[ad_1]
Коли CBAM набуде чинності у 2026 році, Україна зазнає серйозного економічного удару
Українським металургійним підприємствам як ніколи потрібні європейські клієнти. Європейський SWAM у 2026 році коштуватиме їм мільйони, якщо зміни не будуть впроваджені швидко. У європейській політиці посилюються суперечки щодо України.
Центр ГМК публікує статтю для своїх читачів політика під назвою «Податок на вуглець в ЄС може спустошити країну, яка бореться за виживання: Україна» Федеріка Ді Саріо.
У той же час ЄС обіцяє фінансувати військові дії України незалежно від їх тривалості, але також просуває нові правила, які в їх нинішньому вигляді можуть виснажити зруйновану війною економіку України.
Мова йде про податок, який ЄС давно планував запровадити на низку вуглецевоємних імпортних товарів, зокрема на залізо та сталь. Коротше кажучи, податок змусить компанії ЄС платити премію, якщо ці товари надходять із країн із менш суворими екологічними нормами.
Очікується, що податок збереже конкурентоспроможність європейських виробників, враховуючи витрати, які вони вже несуть, дотримуючись кліматичних правил ЄС. Цей захід ставить торгових партнерів ЄС з інтенсивним викидом парникових газів перед вибором: знайти нових покупців, зменшити свій вуглецевий слід або прийняти втрачені доходи. Українська економіка не може собі цього дозволити.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Україна, і без того залежна від експорту до ЄС, стала ще більш залежною від поставок своєї продукції до Європи на тлі закриття чорноморських торгових шляхів через військові загрози. Україна сильно залежить від експорту до ЄС металургійної продукції, виробництво якої досить складно декарбонізувати навіть за відсутності війни.
У результаті у 2026 році, коли CBAM набуде чинності, Україна зазнає серйозного економічного удару. І виробники вже починають хвилюватися.
«Україну поставлять на коліна», – попереджає Йозеф Ксапо, директор із технологій і стратегії ArcelorMittal Кривий Ріг, найбільшого сталеливарного заводу країни.
Дослідники цього питання стверджують, що Україна може втратити мільярди. Станіслав Зінченко, керівник незалежної консалтингової компанії, що співпрацює з металургійними підприємствами, оцінює цю суму в 1,4 млрд доларів.
Однак нічого з цього не гарантовано. У законі є положення про форс-мажор — або стихійне лихо — для виняткових обставин, і війна потрапляє до цієї категорії. Однак Брюссель не давав конкретних сигналів про те, що зробить виняток для Києва. Українські чиновники стверджують, що з часом зможуть адаптувати виробників до стандартів ЄС.
«Замість того, щоб витрачати час на переговори про відстрочку, — сказав POLITICO Руслан Стрілець, міністр екології та природних ресурсів України, — ми повинні вжити ефективних кроків до 2026 року».
Торгівля під час війни
Два роки тому ЄС схвалив податок на викиди вуглецю, відомий як механізм транскордонного викиду вуглецю. Блок стверджував, що податок відіграватиме важливу роль у підтримці місцевої промисловості, яка бореться з підвищенням кліматичних стандартів, сплачує високі рахунки за електроенергію та бореться з дешевою іноземною конкуренцією.
Однак ця політика негайно зустріла шалений спротив з боку деяких найбільших торгових партнерів ЄС. Китай подав скаргу до Світової організації торгівлі, яка значною мірою застаріла. Індія пригрозила ввести податок у відповідь на історичне забруднення, спрямований проти європейських компаній. Сполучені Штати спочатку висловилися проти, але потім заспокоїлися.
Проте Україна мовчала, хоча нова податкова система найбільше вдарила по металургійній промисловості.
Галузь також все більше залежить від європейського бізнесу. З розгортанням вторгнення українські заводи зіткнулися із зупинкою виробництва, дефіцитом енергії та різким падінням попиту. Виробництво чавуну та сталі впало на третину.
Війна вдарила по українській металургійній промисловості
Поєднання широкомасштабних зупинок виробництва, регулярних відключень електроенергії та різкого падіння попиту призвело до скорочення потужностей виробництва сталі в Україні.
Український експорт, імпорт та внутрішнє споживання металопродукції за роками, тонн
У той же час українські заводи втратили важливі торговельні шляхи через Чорне море, коли російська морська блокада призупинила поставки. Компанії не мали іншого вибору, як перенаправляти всі товари наземним транспортом до своїх європейських сусідів, якщо це можливо. Невдовзі ЄС став головним покупцем української сталі та чавуну, оскільки загальний імпорт української сталі до блоку скоротився.
«Зараз наша залежність від європейського ринку вдвічі більша, ніж до війни», — сказав С.Зінченко.
З початку війни експорт української сталі до ЄС скоротився, а українські компанії стали більш залежними від європейських покупців.
Імпорт напівфабрикатів і прокату до ЄС за країнами, тис. тонн і частка в загальному імпорті
За словами С.Зінченка, зараз Україна спрямовує близько 85% експорту чавуну та сталі до ЄС, що є різким стрибком порівняно з довоєнним рівнем у 45%.
