[ad_1]
Українська промисловість втратить останні чинники конкурентоспроможності на тлі норм, які вимагають імпортувати 80% електроенергії для забезпечення безперебійної роботи
З кінця березня Російська Федерація здійснила численні масштабні ракетні та безпілотні обстріли українських енергетичних об’єктів – майже всіх тепло- та гідроелектростанцій, а також багатьох підстанцій. Ці атаки призвели до втрати приблизно 9 ГВт генеруючих потужностей і, як наслідок, до дефіциту електроенергії, який вдалося усунути за рахунок відключень та імпорту з сусідніх країн.
На рубежі червня-липня прийняте без обговорення з бізнесом чи оцінки впливу на галузь рішення Радміну про рівень споживання імпортної електроенергії загрожує закриттям металургійних і гірничодобувних підприємств в Україні.
«Імпортний» сюрприз
Для боротьби з дефіцитом електроенергії використовувався вже випробуваний взимку 2022/2023 років інструмент – планові (стабілізаційні) та аварійні відключення. Відсутність відключення гарантується лише державним установам, закладам охорони здоров’я та критичної інфраструктури, підприємствам ОПК тощо.
Іншим способом скорочення дефіциту стало різке збільшення імпорту електроенергії. Якщо в травні Україна імпортувала 448 тис МВт-год, у червні – вже 858,3 тис. МВт*год. Імпорт здійснюється з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови.
Восени минулого року уряд затвердив (постановою №1127 від 27 жовтня 2023 року) «Положення про особливості імпорту електроенергії на період дії воєнного стану в Україні», згідно з яким підприємствам гарантується стабільність енергопостачання, якщо обсяги імпорту електроенергії в структурі споживання становить не менше 30% з травня по вересень і 50% з жовтня по квітень. Однак наприкінці травня ц.р. Кабінет міністрів змінив умови (постанова №611 від 30 травня 2024 року) та встановив мінімальну квоту імпорту на рівні не менше 80%.
Український бізнес сприйняв це рішення з неприємним подивом, оскільки воно було прийняте без обговорення. За словами директора департаменту закупівель стратегічної сировини та енергетичних ресурсів групи Метінвест Максима Журавльова, рішення Кабінету міністрів збільшити частку імпорту електроенергії до 80% було абсолютно несподіваним, тоді як компанія намагається планувати його робота протягом більш тривалого періоду.
Наслідки рішення
Це рішення Кабінету міністрів вже призводить до багатьох додаткових проблем, які ускладнюють і без того складну роботу українських промислових підприємств в умовах війни, не пов’язаної з критичною інфраструктурою та ОПК. Це особливо сильно б’є по енергоємних галузях.
Можна відзначити наступні ключові проблеми, які можуть бути спричинені збільшенням квоти імпорту електроенергії до 80% у найближчому майбутньому.
- Завищена ціна
Вартість електроенергії для промислових споживачів в Україні вже є найвищою в Європі. За даними дослідження GMK Center, червнева ціна на ринку на добу наперед в Україні становила 112,3 євро/МВт-год, тоді як у Польщі та Німеччині – 105 євро/МВт-год і 72,6 євро/МВт-год відповідно.
Збільшення квот змушує галузь збільшувати обсяги імпорту електроенергії, що стимулює штучне підвищення попиту на міждержавних аукціонах з розподілу туристичних послуг і є умовою для спекулятивного зростання цін.
«На практиці це може призвести до штучного, навіть спекулятивного зростання попиту на імпортну електроенергію, ціна на яку може зрости до будь-якого рівня. Але, щоб уникнути простоїв, оплачувати їх можуть і будуть оплачувати тільки ті компанії, які в структурі собівартості продукції мають мінімальні витрати на електроенергію», — зазначають в «Інтерпайпі».
- Зниження виробництва та конкурентоспроможності
Зростання витрат на постачання електроенергії неминуче призводить до зниження конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках і, як наслідок, до вимушеного зниження рівня виробництва.
«За таких умов подальше виробництво стає нерентабельним і завод не може бути конкурентоспроможним на світовому ринку металопродукції. Компанія буде змушена істотно скоротити виробництво і звільнити близько 1200 співробітників», – йдеться в листі, який «АрселорМіттал Кривий Ріг» надіслав владі.
Крім того, при імпорті електроенергії потрібно витрачати додаткові кошти на її транспортування та сплачувати мито та акцизи.
«Це призводить до втрати конкуренції для наших енергоємних підприємств. Наприклад, ціна електроенергії, що імпортується для Arcelor Mittal Кривий Ріг, з урахуванням витрат на доставку більш ніж удвічі вища за ціну електроенергії, яку платять конкуренти в цій галузі в Західній Європі, — підкреслює Ольга Буславець, експерт з енергетики, міністр Енергетика України (2020) .
- Невміння планувати виробництво
Нестабільні електропостачання ускладнюють планування виробництва, що негативно позначається на промисловості та суміжних галузях, а також на секторі логістики.
