емкий рынок для украинских полуфабрикатов — GMK Center

Болгарія є великим ринком лише для кількох видів експортної продукції українського АПК та гірничо-металургійного комплексу

Після початку російської військової агресії Болгарія стала важливим партнером України в постачанні нафтопродуктів, а також ринком збуту продукції українського агропромислового комплексу та гірничо-металургійної промисловості. Зокрема, болгарський актив Метінвесту – перекатний завод Promet Steel – став найважливішим покупцем напівфабрикатів і гарячекатаного прокату в умовах труднощів з постачанням продукції на традиційний ринок Італії.

Обмежений експорт-імпорт

Динаміка взаємних товаропотоків демонструє різноспрямовані тенденції. Експорт української продукції до Болгарії у 2022 році зріс на понад 70% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. – до 1,4 млн тонн на $2,2 млрд, але різко впав у 2023 році через різке скорочення експорту сільськогосподарської продукції.

Найбільше українського експорту у 2023 році склали металопродукція ($380 млн), соняшникова олія ($158 млн), насіння соняшнику ($45 млн) і цукор ($42 млн). Також були доставлені невеликі запаси продуктів харчування та деревини.

У свою чергу, болгарський експорт товарів в Україну з початку війни зріс у 3,8 рази в грошовому вираженні – до 2,2 млрд доларів, але в натуральному – лише на 28%, до 0,9 млн тонн на кінець 2023 року. Найбільший імпорт з Болгарії становлять «інші товари» ($1,3 млрд), які включають військові товари, нафтопродукти ($419 млн) і добрива ($170 млн). Здійснюються також невеликі поставки споживчих товарів і промислової сировини.

Ситуація з торговими обмеженнями з боку Болгарії трохи краща, ніж, наприклад, Польща. У квітні минулого року Болгарія ввела тимчасову заборону на ввезення з України 20 продуктів харчування на два місяці. Проте сама Єврокомісія з травня по вересень 2023 року запровадила тимчасове обмеження на імпорт пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи з України до п’яти країн ЄС (Польщі, Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини). У жовтні-листопаді Болгарія ввела заборону на імпорт соняшнику з України. Проте з 1 грудня 2023 року заборону на ввезення з України пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку було знято. Сама Польща цю заборону не скасовувала, а блокування кордону поляками принесло Україні багатомільярдні збитки.

Через відсутність спільного кордону Болгарія має обмежений вплив на розширення логістичних можливостей українського експорту. При цьому країна не забороняє транзит сільськогосподарської продукції (на відміну від Польщі) і є додатковим маршрутом для українських металургійних підприємств. Наприклад, після відкриття морського коридору «Інтерпайп» транспортує продукцію з портів Одеси до Варни, збирає там вантажі, а потім відправляє їх балкером до американського Х’юстона.

Експорт для одного споживача

З величезним відривом Україна є нетто-експортером металопродукції до Болгарії, хоча обсяги поставок скоротилися внаслідок війни. Порівняно з довоєнним 2021 роком експорт металопродукції до Болгарії у 2023 році в натуральному вираженні скоротився на 17% – до 702 тис. тонн, у грошовому вираженні – на 29%, до 380 млн дол.

Досить широко представлений український експорт металопродукції до Болгарії. Найбільшою статтею експорту є сталеві напівфабрикати, поставки яких у 2023 році склали 458 тис. тонн на суму 223 млн дол. Зокрема, напівфабрикати постачаються на металургійний завод «Промет Стіл» (потужність підприємства – 500 тис. тонн прокату). на рік), яка займається орендою сортового і фасонного прокату, є закордонним активом Метінвесту і отримує продукцію українських підприємств групи.

Під час війни завод «Промет Стіл» став найбільшим закордонним активом «Метінвесту» за споживанням українських напівфабрикатів. Наприклад, у 2021 році Метінвест поставив 1,9 млн тонн сталевих напівфабрикатів на свої прокатні стани в Італії – Ferriera Valsider і Metinvest Trametal. Проте в результаті війни в Маріуполі було втрачено два металургійних заводи, з яких постачалися товарні злитки. Вже у 2023 році поставки напівфабрикатів до Італії впали до 121 тис. Таким чином, Promet Steel став найбільшим іноземним активом — споживачем продукції Метінвесту.

