в польських портах спостерігається позитивна динаміка перевалки, зокрема:
- 2019 рік – 108,3 млн тонн;
- 2020 рік – 103,84 млн тонн (-4,3% р/р);
- 2021 рік – 113,1 млн тонн (+8,9% р/р);
- 2022 рік – 132,7 млн тонн (+17,4% р/р);
- 2023 рік – 145,7 млн тонн (+9,8% р/р).
У 2020 році падіння перевалки в польських портах було викликано наслідками пандемії COVID-19 після досягнення рекордного рівня в 2019 році. У 2021 році результати морських портів трохи покращилися, але в 2022 році спостерігалося різке зростання перевалки , що ймовірно пов’язано з початком повномасштабного російського вторгнення на українську територію та зміною логістичних потоків.
Головною морською артерією Польщі є порт Гданськ. За підсумками 2023 року компанія переробила 81 млн тонн вантажів, що майже вдвічі більше, ніж у 2019 році (52,2 млн тонн). У 2022 році порт Гданська перевантажив 68 млн тонн вантажів, а у 2021 році – 53,2 млн тонн.
Різке збільшення обсягів перевалки пов’язане зі збільшенням перевалки палива та вугілля. У 2023 році співробітники Гданського порту перевантажили 37,6 млн тонн (+47,3% р/р) рідкого палива та 13,4 млн т (+1,5% р/р) вугілля. Причому у 2021 році перевалка цього вантажу склала 18,9 млн тонн і 4,8 млн тонн відповідно. Зростання перевалки енергетичної сировини зумовлене запровадженими у 2022 році санкціями проти відповідної продукції походженням з РФ. Також у 2023 році суттєво зросла частка зернових – на 63,2% у річному обчисленні, до 3,1 млн тонн.
Другим за обсягом перевалки є портовий комплекс Щецин-Свіноуйсьце. У 2023 році компанія переробила 35,32 млн тонн вантажів, що на 4% менше, ніж у 2022 році. При цьому порівняно з 2021 роком ця кількість зросла на 6,4%, а з 2020 роком – на 13,3%.
Основний обсяг перевалки в порту Щецин-Свіноуйсьце — паливні вантажі — 12,94 млн тонн (-10,4% р/р). Також було перероблено 2,63 млн тонн зерна (+59,5% р/р) і 1,13 млн тонн руди (-46,1% р/р).
У 2023 році польський порт перевалив ще 29,4 млн тонн вантажів Гдиня. Порівняно з 2022 роком показник зріс на 5,3%, до 2021 року – на 10,1%, до 2020 року – на 19,2%. Основним вантажем порту є зерно. Минулого року портовики переробили 6,76 млн тонн цього виду продукції (+42,7% р/р), що є рекордом. Також перевантажено 2,82 млн тонн вугілля. Це на 17% менше в порівнянні з минулим роком, але в 2,2 рази більше до 2021 року.
Основною причиною стрімкого зростання є збільшення переробки паливних навантажень, зокрема газу та вугілля. Це пов’язано з відмовою від російських енергоносіїв і переходом на альтернативні ринки.
Продукція MMC
Переробка складної гірничо-металургійної продукції в польських портах демонструє негативну динаміку з 2021 року. Зокрема, у 2020 році перевалка руди зросла на 6,5% – приблизно до 6,78 млн тонн, але з 2021 року поступово знижується:
- 2021 рік – ≈6,7 млн тонн (-5,8% р/р);
- 2022 – ≈6,2 млн тонн (-2,8% р/р);
- 2023 рік – ≈4,9 млн тонн (-20,4% р/р).
У 2023 році Гданський порт перевантажив 3,8 млн тонн сипучих вантажів, у тому числі руди, тобто на 7,3% менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, Гдинський – 8 тисяч. тонн залізної руди (+33,3% р/р), Щецин-Свіноуйсьце – 1,13 млн тонн залізної руди (-46,1% р/р). Водночас порт Гдині до 2022 року не перевантажував руду з 2017 року, що свідчить про те, що перевалки відновилися завдяки українським експедиторам, які втратили доступ до вітчизняних портів з початком повномасштабної війни.