«Україна не може не продавати на європейському ринку», — сказав він.
Він додав, що якби податок на викиди вуглекислого газу ЄС вступив у силу сьогодні, це призвело б до падіння експорту до 1,4 млн тонн чавуну, що було б еквівалентно збитку в 600 млн доларів. Експорт напівфабрикатів також впаде на 1,3 мільйона тонн, що означає втрату доходу в розмірі 640 мільйонів доларів.
Виняток через форс-мажор?
ЄС, звичайно, не зацікавлений у знищенні української економіки – навпаки. Останні два роки він витратив на перерахування коштів, схвалення нових грошових вливань і внесення кардинальних змін у політику, щоб допомогти Україні залишатися платоспроможною.
Частково з цієї причини регламент CBAM містить положення про форс-мажор, яке дозволяє ЄС вводити винятки «у разі непередбачуваної, виняткової та неспровокованої події поза контролем принаймні однієї або кількох трьох країн».
Мохаммед Шахім, нідерландський соціаліст, який очолює роботу парламенту з цього питання, сказав, що учасники переговорів вважають мову «українською статтею».
«Ми не хочемо надмірно карати певні країни», – сказав він.
Проте парламент не може ухвалити цю статтю самостійно – цей крок має зробити виконавча влада ЄС у Брюсселі (Європейська комісія). Досі цього не зробила, хоча час ще є, адже закон набуде чинності лише у 2026 році.
У заяві речник Комісії сказав POLITICO, що виконавча влада ЄС «вчасно оцінить, чи може це положення ефективно вирішити виняткову ситуацію в Україні». Представник також зазначив, що заявка України на членство в ЄС — країна офіційно почала переговори про вступ з Брюсселем у грудні — вимагатиме від неї поступового впровадження правил ЄС.
Однак такі кроки не робляться відразу. Переговори про членство зазвичай тривають роками. Перенесення законодавства ЄС у національне законодавство є візантійським процесом, і триваюча війна лише ще більше ускладнить ситуацію.
Сагатом Саха, співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, здивований тим, що ситуація з податком на викиди вуглецю не розглядається як актуальна проблема. Він попереджає, що з наближенням виборів до Європейського парламенту це питання може бути відкладено на місяці, оскільки ключові інституції ЄС змінюють персонал і законодавців.
Він також попередив, що мовчання України з цього приводу може бути результатом бажання запевнити ЄС у його нагальних військових потребах і бажання прискорити процес членства в ЄС.
Офіційно український уряд дотримується лінії ЄС, вважаючи, що економічних проблем можна уникнути, адаптувавшись до стандартів ЄС до 2026 року. Міністр екології та природних ресурсів України Стрілець сказав POLITICO, що питання про виключення «ще не стоїть на порядку денному». Натомість Україна планує пілотну систему обмеження та торгівлі, яка змусить деякі компанії платити за викиди CO2.
Цей крок, ймовірно, підвищить ціни на CO2 для українських виробників, але зменшить податки на викиди вуглецю на експорт до ЄС.
За словами Стрільця, українські експортери не відразу звільняться від впливу CBAM. Однак запровадження ціни на вуглець «мінімізує ці наслідки», якби в Україні була «конкурентоспроможна ціна на вуглець порівняно з ціною ЄС». Проблема в тому, що цей процес може тривати роками.
Зменшення викидів вуглецю в режимі виживання
Українські виробники наполягають, що не подають заявки на постійне звільнення від CBAM. Однак вони також хочуть підкреслити часові рамки, необхідні для досягнення стандартів ЄС.
Консультант з металургії С. Зінченко стверджує, що навіть якщо Україна запровадить європейську модель ціноутворення на викиди вуглецю, пройде «12-15 років, перш ніж наші ціни на вуглець стануть такими ж, як у Європі».
Для бізнесу це роки вищих податків на експорт до ЄС і нижчих прибутків. Ось чому лідери галузі кажуть, що їм просто потрібен час і, можливо, допомога.
Наприклад, виробники ЄС можуть викидати певну кількість вуглекислого газу безкоштовно щороку. Незважаючи на те, що кількість зменшується з року в рік, цей підхід дав компаніям час відійти від тактики інтенсивних викидів, перш ніж їхні витрати різко зростуть.
«Ми не вважаємо себе поза цими принципами», — сказав Чапо, виконавчий директор «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільшої металургійної компанії України. Він додав, що промисловість просто хоче більш «розумних часових рамок».
В іншому випадку, попередив Чапо, українська сталь буде занадто дорогою для ЄС, що змусить країни дивитися далі, щоб заощадити гроші. Однак, за іронією долі, це призведе до збільшення викидів CO2 під час тривалого процесу транспортування.
«Навіть якщо дивитися на це виключно з точки зору викидів вуглецю, це буде поганий вибір», — стверджує Чапо. «ЄС імпортуватиме продукцію з Бразилії чи В’єтнаму, що збільшить викиди CO2 на тонни».
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
