[ad_1]
Законопроект, ухвалений парламентом у першому читанні 20 червня, не враховує реальну економічну ситуацію в Україні та втрати гірничо-металургійного комплексу за 2,5 роки війни.
20 червня Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення» № 11355. Він практично ідентичний Закону № 6004-д «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля», для ухвалення якого 19 червня народним обранцям не вистачило лише одного голосу.
Метою законопроекту є імплементація положень Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди в українське законодавство. Документ передбачає запровадження «інтегрованого дозволу», який встановлюватиме детальні екологічні нормативи щодо викидів та відходів для підприємств.
Металурги зазначають, що законопроект №11355 максимально можливий перехідний період до нових екологічних стандартів у 7 років з дати застосування висновків НДТ недостатній.
У прес-службі Метінвесту зазначають, що законопроект у нинішньому вигляді є неприйнятним для галузі, оскільки не враховує реальну економічну ситуацію в Україні та позбавляє можливостей розвитку гірничо-металургійний сектор.
«Законопроект спрямований на імплементацію в українське законодавство положень Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди. Частиною 3 ст. У статті 14 Директиви зазначено, що висновки про НДТ є керівними принципами для встановлення умов дозволу, і компетентний орган може в деяких випадках встановлювати менш суворі максимально допустимі значення викидів. Навіть через 10 років з дати закінчення терміну імплементації Директиви про відступи є звичайними та широко застосовуються в країнах-членах ЄС, — наголошує Метінвест.
Металурги додають, що Україні варто переймати європейський досвід, адже ми взяли ці зобов’язання, підписуючи Угоду про асоціацію з ЄС, але слід враховувати такі фактори:
- війна в Україні, яка суттєво впливає на роботу металургійних підприємств;
- Європейська система підтримки бізнесу у вигляді багатомільярдних субсидій на екологічну модернізацію;
- в ЄС досягненню нинішнього рівня викидів забруднення повітря передувало майже 30 років проектів модернізації (фінансованих з державних коштів);
- Підприємства держав-членів ЄС під час імплементації Директиви 2010/75/ЄС не стикалися з викликами такого масштабу, як військові дії, що несуть загрозу фізичного знищення чи захоплення виробничих підприємств.
Враховуючи викладене, закликає Укрметалургпром доопрацювати проект акта з урахуванням зауважень представників промисловості та інших підприємств.
Крім того, за даними Європейської Бізнес Асоціації, у 2000-2022 роках Європейський Союз надав європейським підприємствам щонайменше 803,5 мільярда євро державної допомоги зі структурних фондів ЄС (гранти, позики під низькі відсотки та довгострокові позики, податки). рельєфи тощо). ) на природоохоронну та енергоефективну діяльність, яка передбачає впровадження НДТ та перехід на нові екологічні вимоги. З них майже 200 млрд євро лише у 2021-2022 роках. Вітчизняні компанії не мають доступу до державної підтримки екомодернізації промисловості ні на рівні України, ні як країни-кандидата на членство в ЄС.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
