будет ли применяться к Украине — какие отрасли затронет — GMK Center

Найкращий варіант – визнати форс-мажор і застосувати декларативний підхід до українського імпорту, що підлягає CBAM

Перші результати запуску Механізму корекції вуглецевих кордонів (CBAM) показали технічні та організаційні проблеми. Для їх усунення знадобиться час. Оскільки SWAM є абсолютно новим інструментом, ніхто до кінця не розуміє наслідків його впровадження. З часом інші країни також почнуть запроваджувати подібні механізми, враховуючи досвід ЄС.

Повноцінний запуск CBAM з 2026 року може призвести до скорочення українського експорту до Європейського Союзу та порушення ланцюжків виробництва доданої вартості. Щоб захистити український експорт і виробництво, український уряд має активізувати консультації з Єврокомісією щодо визнання форс-мажорних обставин і застосування декларативного підходу до товарів, які імпортуються в ЄС з України та підпадають під CBAM.

Труднощі запуску

Існує перехідний період з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня 2025 року, протягом якого імпортер повідомляє лише про викиди CO2, включені в імпорт товарів, на які поширюється CBAM. З 1 січня 2026 року механізм має запрацювати в повному обсязі, а це означає, що імпортери повинні будуть платити за викиди CO2 шляхом придбання відповідної кількості сертифікатів CBAM. Більше того, збільшення навантаження на імпортерів відбуватиметься такими ж темпами, як і поступовий відхід від вільних квот у системі ETS (2026-2034). Природно, впровадження такого складного механізму, як SVAM, не обійшлося без проблем і накладок, серед яких були виявлені вже на етапі звітності:

1. Технічні проблеми. Платформа звітності CBAM не була готова до великого навантаження. Багато компаній не змогли вчасно подати звіти через технічні проблеми. Навіть у тих, кому вдалося вийти на платформу, виникли певні труднощі. Крім того, платформа доступна не всіма європейськими мовами.
2. Низька поінформованість, недостатня інформаційна кампанія. Схоже, що більшість європейських імпортерів не знали про існування CBAM. У випадку з українськими експортерами підрядники з ЄС уже почали вимагати від них сертифікати CBAM, плутаючи їх із сертифікатами якості чи іншими документами на продукцію.
3. Труднощі у визначенні CBAM звітної сторони. Компанії важко визначити, хто може скласти звіт від імені особи, відповідальної за достовірність інформації (підписанта).
4. Складність збору необхідних даних, складна процедура розрахунку викидів (вбудовані викиди). Підприємства усвідомлюють, що існує потреба в розробці більш зрозумілих методів розрахунку викидів і спрощення збору даних у довгих глобальних ланцюжках поставок.
5. Проблема збору даних про викиди CO2 від усіх учасників ланцюга поставок. Багато постачальників за межами ЄС не бажають ділитися інформацією, оскільки обмін такими даними може порушувати правила конфіденційності та/або національне законодавство.

Єврокомісія повинна виправити «баги» в Інтернеті. CBAM є абсолютно новим інструментом у світовій практиці, і можливі наслідки його використання ще не до кінця усвідомлені навіть його авторами.

«Запуск SVAM може мати негативний вплив на європейських експортерів. Із запуском СВАМ квоти безкоштовних викидів зменшаться. Витрати європейських виробників на купівлю вуглецевих кредитів будуть вищими, ніж витрати їхніх світових конкурентів. В результаті європейський експорт стане менш конкурентоспроможним і занепаде», – зазначає директор GMK Center Станіслав Зінченко.

Очікується, що запуск CBAM в ЄС призведе до впровадження подібних механізмів в інших країнах. США, Велика Британія, Австралія, Канада тощо вже мають плани чи ідеї запровадити власний CBAM. Аналоги CBAM будуть впроваджені, можливо, в більш жорсткому варіанті, ніж європейський. Нова хвиля SWAM може вплинути на торгівлю сталлю на 60-70 мільйонів тонн до 2030 року.