Польські портовики не бажають переробляти українську продукцію гірничо-металургійної промисловості, хоча цей напрямок є важливим для українських експедиторів, оскільки українські компанії намагаються використовувати всі можливості для експорту продукції, щоб зберегти економіку. Однак вантажовідправники, які експортують через польські порти, стикаються з такими проблемами:
- пріоритет на власний вантаж;
- відсутність потужностей порту для перевалки (навантаження/розвантаження) українського експорту;
- відсутність складських приміщень для збору суднових вантажів.
Зокрема, цим маршрутом користувалися ArcelorMittal Кривий Ріг і Метінвест, але ці поставки носили тестовий характер і поки не підтвердили свою ефективність.
Обмежені логістичні можливості українських експортерів, у тому числі польських, негативно впливають на роботу гірничо-металургійного комплексу та всієї галузі. У 2023 році Україна експортувала 17,7 млн тонн руди, що на 26% менше, ніж у 2022 році, і на 60% менше, ніж у 2021 році. Експорт чавуну склав 1,25 млн тонн (-5,8% р/р), напівфабрикатів – 1,2 млн тонн (-36,7% р/р), прокату – 1,78 млн тонн (-27,9 % р/р). У нинішній ситуації ці показники неможливо відновити до довоєнного рівня, але підвищення лояльності до українських вантажів у портах ЄС могло б сприяти покращенню експорту.
У 2024 році, ймовірно, значно зменшиться обсяг українських вантажів, які проходять через польські порти, оскільки частина їх відправляється з українських портів після запуску морського коридору в серпні 2023 року. Його експлуатація ще не є повністю безпечною, але станом на лютий 2024 року цим шляхом було перевезено понад 22 млн тонн різних вантажів. У майбутньому можливості коридору, ймовірно, зростуть, а залежність від польських портів зменшиться, хоча вони залишаться важливим напрямком повного розблокування внутрішніх портів.
Портові інвестиції
Польські порти досить активно реалізують інвестиційні проекти, спрямовані на модернізацію інфраструктури та збільшення перевантажувальних потужностей, але роблять це на основі існуючих вантажопотоків, лише незначною мірою враховуючи обсяги українського експорту та імпорту.
Гданськ
У 2022 році порт Гданська завершив проект вартістю 134 мільйони доларів США з модернізації водного шляху, розширення причалів та покращення умов навігації у внутрішньому порту. ЄС профінансував 85% цього проекту через CEF. Також порт отримав майже 100 млн євро субсидій в рамках Connecting Europe Facility на реконструкцію чотирьох причалів загальною протяжністю майже 2 км, а також підземної та залізничної інфраструктури. Крім того, у 2022 році було завершено інвестицію, пов’язану з розширенням залізничної інфраструктури на глибоководному контейнерному терміналі DCT у порту Гданська.
У планах портових операторів – будівництво другого глибоководного причалу для перевалки сирої нафти та третього глибоководного контейнерного терміналу. Інвестиції в другий проект складуть приблизно EUR470 млн. На першому етапі новий термінал збільшить перевалку на 1,7 млн TEU до 4,5 млн TEU на рік.
У жовтні 2023 року консорціум Maritime Agency Gdynia та Balta SA виграв тендер на оренду майже 5 гектарів землі в Гданському порту. Протягом 3-4 років на орендованій території буде побудовано сучасний склад, складські площі та залізничну колію, призначену переважно для сипучих вантажів.
Також у порту планується будівництво плавучого СПГ-терміналу, який забезпечить понад 30% національного попиту на газ. Його запуск запланований на 2028 рік. Фінансуватиметься проект за програмою CEF. Максимальна сума підтримки становитиме EUR19,6 млн. Також відомо, що у внутрішньому порту планується будівництво двох складських і сортувальних станцій загальною площею близько 20 тис. м2. м разом із під’їзними шляхами, під’їздами до залізничних колій та необхідною інфраструктурою. Вартість проекту оцінюється в 20 мільйонів злотих (брутто).
