[ad_1]
Коли обсяги експорту відновлюються, старі регуляторні проблеми з’являються знову
Війна стала великим випробуванням для української економіки. Найбільше постраждали експортери через перекриття основних шляхів постачання продукції – російський флот заблокував українські морські порти. У 2022 році експорт гірничо-металургічної продукції скоротився на 61,7% порівняно з 2021 роком. У 2023 році експорт скоротився ще на 37,6% р/р, але на таку динаміку значною мірою вплинула наявність двох довоєнних місяців у 2022 р.
Нові надії
Робота морського коридору дозволила подолати морську блокаду. За обсягом у І кварталі 2024 року місячний обсяг експорту залізної руди наблизився до довоєнного рівня. Збільшення експорту дасть змогу зберегти ефективність виробництва, виплату заробітної плати працівникам, сплату податків до державного та місцевого бюджетів, а в макроекономічному масштабі підтримувати курс гривні, що є дуже важливим. в економіці в умовах обмежених фінансових надходжень від міжнародних партнерів.
Функціонування морського коридору для експортних перевезень дає надію на збільшення обсягів виробництва, але його практична реалізація все ще під загрозою. Паралельно з активізацією експорту зростає кількість проблем, з якими стикаються компанії-експортери у контактах з регуляторними та наглядовими органами.
відшкодування ПДВ
Одним із чутливих питань є відшкодування ПДВ. Це питання було важливим до війни, але зараз набуло особливої актуальності, оскільки під час війни фінансові ресурси підприємств і можливості їх залучення значно зменшилися. Відмови в реєстрації податкових накладних призводять до виснаження ресурсів експортерів через те, що податкові служби не відшкодовують ПДВ.
Такі ситуації виникають, якщо операції були здійснені з контрагентами, яких податкова служба вважає «ризиковими». Як наслідок, внаслідок спроб податкової протидіяти «схемним» операціям, жертвами атаки стануть свідомі платники податків, особливо металурги, які працюють офіційно та прозоро.
Валютне регулювання
Існуючі валютні обмеження перешкоджають нормальній економічній діяльності. У перший день війни НБУ заборонив банкам здійснювати перекази валюти за кордон за дорученням клієнтів, крім «на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку, виданих на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України. » В результаті цей сегмент банківських операцій управляється «вручну» і підприємці не можуть вільно розпоряджатися своїми коштами.
Завдяки міжнародній фінансовій підтримці та валютним обмеженням Україні вдається захистити національну валюту від швидкої девальвації. З урахуванням паритету інфляції цін виробників прийнятний курс долара США становить не менше 67 грн, тоді як на 15 квітня 2024 року офіційний курс становив 39,4 грн. Ця різниця також має певні негативні наслідки для економіки – в Україні виробничі витрати, виражені в доларах США, зростають швидше, ніж в інших країнах. Як наслідок, це тисне на конкурентоспроможність українських виробників.
Стан ринку
Українські гірничо-металургійні підприємства переживають складну ситуацію на експортних ринках. Зокрема, з початку року ціна на залізну руду впала на 30%, а витрати на логістику залишаються високими – щонайменше вдвічі вищими за довоєнні. Якщо у 2022-2023 рр. Основною проблемою для підприємств було організувати транспортування продукції за кордон, але зараз піддається сумніву економічна доцільність експорту.
У 2023 році Україні вдалося експортувати до Китаю 1,4 млн тонн залізної руди (дохід від експорту склав $87,5 млн). У першому кварталі цей же показник становив 4,4 млн тонн ($371,4 млн). Це можна вважати великим досягненням, враховуючи, що з початком війни експорт до Китаю повністю припинився через логістичні труднощі. Однак за відсутності українського експорту зросли поставки залізної руди до Китаю з Росії (з 8,7 млн тонн у 2022 році до 9,7 млн тонн у 2023 році). Тому заміщення російської руди на китайському ринку потребуватиме додаткових зусиль українських постачальників.
Варто також зазначити, що через погіршення ситуації на ринку сталі китайські металургійні комбінати переходять на менш якісну залізну руду, тому для підтримки експорту до Китаю українські компанії повинні йти на цінові поступки.
Ціновий конфлікт
Надзвичайно актуальним є питання експортних цін на металопродукцію. З одного боку, є міжнародні цінові агентства, зокрема Platts, які надають орієнтовні ціни. З іншого боку, є реальні домовленості щодо експорту металопродукції з України. Умови цих угод не можна порівняти з умовами, включеними в орієнтовні ціни.
По-перше, характеристики товарів, які експортуються з України, можуть відрізнятися від тих, на які розраховуються орієнтовні ціни. Крім того, міжнародні агентства з ціноутворення часто не розголошують суму надбавок або знижок, що застосовуються у зв’язку з конкретними фізико-хімічними властивостями продукції.
По-друге, поставки з України несуть високий ступінь ризику. Щоб зацікавити покупців купувати українську продукцію, українським постачальникам також доводиться йти на поступки.
По-третє, українські виробники повинні конкурувати на експортних ринках з російськими постачальниками, які надають репутаційні знижки. Тому українські виробники повинні наблизити ціни на власну продукцію до російських, щоб замінити російську.
Окремо варто сказати про питання коректності індикативних цін. Вони не завжди відображають фактичні ціни угод. Поширеною є ситуація, коли при розрахунку орієнтовних цін враховуються ціни купівлі/продажу, за якими не укладалися угоди. Крім того, не завжди повністю розкривається методологія розрахунку індикативних цін, що не дозволяє коригувати індикативні ціни під умови реальних операцій.
Проте податкова служба продовжує неправомірно використовувати орієнтовні ціни міжнародних агентств для стягнення додаткових податків з компаній-експортерів. Така практика негативно впливає на експортну діяльність, яка вже сильно обмежена виробничими та логістичними факторами. Посилення податкового тиску може зруйнувати крихкий фундамент, на якому трималася українська економіка з початку війни.
Пошук балансу
Є фактори, на які неможливо вплинути (наприклад, кон’юнктура ринку або ціна на енергоносії). Проте внутрішні нормативні перешкоди можна усунути, оскільки всі ці питання належать до компетенції державних органів. Вирішення регуляторних питань дозволить експортерам працювати і продовжувати підтримувати українську економіку.
З огляду на те, що війна увійшла в затяжну фазу, для України дуже важливо зберегти життєздатний сектор економіки, який підтримуватиме її зараз і забезпечить післявоєнне відновлення в майбутньому. Для цього країна повинна знайти баланс між рішеннями щодо короткострокових цілей виживання та довгострокових цілей розвитку.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
