аналитический обзор торговли — Статьи — GMK Center

За підсумками 2023 року Німеччина стала третім найбільшим імпортером товарів в Україну

Після початку російської військової агресії Німеччина стала не лише найважливішим політичним партнером, а й економічним – постачальником нафтопродуктів і товарів, які стали критичними для України та її економіки. Крім того, під час війни німці підтримали українських виробників у попиті на сільськогосподарську продукцію, кабель, вироби деревообробки та меблі, а також труби. Не менш важливими є інвестиції німецьких компаній в Україну, які продовжували свою діяльність навіть під час війни.

Торговий баланс

Німеччина є одним із найважливіших торгових партнерів України. Наприкінці минулого року вона посідала третє місце ($4,9 млрд) за обсягом імпортованих в Україну товарів і п’яте ($2 млрд) — за експортом з нашої країни.

Завдяки географічній близькості темпи взаємного товарообміну з початку війни суттєво не знизилися. У довоєнний період 2021-2023 років український експорт до Німеччини скоротився в обсязі на 26%, а німецький імпорт – на 18%.

Нові ланцюги поставок і збільшення пропускної спроможності західних прикордонних переходів дозволили українському експорту до Німеччини минулого року відновитися порівняно з 2022 роком і зрости на 30% — до 2,7 млн ​​тонн, але в грошовому еквіваленті цей показник знизився на 11%, до 2 мільярдів доларів . імпорт скоротився на 2,6% р/р. – до 1,1 млн тонн, але в грошовому еквіваленті зріс на 10% у річному обчисленні – до 4,9 млрд дол.

Наша країна постачає до Німеччини значно більше продукції в натуральному вираженні, що зумовлено високою часткою сировини в українському експорті. Україна експортує, зокрема, сільськогосподарську продукцію (ріпак – 351 млн дол. США, кукурудзу – 120 млн дол. США, сою – 92 млн дол. США) та продукцію деревообробної промисловості (138 млн дол. США). Але також є значні поставки продукції з високою доданою вартістю — кабелі (240 млн доларів), меблі (125 млн доларів), труби (113 млн доларів) і, меншою мірою, продукти харчування, різні споживчі та промислові товари.

У свою чергу, товари, імпортовані з Німеччини, мають вищу додану вартість, що вже видно по співвідношенню доходів у 2023 році: німецький імпорт – 4,9 млрд доларів, український експорт – 2 млрд доларів. У структурі імпорту переважають легкові автомобілі ($645 млн). , ліки ($355 млн), нафтопродукти ($289 млн), хімічна продукція для агропромислового комплексу ($104 млн), сільськогосподарська техніка ($103 млн), продукти харчування, різні промислові товари та товари народного споживання, інструменти, машини та обладнання.

Постачання сталі

Судячи з обсягів взаємної торгівлі гірничо-металургійною продукцією, ні Україна, ні Німеччина не є значущими ринками для більшості видів продукції. Через обмеженість внутрішнього виробництва та матеріально-технічні труднощі Україна з початку війни суттєво обмежила експорт гірничодобувної продукції та металопродукції до Німеччини. У довоєнний період 2021-2023 років українські поставки руди і сталі в цю країну скоротилися в натуральному вираженні з 1,7 млн ​​тонн до 89 тисяч. тон.

Найбільшою статтею українського гірничо-металургійного експорту до Німеччини до 2022 року була залізна руда, але її обсяги поставок впали з 1,6 млн тонн у 2021 році до нуля минулого року. З початком війни українські гірничодобувні компанії скоротили обсяги виробництва, а логістичні можливості до відкриття морського коридору дозволяли експортувати тільки до сусідніх країн. Однак на світовому ринку залізної руди є достатня пропозиція, тому Німеччина могла б переорієнтуватися на інші джерела. На кінець 2023 року найбільшими постачальниками залізної руди в країну були Канада (1,34 млрд євро), ПАР (757 млн ​​євро) і Бразилія (752 млн євро).

Продукцією з найвищою доданою вартістю в структурі українського експорту металопродукції до Німеччини є труби. Їхня частка у 2023 році склала 19% від загального імпорту в грошовому вираженні та 10% у тоннах. Німеччина також є значною країною в експорті дроту з України (код 7217) – минулого року 19% від загального обсягу в тоннах.

З 2021 року з ринку Німеччини майже або повністю пішли металопродукція з України: гарячекатаний плоский прокат, сталеві напівфабрикати, прутки з легованої сталі, фасонний прокат, феросплави тощо. У довоєнному 2021 році їх поставки зросли. були на рівні 3-16тис тон.

Поставки німецької металопродукції на український ринок — приблизно 25 тис. тонн на рік – він майже не змінився з початку війни і на кінець 2023 року становив лише 2% українського імпорту сталі. Це в рази менше, ніж в інших країнах – Польщі (9,1%) та Румунії (4,5%), де обсяги виробництва сталі значно менші.

Умовно важливим є імпорт на український ринок лише прокату з покриттям (7,1 тис. тонн у 2023 році) та прутків з легованої сталі (5,9 тис. тонн), поставки яких з початку війни виросли лише на другу позицію. Також дещо зросли поставки залізницею.

Ймовірне продовження Євросоюзом режиму скасування імпортних мит і квот на експорт з України та логістична близькість створюють хороші умови для збільшення присутності української металопродукції на ринку Німеччини. Наразі складністю є зниження попиту на металопродукцію в Німеччині (хоча цього року очікується невелике зростання) та блокування логістичних шляхів через Польщу.

Найбільш очевидним напрямком розвитку співпраці є інвестиції в нові виробництва – Україна може стати альтернативою німецькому бізнесу для Китаю та РФ щодо розміщення частини виробничих потужностей. Німеччина та німецькі компанії також планують брати активну участь у програмах відновлення української інфраструктури після війни.