[ad_1]
Тривога
У щорічній доповіді розвідки Естонії йдеться про те, що російська економіка стала залежати від фінансових вливань в оборону, пов’язаних із вторгненням в Україну. Більше того, ситуація погіршується через санкції.
Кремль. Фото Вікіпедія/CC
Valisluureamet опублікував черговий річний звіт про діяльність цієї розвідки. Цілу главу він присвячує економіці Росії, яка очолює вторгнення в Україну.
– Чим більше російська економіка заплутається у збройових контрактах, тим складніше їй потрапитиме в залежність від них, – читаємо ми у звіті за 2023 рік. – Західні санкції б’ють щодо російської економіки, незважаючи на пропаганду Кремля. Однак для подальшого послаблення можливостей Росії необхідні додаткові санкції та ефективніше дотримання існуючих, додає естонська розвідка.
Зростання валового внутрішнього продукту в Росії досягло 4 відсотків на тлі стагнації європейської економіки. Однак це не обумовлено приватними інвестиціями чи зовнішньою торгівлею. Їхня кількість знижується з початку вторгнення Росії в Україну. Економічне зростання Росії є результатом фінансових вливань з бюджету, спрямованих насамперед у оборонний сектор. Це 5-7 трильйонів рублів, чи 4-5 відсотків ВВП Росії, витрачених із метою на рубежі 2022 і 2023 років.
Проте західні санкції змусили російські компанії боятися інвестувати, а виробничі потужності, що є, виснажуються. Робота у російському оборонному секторі нині небажана. У свою чергу через санкції у росіян обмежені можливості виробляти споживчі товари. Виняток росіян із фінансових ринків «обмежує можливості фінансування бюджету», що поповнюється за рахунок резервів, що фінансуються за рахунок вуглеводнів.
Тим часом становище Росії над ринком вуглеводнів хистке. Замістити втрачений у Європі експорт «Газпрому» постачанням ЗПГ не вдалося, а також виникли проблеми з доступом до спеціалізованого обладнання через санкції. — Проекти терміналів ЗПГ, ймовірно, будуть відкладені, — йдеться у цитованому інтерв’ю. Можливість збільшення споживання внутрішньому ринку обмежена. Доходи «Газпрому» не повертаються до рівня, що існував до вторгнення, і Кремль не може використати свої кошти для порятунку бюджету, як це було 2022 року.
– Видобуток нафти у Росії зараз більше залежить від нафтової угоди ОПЕК+, ніж від західних санкцій, – читаємо далі. За даними Valisluureamet, російська сторона зберегла доходи на рівні, порівнянному з довоєнним, за рахунок перенаправлення поставок до Азії. Тим часом можливість страхування морських поставок, незважаючи на західні санкції, вимагає подальших досліджень. У свою чергу експорт готового палива з Росії продовжить перебувати під впливом дотаційного внутрішнього ринку, а повернення ембарго на експорт дизпалива можливе у разі рекордних цін. У доповіді не враховуються наслідки нової атаки українських безпілотників на російський нафтопереробний завод, оскільки вона сталася вже 2024 року.
Проблеми є й у «Росатому», оскільки він зіткнувся із невдоволенням на ринках Туреччини та Білорусії, де будуватимуться реактори компанії. – Займаючись одразу кількома проектами, «Росатом» переоцінив свої можливості. Проблеми в Туреччині та Білорусії затьмарюють її здатність будувати нові електростанції, стверджує естонська розвідка. Будівництво Островецькій електростанції в Білорусі затримується на рік і має подальші проблеми. Те саме може статися і з електростанцією Аккую в Туреччині. У Росатомі не вистачає людей із відповідними компетенціями для цієї роботи.
Вторгнення Росії до України триває з лютого 2022 року. У відповідь Захід ввів додаткові санкції, які вдарили, зокрема, у енергетичний сектор.
Валіслууреамет / Войцех Якобік
Якобік: Удар українського дрону по Росії – це форма виправлення західних санкцій (АНАЛІЗ)
[ad_2]
Говорит СМИ: Biznes Alert (Польша)