Наслідки для України

Запровадження CBAM значно ускладнить український експорт для гірничодобувної, цементної, скляної та хімічної промисловості, а також енергетики, коли вона зможе відновити експорт електроенергії до Європи. Загалом новий механізм охоплюватиме третину українського експорту до ЄС.

Оцінки впливу CBAM показують різні цифри – в умовах війни неможливо передбачити, яким буде експорт до ЄС. Особливо це вплине на виробників електроенергії, добрив і сталеливарників. За розрахунками GMK Center, CBAM призведе до втрати 1,6 млн тонн українського експорту сортового прокату та напівфабрикатів до ЄС і 1,4 млн тонн чавуну. Фінансові збитки галузі можуть скласти приблизно 1,4 мільярда доларів на рік.

Масштаби негативних наслідків CBAM як для галузі, так і для всієї української економіки будуть поглиблюватися з кожним роком у міру зростання цін на сертифікати.

Повноцінний запуск CBAM з 2026 року матиме вкрай негативний вплив на експорт у вигляді зростання витрат, зниження конкурентоспроможності продукції, вимушеної переорієнтації на інші ринки тощо. Ефект від цього механізму значно сильніше вплине на українську гірничо-металургійну промисловість. промисловість вийшла з ринку ЄС лише в умовах війни та матеріально-технічних труднощів.

«У 2021 році 45% усього експорту української продукції припадало на країни ЄС. Сьогодні цей показник становить 80-85% на менших обсягах. Наша залежність від ринків ЄС подвоїлася. Найбільше від запуску SVAM постраждає економіка України. Я впевнений, що мета Єврокомісії – не зруйнувати українську економіку. Тому в регламенті є пункт про форс-мажор», – коментує Станіслав Зінченко.

Необхідні кроки

У світлі євроінтеграції Україна потребує нового рівня відносин з Європейським Союзом. Хоча Європа щорічно подовжує скасування мит на українські товари (цього року посилено на агропродукцію), це жодним чином не замінить надання іншої підтримки українського експорту під час війни, зокрема щодо CBAM.

Український бізнес звернувся до влади з пропозицією розпочати переговори з ЄС щодо порядку використання CBAM в Україні у 2020 році. У 2021 році уряд створив робочу групу для узгодження підходу до CBAM та проведення відповідних консультацій з Єврокомісією. Фактично не було проведено жодного засідання цієї робочої групи.

Крім того, публічна інформація показує, що Україна наразі не бере участі в поточних переговорах щодо CBAM. Водночас інші країни-експортери активно консультуються з Євросоюзом – наприклад, Туреччина, Корея тощо.

У нинішній ситуації українська влада повинна повернутися до активних консультацій з ЄС щодо використання CBAM. Чинний регламент CBAM дозволяє Євросоюзу змінювати порядок застосування цього механізму у виняткових ситуаціях, які свідчать про те, що в Україні вже три роки триває повномасштабна війна.

Одним із підходів може бути застосування декларативного підходу до товарів, які імпортуються з України в ЄС і підлягають CBAM. Тож фактично це буде такий самий підхід, як і в інших країнах (звітність), але без стягнення плати за сертифікати CBAM. Це дозволить знизити фінансове навантаження на бізнес, зберегти цінову конкурентоспроможність продукції, зберегти обсяги виробництва та експорту.

До повного запровадження CBAM залишилося менше півтора року, а це достатньо для пошуку компромісного рішення, яке полегшило б застосування механізму до українського експорту. Для цього достатньо активізувати переговори з цього приводу з Єврокомісією. Інакше пасивність української влади згодом може дорого коштувати всій економіці країни.

«Деіндустріалізація української економіки є результатом економічної політики, яка проводиться в Україні протягом останніх 30 років. Поки ЄС і США борються за збереження національного виробника, надаючи величезні субсидії на декарбонізацію та інфраструктурні проекти, Україна демонструє системну пасивність у захисті національних інтересів», – резюмує Станіслав Зінченко.