[ad_1]
На порядок денний винесено питання про доопрацювання та коригування тексту проекту акта «Про поводження з відходами гірничодобувної промисловості»
В Україні відходи гірничодобувної промисловості складають приблизно 70%. Наразі відсутня ефективна система поводження з цим видом відходів, що негативно впливає на довкілля. Але є й зворотний бік медалі – «непотрібне» можна перетворити на «потрібне» за порівняно невеликі гроші, а то й з фінансовою вигодою, якщо в цьому посприяє держава.
20 червня 2022 року Сейм прийняв Закон про управління відходами, який став основою для фундаментальних змін у підході до відходів, які утворюються в усіх сферах діяльності. І це був один із кроків до європейського законодавства. Міністерство охорони навколишнього природного середовища створило професійну робочу групу експертів, гірничої промисловості та її асоціацій, які ще до початку війни створили проект закону «Про поводження з відходами гірничої промисловості», зміст якого вже офіційно оприлюднено на сайті Мінприроди.
Наразі, після відновлення роботи цієї робочої групи після перерви, спричиненої воєнним станом, стоїть завдання доопрацювати та вдосконалити текст цього акту перед поданням його до парламенту. Завдання полягає в тому, щоб майбутній закон ефективно відповідав викликам, які ставить сьогоднішня дійсність, враховуючи військову обстановку, а також враховував потреби гірничодобувної галузі.
Відходи добувної промисловості мають потенціал. Наприклад, деякі відходи є по суті побічним продуктом основної діяльності. Вони можуть бути продані в інші сектори економіки та повторно використані (наприклад, щебінь після видобутку руди або зола для цементу після видобутку вугілля).
Національна асоціація гірничодобувної промисловості України виступила з ініціативою доповнити законопроект шляхом віднесення до побічних, а не відходів речовин, які утворюються при виробництві основного продукту і не є метою цього виробництва. , але придатні як сировина в іншому виробництві або для використання в якості готового продукту. Адже гірничодобувні підприємства видобувають корисні копалини, а після їх переробки за технологічною схемою утворюються відходи, наприклад, від нефракційного грохочення сухої магнітної сепарації на гірничо-збагачувальному комбінаті, які можуть бути використані при будівництві доріг.
Тому замість того, щоб багато років накопичуватися на звалищах, статус побічного продукту дав би право передавати такі відсіви для використання в інших галузях економіки. А головне, буде повністю реалізовано один із основних принципів поводження з відходами, закріплений у «батьківському» Акті 2022 року, а саме запобігання утворенню нових відходів.
Також НАДПУ пропонує переглянути ст. 43 проекту акта. Це стосується фінансового забезпечення, яке повинні будуть забезпечити землекористувачі для забезпечення виконання післяопераційних заходів, спрямованих на закриття та підтримку сміттєпереробних споруд після завершення виробництва. Тобто промисловці мають сплатити державі суму, яка покриє витрати на закриття об’єкта, його моніторинг, рекультивацію тощо. Це відлякує підприємців, потенційних і поточних інвесторів. Бо за цей пункт підземники вже платять чималі гроші у вигляді екологічного податку за зберігання відходів гірничого виробництва. Він не має цільового спрямування в бюджеті і йде в загальний фонд без спрямування на відповідну екологічну діяльність. Тому виникнення іншого подібного фінансового зобов’язання за такою ж емісією має бути належним чином обґрунтовано та розглянуто без шкоди для бізнесу.
НАДПУ пропонує виключити із законопроекту обов’язок страхувати післяопераційні витрати та вносити певну суму на ескроу-рахунок, що одразу позбавляє компанію значної частини таких необхідних коштів. Натомість їх мають замінити більш гнучкі механізми: договори поруки чи застави рухомого майна, нерухомого майна, майнових прав та цінних паперів.
Крім того, НАДПУ пропонує внести до майбутнього закону детальний порядок та умови індексації фінансової підтримки, встановлені Радою міністрів. Адже саме на підпорядкованому рівні мають визначатися умови, режим, види індексації тощо.
НАДПУ також звертає увагу на необхідність перегляду розміру штрафів, передбачених проектом акта за порушення норм щодо відходів гірничого виробництва. Зараз ці суми сягають 160-480 тис. грн за кожне порушення, яке може включати, наприклад, несвоєчасне подання звіту. За повторне порушення протягом року від першого накладення стягнення передбачається подвоїти його, тобто 320 000-960 000 злотих. грн. Такі штрафні санкції виглядають неадекватно виправданими і досягають таких розмірів, що підприємцю було б вигідніше просто закрити свій бізнес, ніж боятися санкцій з боку держави.
Викладені пропозиції можуть здатися технічними, але вони мають велике значення для гірничодобувної промисловості. Результатом закону, що виграє, стане зменшення тиску на навколишнє середовище в поєднанні з підвищенням ефективності повторного використання відходів, що призведе до прогресу в досягненні сталого розвитку.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
