Каждое предприятие должно иметь запасной план действий по энергообеспечению

Доступні бізнес-можливості включають встановлення поршневих електростанцій і газових турбін

Ситуація в українській енергетиці, звичайно, дуже складна; останніми місяцями ворог цілеспрямовано знищує наші тепло- та гідроелектростанції. За деякими оцінками, було знищено близько 50% наших генеруючих потужностей. Проблема поглиблюється ще й тому, що ТЕС і ГЕС виконують маневрену функцію, а це означає загрозу стабільності енергосистеми. Все це має величезний постійний вплив на всю нашу економіку та її перспективи.

Природа цієї ситуації ускладнюється браком часу. Фактично до морозів залишилося 5-6 місяців, а значить, потрібні екстрені рішення. Крім того, залишається ризик повторних атак з боку агресора на енергетичну інфраструктуру, що може ще більше ускладнити ситуацію в українській енергосистемі.

Що робити?

Попри те, що наші енергетики викладаються на всі 100%, демонструють професіоналізм і велику відповідальність, відновлюючи пошкоджені мережі та генеруючі потужності, ситуація настільки складна, що держава та бізнес мають розробляти та впроваджувати комплексний підхід до стабілізації функціонування системи постачання. в енергію.

На нашу думку, він повинен включати такі кроки:

1. Уряд має розробити чіткий комплексний план підготовки нашої економіки та суспільства до функціонування в нинішніх умовах. План має передбачати координацію роботи всіх сторін і бути адресним – торкатися кожного регіону та кожного підприємства економіки, особливо таких енергоємних галузей, як гірничодобувна, металургійна, хімічна промисловість тощо.
2. У кожному регіоні мають бути окремі групи з відповідними повноваженнями, рішення яких щодо обмеження енергопостачання промисловості мають враховувати специфіку виробничо-технологічних циклів. Наразі у нас багато скарг бізнесу на те, що фактичні відключення електроенергії не відповідають запланованим графікам, що призводить до додаткових втрат і неможливості планувати виробничі процеси.
3. Необхідно збільшити ліміти та потужності ENTSO-E (Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії), щоб збільшити можливість імпорту електроенергії. Ці заходи мають переважно технічний характер.
4. Варто виважено підходити до визначення частки імпорту в загальному обсязі споживання електроенергії промисловими підприємствами, щоб уникнути простоїв. Зараз цей відсоток становить 80%. Ця цифра абсолютно нереальна і не враховує наших можливостей як за обсягом імпорту, так і за фінансовим станом галузі. Компанії наших енергоємних галузей не витримають таких тарифів і втратять конкурентоспроможність. На нашу думку, ця цифра не повинна перевищувати 50%.
5. Необхідно чітко визначити поточні пріоритети використання наявних ресурсів для реконструкції енергоблоків. Підвищення тарифу на електроенергію для населення з 1 червня має принести додаткові надходження в розмірі 50 млрд грн на рік. «Енергоатом», який має отримати 85%, тобто понад 40 млрд грн, хоче спрямувати ці кошти на завершення будівництва блоків АЕС. На нашу думку, в нинішніх умовах якомога більше коштів потрібно спрямовувати на відновлення пошкодженої генерації, а не на об’єкти, які в кращому випадку будуть здані в експлуатацію через 7-8 років.

Впровадження розподіленої генерації

Реконструкція об’єктів, що виробляють тепло та воду, потребує величезних фінансових витрат і років кропіткої праці. Тому швидке впровадження розподіленої генерації – поршневих електростанцій і газових турбін – є надзвичайно важливим і важливим. Міжнародні партнери можуть надавати фінансову та технічну допомогу для забезпечення енергією критичної інфраструктури та населення, але бізнес опиняється в ситуації, коли він повинен частково забезпечити стабільність власного енергопостачання.

Для реалізації цього плану необхідно використовувати всі можливості доступу до кредитних коштів, закуповувати необхідне обладнання в усіх куточках світу та максимально ефективно використовувати зовнішню фінансову підтримку. Відносно швидкого розгортання розподіленої генерації можна досягти шляхом створення планів для кожного регіону, які включають критичні об’єкти та підприємства.

застосування

Перспективи стабільного енергозабезпечення промисловості найближчим часом дуже складні. Зараз ніхто точно не може сказати, що буде взимку. Розраховую, що ми збережемо стабільність енергосистеми. Але зараз нам потрібно якомога краще підготуватися до негативного сценарію. Це має робити кожен регіон, кожне підприємство окремо за індивідуальним планом, враховуючи свої особливості.

Нинішня ситуація вимагає дуже тісної співпраці між державою, бізнесом та нашими міжнародними партнерами та прозорих механізмів спрямування наявних ресурсів на відновлення генерації з метою підвищення стабільності національної енергетичної системи. Ми повинні діяти максимально швидко, системно і послідовно.