[ad_1]
Область вже має надлишок потужностей і ситуація буде тільки погіршуватися
Металургійна промисловість у країнах Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) потребує державної підтримки, фінансування та технологій, щоб вижити та конкурувати в глобальному поштовху до декарбонізації. За словами Калланіша, це питання обговорювалося на конференції Інституту заліза та сталі Південно-Східної Азії (SEAISI).
Металургія області вже має надлишок потужностей, і ситуація буде тільки погіршуватися. Потужність виробництва сталі в АСЕАН може зрости з 78,1 млн тонн на рік до 188,5 млн тонн на рік до 2030 року, якщо оголошені проекти будуть реалізовані. Вони включають 73,7 Мт/рік потужності доменної печі та 20,8 Мт/рік потужності виробництва чавуну прямого відновлення та/або ДСП.
Потенціал зростання не враховує швидкого розширення виробничих потужностей індукційних печей в Індонезії, Малайзії та Таїланді. Крім того, як зазначив виконавчий директор SEAISI Лім Хонг Тей, потенційні нові інвестиції пропонуються та здійснюються інвесторами за межами Південно-Східної Азії та в основному зосереджені на виробництві товарної або низькоякісної сталі.
Крім великих обсягів торгівлі сталлю в АСЕАН, які посилять цінову конкуренцію, експорт сталі з Китаю в регіон також швидко зростає. У 2023 році китайський експорт сталевого прокату зріс на 37% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. – до 86 мільйонів тонн SEAISI очікує збільшення обсягів у 2024 році
Без державної підтримки та серйозного фінансування виробникам сталі в регіоні буде важко подолати виклики декарбонізації. Лім нагадав, що сталеливарна промисловість ЄС отримує потужну державну підтримку у вигляді субсидій і дотацій. Також важливим буде перехідне фінансування від банківських установ. Сучасна технологія виробництва DRI невигідна для металургійних комбінатів країн АСЕАН, оскільки ціна на цей продукт у регіоні недостатньо низька.
Нагадаємо, майже всі країни АСЕАН оголосили про цілі досягнення нульового викиду вуглекислого газу, Індонезія, Таїланд і В’єтнам розробляють систему оподаткування CO2 і системи торгівлі викидами. Однак країни регіону стикаються з різними проблемами, включаючи доступ до чистих технологій і фінансування для екологічного переходу, а також доступність сировини, особливо в умовах збільшення обмежень на експорт брухту.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
