[ad_1]
Дотримання резидентами України термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами перебуває під суворим контролем не лише банків, а й податкових органів.
Питання повернення валютної виручки є надзвичайно актуальним в умовах воєнного стану.
При здійсненні українськими підприємствами комерційних операцій з нерезидентами (оплата імпортованих товарів, робіт чи послуг чи експорт товарів, робіт чи послуг) валюта чи товари повинні бути ввезені в Україну в установлений НБУ термін.
Дата розрахунку — це час, протягом якого має відбутися або оплата за імпортними операціями, або поставка товарів за експортними операціями за зовнішньоекономічною угодою.
До початку повномасштабної війни цей період становив 365 днів, а для транзакцій, здійснених з 5 квітня 2022 року, розрахунковий період становить 180 календарних змін.
При цьому на податкові перевірки щодо дотримання валютного законодавства мораторій не поширюється; до того ж вони одні з найпростіших за механізмом.
Штрафи нараховуються за такими правилами:
- пеня нараховується з першого дня після закінчення строку валютного нагляду, тобто з 181 року. Це 0,3% від суми неотриманого платежу за договором (вартості недопоставленого товару) за кожен день прострочення;
- пеня нараховується у гривнях, якщо договір укладено в гривнях, або в гривневому еквіваленті, якщо він укладений в іноземній валюті;
- загальна сума нарахованої пені не перевищує суму боргу.
Розмір пені розраховує податковий орган. Податківці спочатку проводять податкову перевірку та фіксують порушення в акті перевірки. Якщо платник не подає апеляційну скаргу, йому надсилається відповідне повідомлення про податкове рішення (НУР). Така пеня включається до складу грошових зобов’язань платника податку – резидента та підлягає сплаті протягом 10 робочих днів з дня отримання НУР.
Однак є кілька варіантів, які можуть допомогти суб’єктам господарювання законним шляхом вирішити ситуацію, якщо немає можливості вчасно повернути валютну виручку.
Отримання висновку Міністра економіки щодо продовження строків виконання зовнішньоекономічного контракту. Вам необхідно звернутися до відповідного відділу та отримати такий висновок до закінчення терміну розрахунків за договором.
Ця процедура дієва, але пам’ятайте, що не всі зовнішньоекономічні контракти підлягають продовженню, наприклад, якщо мова йде про надання послуг. Зокрема, наша юридична компанія зіткнулася з ситуацією, коли клієнт замовив за кордоном розробку проектно-кошторисної документації для подальшого будівництва виробничої лінії. Важко було обґрунтувати, чи входить цей випадок до переліку товарів і послуг, щодо яких можна отримати висновок міністра економіки. Варто мати на увазі, що саме є предметом договору.
Документи для отримання такої заяви потрібно подавати заздалегідь, а не тоді, коли вже є прострочення – тоді пеня може бути нарахована з моменту її виникнення до дня подання заяви до міністерства.
Документи передаються до відділу в електронному вигляді. Крім дотримання термінів, важливо чітко підготувати повний пакет з обґрунтуванням, чому така валютна виручка не була повернута вчасно.
Подача позову до нерезидента або ініціювання арбітражу (в залежності від умов укладеного договору).
На засіданні призупиняється нарахування пені за порушення строків. Однак, якщо замовник програє або провадження буде припинено з тих чи інших причин без надходження коштів чи доставки товару, провадження буде відновлено. Крім того, пеня буде нарахована за період розгляду справи судом (арбітражем).
У цій справі є додаткові нюанси. Наприклад, якщо підприємство подало позов до суду і воно закінчилося не рішенням про стягнення заборгованості, а мировою угодою, в результаті якої позивач отримав кошти в майбутньому, оскільки в Законі це чітко не визначено, то може знадобитися під час податкової перевірки продемонструвати, що таке відшкодування доходу в іноземній валюті було наслідком цих процесів.
Вирішення зустрічних позовів, коли сторони договору «винні» одна одній гроші. Термін дії зобов’язання щодо виведення коштів закінчується і операція «витягується» з-під валютного контролю лише за умови проведення заліку до 5 вересня 2022 року. 6 вересня 2022 року набули чинності зміни до статуту, а саме до ряду постанов та інструкції НБУ, яка передбачала заборону на здійснення цих видів транскордонних платежів. Та й самі банки, відмовляючись знімати контракт з валютного контролю, якраз натякали на це, навіть якщо між сторонами немає потоку товарів чи коштів.
Звернення до уповноваженого органу країни знаходження сторони зовнішньоекономічної угоди для отримання документа (свідоцтва, довідки тощо), що підтверджує настання обставин непереборної сили.
Посилання сторони на форс-мажорні обставини як підставу для звільнення від відповідальності, навіть підтверджене відповідним сертифікатом, не має заздалегідь визначеної сили. Ці обставини, як правило, щоразу підлягають доказуванню під час податкової перевірки та/або судового розгляду між сторонами. Їх розглядатимуть у сукупності з іншими обставинами та доказами. Посилаючись на обставини непереборної сили, зацікавлена сторона повинна продемонструвати, як саме вони вплинули на конкретні зобов’язання.
Отримання довідки Торгово-промислової палати України, її територіальних відділень або уповноважених органів за кордоном.
Ця справа має два важливі аспекти. По-перше, отримати таку довідку досить складно – має бути вагома доказова база того, що причиною невиконання умов договору стали конкретні форс-мажорні обставини.
По-друге, навіть маючи таку довідку, при проходженні податкової перевірки необхідно надати максимальну кількість додаткових документів, щоб можна було простежити причинно-наслідковий зв’язок. Насправді наявність довідки ТПП не звільняє вас від відповідальності за недотримання строків повернення валютних доходів і, відповідно, візьме це податкова або суд до уваги чи ні.
Зазначу, що є також позитивна судова практика щодо т. зв «Ковідні терміни», які обмежили застосування штрафних санкцій на період карантину через коронавірус, а нараховані, але не виплачені за цей період підлягали списанню. Цей стандарт включено до перехідних положень Указу про податки.
Крім того, у деяких випадках, які ми зараз розглядаємо, ми вважаємо, що захисні заходи у вигляді встановлення дат розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами можуть бути запроваджені Національним банком на термін не більше шести місяців. Останнім часом вони були запроваджені постановою Правління НБУ №113 від 7 липня 2022 року та набули чинності 9 липня 2022 року. Це означає, що ці шість місяців закінчилися 8 січня 2023 року і ці дати ще не визначені. . Проте суди охочіше сприймають інші аргументи, наприклад, наявність сертифіката Торгово-промислової палати. Проте ми очікуємо, що з часом це питання буде оцінено на рівні Верховного Суду.
Таку думку експерт висловив під час круглого столу «Проблеми експортерів під час війни: виклики для регулювання», організованого Центром GMK.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)





