[ad_1]
Безпека
– Російський паливний ринок зазнає сукупних проблем, викликаних атаками України на місцеву нафтову інфраструктуру, повенями, логістичними труднощами та впливом технологічних санкцій. Російська влада усвідомлює масштаб проблем і використовує різні контрзаходи, у тому числі: ембарго на експорт бензину та зниження якості переробки. Російські проблеми можуть призвести до зниження цін на нафту на світових ринках, погіршити економічне становище Росії та ускладнити її ведення війни з Україною, пише аналітик Польського інституту міжнародних відносин (PISM) Таймон Пастуча.
Прапор Росії. Джерело: фрипік
- – Російська база переробки палива складається з 32 великих та 80 дрібних нафтопереробних заводів. Більшість із них належать державним компаніям — «Роснафті», «Лукойлу» та «Газпрому». У 2023 році більше половини виробленого палива надійшло на внутрішній ринок. Експорт забезпечив приблизно 15 відсотків доходів бюджету, а його частка у світовій морській торгівлі нафтопродуктами становила приблизно 10 відсотків, пише аналітик PISM.
- – Фактором, який посилив нестабільність російського ринку, стали квітневі повені на півдні Сибіру, які ще більше ускладнили транспортування палива та зупинили роботу, зокрема, нафтопереробний завод в Орську. Нестача робочої сили також важлива через зростання конкуренції (наприклад, заробітної плати) за співробітників між підприємствами оборонної та військової промисловості, — пише аналітик PISM Таймон Пастуча.
- – Через неефективну протиповітряну оборону Міноборони Росії також бере участь у витратах на захист інфраструктури, підтримуючи НПЗ у побудові власного захисту від дронів. Вони часто набувають форми примітивних фізичних бар’єрів чи перешкод GPS-сигналу, не сприяючи суттєвому підвищенню безпеки інфраструктури, каже аналітик.
- – Метою влади буде збільшення постачання палива на внутрішній ринок, збереження його цін та забезпечення безперебійності постачання для армії. Представники галузі також будуть зацікавлені у якнайшвидшому відновленні прибуткового експорту та збереженні його безперервності. У своїй комунікаційній політиці влада та сектор приховуватимуть проблеми, представляючи наратив про контроль над ситуацією та перспективи швидкої стабілізації, у тому числі й на експортних ринках. Російські проблеми з переробкою можуть призвести до зростання цін на паливо на суміжних ринках (наприклад, у Білорусі), вважає Таймон Пастуча.
Причини проблем паливного сектора в Росії
Аналітик вважає, що стратегічна важливість галузі з економічних, соціальних та військових причин, а також слабка протиповітряна оборона підприємств призвела до того, що нафтова інфраструктура стала основним об’єктом українських атак на російську територію.
– Вони посилились у березні 2024 року. В результаті було пошкоджено понад 20 нафтопереробних заводів, у тому числі найбільші в Кстово, Самарі, Рязані, Туапсі та Волгограді, численні склади ПММ та перевалочний термінал в Усть-Лузі. За оцінками західних ЗМІ та Пентагону, невдачі призвели до спаду переробки нафти як мінімум на 14 відсотків. Місця та час атак, а також коментарі українських служб вказують на сплановану дестабілізацію російського паливного ринку з метою утруднити ведення війни Росією, пояснює він.
– Фактором, який посилив нестабільність російського ринку, стали квітневі повені на півдні Сибіру, які ще більше ускладнили транспортування палива та зупинили роботу, зокрема, нафтопереробний завод в Орську. Нестача робочої сили також важлива у зв’язку з зростаючою конкуренцією (наприклад, заробітною платою) за працівників між підприємствами оборонної та військової промисловості. На функціонування російського нафтового сектора також впливають західні технологічні санкції, введені щодо цього сектора, що призводить, серед іншого, до труднощів при проведенні робіт з технічного обслуговування чи ремонту, зниження рівня кібербезпеки. через неможливість оновити програмне забезпечення, — додає він.
Реакція російської влади
– Російські еліти усвідомлюють загрозу паливної кризи та її значення для стабільності держави. Володимир Путін особисто займається діяльністю, спрямованою на його обмеження. Щоб зберегти високі запаси палива, влада тимчасово заборонила сезонні ремонтні роботи на нафтопереробних заводах і змусила знизити якість переробки (з Євро-5 до Євро-3, який більше не використовується в Європі), що, як очікується, знизить якість переробки. збільшити виробництво на 10%. Вони також проводять активну фіскальну політику, субсидуючи ціни на паливо для споживачів та перекладаючи його витрати на нафтову галузь, пояснює аналітик.
Як зазначає аналітик, на початку березня Росія запровадила шестимісячне ембарго на експорт бензину, яке може бути змінено. У відповідь Росія почала імпортувати бензин із Білорусі, щоб задовольнити близько 4% своїх потреб. Також пропонувалося збільшити постачання нафти до Білорусі в обмін на збільшення виробництва бензину. У квітні Путін нібито говорив із президентом Казахстану про закріплення за собою 1/3 запасів бензину в Казахстані, але Токаєв спростував ці повідомлення. Через обмежені виробничі можливості Казахстану Росія не може розраховувати на швидке поповнення дефіциту. Щоб пом’якшити наслідки технологічних санкцій, Росія збільшила імпорт деталей та комплектуючих із Китаю. Росія компенсує зниження прибутків від продажу нафтопродуктів збільшенням експорту сирої нафти. Країна відкидає можливість скорочення експорту в рамках ОПЕК+ і все частіше використовує «тіньовий флот» та інші механізми для обходу західних обмежень нафтових цін. Через неефективну протиповітряну оборону Міністерство оборони підтримує нафтопереробні заводи у створенні захисту від дронів, хоча її ефективність найчастіше обмежена. У відповідь на атаки на власну нафтову інфраструктуру Росія з кінця березня здійснює атаки на український енергетичний сектор, атакуючи теплоелектростанції, традиційні електростанції, гідроелектростанції та газосховища. Путін виправдовує ці дії необхідністю відповісти на українські напади, сподіваючись послабити військовий потенціал України, її економіку та моральний дух її громадянського населення. Росія просуває в засобах масової інформації помилкову тезу про те, що українські атаки викликають глобальне зростання цін на нафту.
Російські еліти усвідомлюють загрозу паливної кризи та її вплив на стабільність країни. Влада заборонила сезонне технічне обслуговування на нафтопереробних заводах і знизила стандарти переробки палива, щоб збільшити виробництво. Вони також провадять політику субсидування цін на паливо для споживачів, перекладаючи витрати на нафтову промисловість. Путін особисто займається діяльністю, спрямованою на пом’якшення паливної кризи.
Соціально-економічні наслідки нестабільності
Нафтовий сектор бореться з проблемами, що виникають через обмеженість видобутку, витрати, пов’язані з ремонтом пошкоджених установок та зниження економічної ефективності процесів переробки. Це у поєднанні зі зниженням експорту високомаржинальних нафтопродуктів негативно впливає на доходи компаній цього сектора. Фінансове становище цих компаній погіршується жорсткою фіскальною політикою влади, яка включає перекладання на них витрат за паливними субсидіями. Крім того, проблеми із забезпеченням ППО заводів посилюють їхню залежність від влади. Поганий фінансовий стан галузі та зниження експорту нафтопродуктів негативно відбиваються на доходах держбюджету, що, у свою чергу, збільшує витрати ведення війни для Росії. Якість російського палива знижується, що сприяє забруднення довкілля і може призвести до поломки і швидшого зносу сучасних двигунів внутрішнього згоряння. У середньостроковій перспективі це може знизити конкурентоспроможність цих видів палива на світових ринках. Призупинення експорту та ризик подальших перебоїв у постачанні знижують готовність третіх країн укладати угоди на імпорт російських нафтопродуктів.
Незважаючи на обмежену переробку, ціни на пальне на російських АЗС не зростають. Це результат субсидування цін владою, яка усвідомлює, що суспільство чутливе до зростання цін, що може посилити інфляційний тиск та викликати невдоволення. Відсутність стимулів для зниження попиту може одночасно сприяти скороченню запасів палива та викликати проблеми з його доступністю. За наявними даними, найбільші проблеми з постачанням нині виникають Півдні й у центрі Росії. За оцінками, потреби російської армії у паливі, що бореться на українському фронті, можуть становити від 3 до 5 відсотків внутрішнього споживання. Тому напади на паливні бази, розташовані поблизу лінії фронту, та нафтопереробні заводи, розташовані в центральній частині Росії, а також загальноросійські логістичні проблеми на залізничному транспорті можуть ускладнити постачання армії пальним.
Перспективи
Аналітик очікує, що пік проблем у російському паливному секторі припаде на літній сезон. Його розвиток залежатиме від швидкості ремонту пошкоджених об’єктів, відмов, спричинених відсутністю технічного обслуговування, а також інтенсивності українських атак. Ключове значення матиме управління складською та транспортною логістикою, особливо залізничною логістикою. Основною метою влади стане збільшення доступності палива на внутрішньому ринку, стабілізація цін та забезпечення безперебійного постачання збройним силам. Представники галузі прагнутимуть якнайшвидше відновити прибутковий експорт та зберегти його безперервність. У спілкуванні влада та сектор приховуватимуть проблеми, створюючи наратив про контроль ситуації та перспективи швидкого повернення до стабільності, у тому числі й на експортних ринках. Проблеми з переробкою в Росії також можуть призвести до підвищення цін на пальне на суміжних ринках (наприклад, у Білорусі). В інтересах західних країн ефективно застосовувати санкції, включаючи подальше зниження цінового порога та збереження технологічних обмежень. Це може призвести до зниження цін на нафту та вдарити по російському бюджету. Рекомендується підтримати Україну в продовженні тактики нападу на російську нафтову інфраструктуру, додатково нарощуючи постачання озброєнь, особливо далекобійних (за згодою на їх застосування проти цілей у Росії) та ППО для протидії атакам у відповідь.
Джерело: Польський інститут міжнародних відносин.
Що означає продовження терміну Путіна для політики безпеки Росії?
[ad_2]
Говорит СМИ: Biznes Alert (Польша)
