Бака-Погожельська: Розподілена енергетика та «захищені від орків» вітряки — ліки від енергетичного зла в Україні

– Підконтрольний найбагатшому українцеві Рінату Ахметову енергійна ДТЕК не схиляється перед кулею, хоча, можливо, відсилання до Кароля Сверчевського не найкраще в даній конкретній ситуації. ДПЕК, незважаючи на постійні обстріли України, не відмовляється від відкриття найбільшої вітряної електростанції у Східній Європі. Він робить це з Вестас. І це у Миколаївській області, менш ніж за 100 км від лінії фронту, а сума інвестицій не маленька — 650 млн євро, — пише харків’янка Кароліна Бака-Погожельська в BiznesAlert.pl.

Фото Берегова вітряна електростанція. Джерело: Freepik.com.

• Хоча зимовий сезон 2023/2024 був для України кращим, ніж 2022/2023, оскільки вона здобула багато енергетичних уроків, ситуація все ще далека від ідеальної.
• Вітряна електростанція, яка зараз працює на повну потужність, зможе постачати електроенергію до 900 000 абонентів завдяки виробництву 1,7 ТВтч на рік.
• Наступним місцем інвестицій у вітроенергетику стануть Карпати.

Енергетична ситуація в Україні – одна з тем, яка хвилює як «простих людей», так і політиків у країні, яка перебуває у стані війни. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль неодноразово наголошував, наскільки важливою буде ця тема з погляду плану відновлення України, і щоразу він також наголошував, що провідна роль тут належатиме розподіленим, відновлюваним джерелам енергії (ВІЕ), які набирають сили у вугільній промисловості. -газо-ядерна Україна вже багато років А під час повномасштабної агресії їхня роль була оцінена ще більше, хоча вітряки, сонячні електростанції і, нарешті, гідроелектростанції (включаючи руйнування греблі у Новій Качівці та пошкодження ще однієї у Запоріжжі) страждають від атак противника. Навіть проїжджаючи Донбасом, можна побачити вітряки (наприклад, під Слов’янськом і Краматорськом), що ще працюють, а південь покритий фотоелектричними панелями, в тому числі: в околицях Херсона, що досі так небезпечно.

У листопаді минулого року Світовий банк спочатку оцінив енергетичні втрати України, спричинені російськими атаками, приблизно на 12 мільярдів доларів. Збитки критично важливої ​​енергетичної інфраструктури оцінюються в 50 відсотків. Види пошкоджень найрізноманітніші, але реальність показує, що руйнування одного або навіть кількох вітряків або сонячних батарей зовсім не схоже на поразку звичайної електростанції, як це сталося останніми тижнями у Харкові, другому за величиною місті України. В даний час проживає близько мільйона людей і який приречений передавати енергію тільки з інших регіонів України, оскільки його виробничі потужності були повністю знищені вогнем противника (Харків розташований менш ніж за 40 км від кордону з Росією і приблизно за 70 км від Білгорода, з яких майже кожен день по місту обстрілюють ракети та дрони).

І хоча зимовий сезон 2023/2024 був для України кращим, ніж 2022/2023, оскільки вона здобула багато енергетичних уроків, ситуація все ще далека від ідеальної. Незважаючи на це, інвестиції в енергетику не призупинено. Навпаки. Окрім оновлення реакторів діючих АЕС чи пожвавлення традиційних газових та вугільних енергоблоків у літній сезон, прискорюються ремонти установок відновлюваної енергетики, а також їх будівництво. І тут найкращим прикладом, здається, є Тілігул у Миколаївській області на півдні країни. Це вітроелектростанція, яку ДТЕК будує разом із Vestas.

– 4 грудня Група ДТЕК та Vestas підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо завершення будівництва найбільшої вітроелектростанції у Східній Європі – проект підтримується Європейською комісією та урядами України та Данії. Встановлена ​​потужність ВЕС Тілігулська ВЕС матиме потужність 500 МВт, загальний обсяг інвестицій у проект перевищить 650 мільйонів євро, — йдеться у повідомленні підконтрольної компанії Ахметову.

Вітряна електростанція, яка зараз працює на повну потужність, зможе постачати електроенергію до 900 000 абонентів завдяки виробництву 1,7 ТВтч на рік. Варто додати, що перша черга інвестицій — вітропарки загальною потужністю 114 МВт — була введена в експлуатацію в травні 2023 року, незважаючи на повномасштабну війну. Меморандум з Vestas передбачає, що данська компанія постачатиме вітряки в Україну для будівництва другої черги ферми Тілігул, а ДТЕК зберігає готовність розпочати будівництво у другому кварталі 2024 року та завершити його наприкінці 2025 року. Турбіни поступово підключатимуться до мережі з кінця цього року. Усього їх 64, кожна потужністю 6 МВт. Фінансування надається ДПЕК та західними банками під державні гарантії.

Наступним місцем інвестицій у вітроенергетику стануть Карпати. Як повідомляла на початку квітня «Економічна правда», «Дружні вітрові технології» планують понад 500 МВт вітроенергетики, яка у січні цього року ввела в експлуатацію першу вітряну електростанцію на кордоні Львівської та Закарпатської областей, і планує додати більше. Це важлива інформація у контексті того, що восени минулого року українська влада говорила про знищення чи пошкодження до 75 відсотків. енергія вітру та 20 відсотків фотоелектрична енергія. До початку повномасштабної війни, за даними аналітиків BDO, на відновлювані джерела енергії в Україні припадало 8,1 ГВт із 56,1 ГВт встановлених у країні потужностей.

Жеранський: Яка доля чекає на російських олігархів після Путіна?