Після початку війни Україна збільшила поставки гарячекатаного прокату до Болгарії – до 182 тис. тонн на 108 млн дол. Зниження відбулося за іншими суттєвими статтями:

• феросплавів – на 85%, до 1тис тон;
• катанка – на 52%, до 7000 зл тон;
• холоднокатана сталь – на 45%, до 31 тис. зл тон;
• труб – на 39%, до 5 тис. тонн;
• чавун – на 24%, до 6тис тон.

Після початку війни повністю припинилися поставки з України фасонного прокату, коксу, арматурного прокату, прокату з покриттям і напівфабрикатів з легованої сталі. У 2021 році їх експорт був на рівні 4-8 тис. тонн, але у 2022 році майже повністю припинився. Зменшення поставок окремих видів металопродукції пов’язане зі скороченням внутрішнього виробництва в Україні.

Імпорт сталі з Болгарії

Болгарія є невеликим виробником сталі. Виробництво сталі там у 2023 році становило лише 0,4% від загальноєвропейського виробництва. За даними WorldSteel, минулого року країна збільшила виробництво сталі на 1,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. – до 489 тис тонн, тоді як у 2022 році спостерігалося зниження на 12% р/р. – до 482 тис тон.

Такий рівень виробництва сталі не покриває навіть потреби внутрішнього ринку. Так, обсяг споживання сталі в країні в 2021 і 2022 роках склав 1,3 млн тонн, а країна залежить від імпорту, який становить 2,1 млн тонн на рік.

При цьому Болгарія щорічно експортує близько 1,1-1,3 млн тонн металопродукції. Велика різниця між обсягом експорту металопродукції та виробництвом сталі виникає через діяльність прокатних цехів, наприклад Promet Steel.

Досить слабкі позиції країни у виробництві сталі також відображаються на експорті країни. Порівняно з довоєнним 2021 роком поставки металопродукції в Україну в 2023 році в натуральному вираженні скоротилися на 12% – до 30 тис. тонн, у грошовому еквіваленті – зріс лише на 1,5%, до 25 млн дол.

Ключову позицію в імпорті металопродукції з Болгарії займає арматура, імпорт якої (13,6 тис. тонн) минулого року склав приблизно 2,1% від загального споживання цієї продукції в Україні. Досить значними є поставки профільного прокату (4,9 тис. тонн), що становить 3,7% від загального споживання. Після початку війни почалися поставки гарячекатаних труб і сталі — до 5,5 тисяч. тонн і 4 тис тон. у 2023 році

Імпорт болгарської сталі в Україну становить лише 2,4% від загального, або 0,9% споживання металу в Україні у 2023 році. Ключовою проблемою є обмеженість внутрішнього виробництва, залежність від імпорту та наявність більш маргінальних ринків поблизу, ніж Україна. Тому найближчим часом поставки металопродукції з Болгарії не матимуть значення для українського ринку.

Болгарія є великим ринком лише для кількох видів експортної продукції українського агропромислового комплексу та гірничодобувної та металургійної промисловості. А враховуючи постійну загрозу обмеження сільськогосподарської продукції, залишається тільки металургійна складова. Тут немає явних проблем із постачанням.

У цьому дусі важливим ринком для Метінвесту є Болгарія – споживач українських напівфабрикатів, країна переробки та подальшого експорту до ЄС продукції з вищою доданою вартістю, що є чудовим прикладом побудови ланцюжка створення вартості між Україною. і ЄС. Однак істотної можливості збільшення поставок напівфабрикатів до Болгарії у зв’язку з досягненням ліміту виробничих потужностей Promet Steel немає.

У нинішніх умовах найнеобхіднішою невійськовою продукцією для України є поставки нафтопродуктів з Болгарії, що надзвичайно важливо для поставок палива в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру.