[ad_1]
Це може спровокувати ланцюгову реакцію, яка негативно вплине на суміжні сектори економіки та посилить економічну кризу.
Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (входить до Групи Метінвест) може повністю припинити роботу у зв’язку з постановою Радміну №611, згідно з якою гарантії постачання електроенергії будуть надаватися лише підприємствам, які імпортують 80% своєї потреби. .
Про це йдеться в листі директора ІнГЗК Ігоря Тонева прем’єр-міністру та кільком главам парламентських комітетів, копію якого отримала лише редакція GMK Center.
Зазначимо, що 30 травня на засіданні було прийнято рішення про підвищення чинної норми з 30% з травня по вересень і 50% з жовтня по квітень до 80%. При цьому належної вступної бесіди чи обговорення не було проведено, що позбавило споживачів можливості висловити свої зауваження та пропозиції.
«Підвищення норми закупівлі імпортної електроенергії до 80% від загальної потреби підприємства змушує галузь відповідно збільшувати обсяги імпортованої електроенергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах з розподілу міждержавних ділянок і кабелів до спекулятивного збільшення ціни на імпортну електроенергію. Враховуючи, що вартість електроенергії до прийняття цієї постанови в години пік коливалась від 160 до 200 євро/МВт-год, подальше зростання цін становить серйозну загрозу для промислових підприємств», – йдеться у листі.
Ігор Тонев зазначає, що на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті витрати на електроенергію складають 51% собівартості залізорудної сировини. Водночас зростання вартості електроенергії може негативно вплинути на конкурентоспроможність ІнГЗК на міжнародному ринку.
«Закупівля імпортної електроенергії в обсязі 80% власного споживання стає недосяжною для ПАТ «ІНГОК» через високу ціну, що може призвести до повної зупинки електростанції. Тільки в результаті закриття одного ПАТ «ІНГОК» виробництво залізорудної продукції в Україні скоротиться на 2,7 млн т, що призведе до зниження ВВП на 4 млрд грн, втрати податкових надходжень на 0,7 млрд грн. і близько 150 мільйонів доларів у вигляді прибутку від обміну валют», – йдеться в листі.
Зазначимо, що зупинка виробництва залізорудної продукції призведе до скорочення обсягів залізничного та морського транспорту, а також скорочення попиту на продукцію машинобудування. Це може спровокувати ланцюгову реакцію, яка негативно вплине на суміжні сектори економіки та посилить економічну кризу.
У зв’язку з викладеним Інгулецьке гірничо-збагачувальне управління просить Кабінет Міністрів розглянути можливість:
1. Повернення до попередніх умов забезпечення енергопостачання (30% з 3 травня по вересень або 50% з жовтня по квітень) або коригування ставки імпорту до 50% протягом року.
2. Збільшення регіональних лімітів споживання імпортної електроенергії.
Як повідомляв GMK Center, Криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати Метінвесту – Центральний, Інгулецький і Північний Уряд Кореї – загалом у 2023 році використали на підтримку виробничих потужностей 2,3 млрд грн.
Підприємства ГМК відповідально сплачують податки, підтримуючи державний бюджет та органи місцевого самоврядування у важкий воєнний час. Дослідження GMK Center показує, що у 2023 році найбільші гірничо-металургійні компанії України сплатили понад $1 млрд податків.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
