[ad_1]
Це необхідно для запобігання скорочення виробництва та втрати конкурентоспроможності українськими експортерами
Представники великих компаній гірничо-металургійного комплексу закликали Раду переглянути рішення про збільшення частки імпорту електроенергії до 80%, щоб забезпечити стабільне енергопостачання підприємств. Бізнес вважає, що компромісним рішенням може стати встановлення цього нормативу на рівні 50%. В іншому випадку висока вартість імпортної електроенергії викличе необхідність скорочення виробництва.
Про це йшлося на робочій зустрічі, присвяченій обговоренню проблемних питань імпорту електроенергії, організованій Федерацією роботодавців України.
Ключовим фактором, який впливає на імпорт електроенергії, є її ціна. За словами головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, вартість електроенергії для промислових споживачів в Україні є найвищою в Європі. Так, червнева ціна на ринку на добу наперед в Україні становила 112,3 євро/МВт-год, а в Польщі та Німеччині – 105 євро/МВт-год і 72,6 євро/МВт-год відповідно.
За словами директора ДП «Дніпросталь-Енерго», що входить до групи «Інтерпайп», Василя Гончарука, вартість електроенергії становить близько 25% вартості сталевої заготовки, з якої потім виготовляють основну продукцію «Інтерпайп» — труби та залізничні колеса.
«Зростання цін на електроенергію призводить до зниження конкурентоспроможності на світовому ринку та ставить компанію на межу виживання. Особливо трагічно це відчувається у Нікополі, який щодня піддається бомбардуванням російських агресорів. На заводі працює близько 3 тис. осіб, що становить 30% працівників Інтерпайпу. Нам боляче усвідомлювати, що і без того важка і ризикована робота наших людей у прифронтовому місті під загрозою через одне рішення про імпорт електроенергії», – наголосив Гончарук.
За його словами, компанія готова продовжити роботу, якщо частка імпорту електроенергії буде знижена до 50%, як це передбачено постановою Ради міністрів №1127 від 27 жовтня 2023 року.
«Зростання собівартості продукції після збільшення імпортної квоти до 80% ставить під сумнів економічну доцільність роботи нашої компанії. Ми просимо Міненерго знизити це значення хоча б до 50%», – додав директор «Дніпросталь-Енерго».
Своєю чергою Максим Журавльов, директор департаменту закупівель стратегічної сировини та енергетичних ресурсів групи Метінвест, зазначив, що компанія працює на світових ринках в умовах жорсткої конкуренції, тому рівень собівартості виробництва та витрат на логістику є ключовими факторами. конкурентоспроможності. Наприклад, у структурі собівартості видобутку залізної руди витрати на електроенергію складають понад 40%.
За його словами, рішення Радміну збільшити частку імпорту електроенергії до 80% для забезпечення стабільних енергопостачання стало абсолютно несподіваним для Метінвесту, оскільки компанія намагається планувати свою роботу на довгострокову перспективу.
«Зараз, після прийняття змін до постанови Радміну і необхідності імпорту 80%, наше виробництво стає збитковим. Ми намагаємося знизити витрати, але виробляти продукцію з негативною рентабельністю неможливо. Через високу вартість електроенергії ми будемо змушені скорочувати виробництво. В таких умовах краще знайти компроміс – наприклад, норма імпорту в 50% була б прийнятною як для енергетики, так і для гірничодобувної та металургійної промисловості», – сказав Журавлев.
За словами виконавчого директора Ferrexpo Ярославни Блонської, компанія зіткнулася з великими труднощами через зміни імпортних квот, які були прийняті без обговорення з бізнес-спільнотою. Водночас компанія негативно вплинула на зниження цін на залізорудні продукти на світових ринках.
Більше того, проблемним питанням у найближчому майбутньому може стати скасування норми щодо споживачів 2 класу електроенергії, яку ми зараз обговорюємо. Це може сильно вдарити по промислових клієнтів, оскільки вони будуть змушені платити за інфраструктуру, якою не користуються.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