Останній інвестиційний проект, започаткований у 2023 році, – оновлення промислової набережної Внутрішнього порту та заміна відбійника. Вартість інвестицій оцінюється в майже 28 мільйонів злотих. Завдяки цьому технічну глибину причалів буде збільшено до 10 м, що значно покращить перевантажувальні можливості операторів. Роботи планується завершити протягом двох років.
Гдиня
У 2022 році порт Гдиня завершив будівництво двох бетонних складських зон площею приблизно 18 гектарів. Також завершено перший етап модернізації залізничного вузла з інвестиціями в $206 млн. У рамках всього проекту буде модернізовано 115 км колій і понад 350 стрілочних переводів, а також буде електрифіковано доступ до порту. Буде відремонтовано 13 км доріг, залізничний міст та 2 залізничні переїзди. Інвестиція співфінансується в рамках Connecting Europe Facility, а її загальна вартість становить приблизно 370 мільйонів доларів США.
Також планується будівництво зовнішнього глибоководного порту в Гдині. Його розширення майже вдвічі збільшить територію порту для перевалки вантажів, а отже, дозволить приймати великі контейнеровози. Вартість цих інвестицій оцінюється приблизно в 370 мільйонів доларів США.
Наприкінці 2023 року розпочато генеральну реконструкцію набережної Гельської на ділянці приблизно 800 м. Загальна вартість робіт становитиме майже 300 млн злотих (брутто). Термін реалізації розрахований на 26 місяців. Реалізація проекту значно підвищить експлуатаційні можливості цієї частини порту.
У січні 2024 року порт Гдиня розпочав розробку проектної документації для покращення автомобільного сполучення із зовнішнім портом. Зокрема, прийняття проекту дорожнього сполучення «Червона дорога» разом із необхідною реконструкцією або будівництвом додаткової супутньої інфраструктури планується протягом 24 місяців. Наразі східні термінали порту Гдиня з’єднані з національною мережею доріг лише чотирма вулицями.
Щецин-Свіноуйсьце
У 2022 році Дембіцький канал поглибили на глибину 12,5 м. Порт також інвестував 320 млн доларів у реконструкцію залізничних колій, а також планувалося побудувати новий норвезький пірс та модернізувати існуючі чеську та словацьку пристані. Ці проекти співфінансуються ЄС. Загальна вартість інвестицій становить близько 84 мільйонів доларів США.
У зовнішньому порту в Свіноуйсьце планується будівництво глибоководного контейнерного терміналу. Інвестиція може бути реалізована в два етапи, на першому – 1 млн TEU на рік. Загалом термінал зможе обробляти до 2 млн TEU на рік. Новий термінал має запрацювати на початку 2028 року. Ці інвестиції також передбачають розширення інфраструктури, включаючи майже 100 км залізничної мережі та швидкісну магістраль S3 уздовж польського кордону, яку планується завершити до 2024 року.
ЄС також погодився на половину (4,3 мільярда євро) інвестицій для будівництва мультимодального залізничного перевантажувального вузла в Оструві Грабовському в порту Щецин.
Реалізація цих інвестиційних проектів у польських портах збільшить пропускну спроможність портової інфраструктури, що дасть Україні можливість активніше використовувати польські порти як для імпорту, так і для експорту.
«Зміцнення взаємовигідних економічних зв’язків між Україною та Польщею може базуватися насамперед на розвитку логістичної інфраструктури: автомобільної, залізничної, портової. Незважаючи на роботу тимчасового морського коридору, польська логістична інфраструктура залишається ключовою для України в торговельних потоках з ЄС та світом – коментує президент GMK Centrum Станіслав Зінченко.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