- Зменшення виробництва та експорту може негативно вплинути на доходи державного бюджету
За даними ArcelorMittal Кривий Ріг, введення 80% квоти призведе до наступних негативних наслідків:
- зменшення сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального податку – до 30 млн грн на місяць;
- зниження плати за землю та екологію – близько 60 млн грн на місяць;
- Зменшення ПДВ на імпорт сировини – бл.120 млн грн на місяць;
- зменшення валютних надходжень приблизно на 90 млн дол. США, або 3,6 млрд грн на місяць, за рахунок зменшення експорту готової продукції.
- Негативні соціальні ефекти
«Зростання вартості електроенергії призводить до зниження конкурентоспроможності на світовому ринку та ставить компанію на межу виживання. Особливо негативно цей факт відчувається у Нікополі, який щодня перебуває під обстрілами російських агресорів. На заводі працює близько 3 тис. осіб, що становить 30% працівників Інтерпайпу. Нам боляче усвідомлювати, що і без того важка і ризикована робота наших людей у прифронтовому місті під загрозою через одне рішення про імпорт електроенергії, – наголошує Василь Гончарук, директор «Дніпросталь-Енерго», що входить до Interpipe Grupa. .
Крім того, ще одним проблемним питанням найближчим часом може стати можливість зниження тарифів на розподіл електроенергії для споживачів І та ІІ класів до однакового рівня, що зараз обговорюється у профільних міністерствах. Це може сильно вдарити по промислових клієнтів, оскільки вони будуть змушені платити за інфраструктуру, якою не користуються.
Вплив на MMC
Вплив 80% квоти на імпорт електроенергії може суттєво вплинути на багато сегментів гірничодобувної та металургійної промисловості. За словами головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, найбільше постраждає гірничодобувна промисловість, оскільки частка електроенергії у собівартості окатишів становить 32%, а залізорудного концентрату – до 60%.
Зростання вартості енергії призводить до різкого зростання собівартості продукції, що робить подальше виробництво економічно недоцільним. Так, Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат у листі до прем’єр-міністра та низки голів парламентських комітетів попередив, що закупівля імпортної електроенергії в обсязі 80% власного споживання може призвести до повного закриття комбінату.
«Додатковим негативним впливом на видобувну діяльність є зниження цін на залізорудну продукцію на світових ринках», — додає Ярославна Блонська, виконавчий директор Ferrexpo.
За оцінками GMK Center, падіння експорту залізної руди в другому півріччі може скласти 15%, або 2,7 млн тонн, що означає втрату $250 млн експортної виручки.
У металургії це може вплинути на енергоємні електросталеплавильні операції. Наприклад, вартість електроенергії становить приблизно 25% вартості сталевих заготовок, які потім використовуються для виробництва основної продукції Інтерпайпу – труб і залізничних коліс.
Тому, на думку Андрія Тарасенка, обмеження поставок електроенергії може призвести до значного падіння виробництва та експорту. Для порівняння: очікуваний видобуток сталі у другому кварталі 2024 року становить 2,1 млн тонн, а в четвертому кварталі 2022 року під час першої хвилі масового простою – лише 0,7 млн тонн. Відповідно, очікується, що видобуток залізної руди становитиме 12 мільйонів тонн порівняно з 4 мільйонами тонн у четвертому кварталі 2022 року.
Крім того, стабільне постачання електроенергії є важливим для забезпечення безпеки та запобігання аварій у виробництві сталі.
Варіанти рішення
В таких умовах необхідно вживати заходів щодо недопущення згортання виробництва та зменшення надходжень до державного бюджету. Серед варіантів усунення неполадок компанія пропонує розглянути наступні:
- Зниження частки мінімального обсягу імпорту електроенергії до 50%.
«Зростання вартості продукції після збільшення імпортної квоти до 80% ставить під сумнів економічну доцільність роботи нашої компанії. Ми просимо Міністерство енергетики знизити це значення хоча б до 50%», – каже Василь Гончарук.
- Збільшення пропускної спроможності міждержавних переїздів.
Виконання вимоги щодо імпорту 80% спожитої електроенергії обмежено існуючою потужністю перетворення енергії ЄС у 1,7 ГВт. Тому існує необхідність збільшити ліміт імпорту до 2,2 ГВт, до чого Україна технічно готова, але європейські компанії повинні модернізувати свої транскордонні енергетичні потужності. Поки що європейці не дуже охоче підвищують ліміт, але, можливо, позитивне рішення з цього приводу буде прийнято до кінця липня.
- Відновлення довгострокових аукціонів (на місяць, квартал, рік) на міждержавних переходах.
Завдяки цьому підприємства зможуть отримувати дешевшу електроенергію порівняно з дорогою на спотовому ринку.
«Ми хотіли б мати більш надійний процес планування виробництва. Тому варіант придбання перехрестя на більший термін для нас дуже цікавий, – наголошує Максим Журавльов.
- Зважений та обґрунтований розподіл обов’язкових обсягів закупівлі імпортованої електроенергії між групами споживачів.
- Пошук шляхів надання фінансової підтримки – субсидій на імпорт електроенергії, подібних до тих, що доступні європейській промисловості в аналогічних ситуаціях.
Вирішення проблеми потребує активної участі Мінекономіки, Мінфіну та інших профільних державних органів. Негативні наслідки призупинення підприємницької діяльності у вигляді зменшення податкових пільг сильно вплинуть на економіку держави та соціально-економічну ситуацію. Проте наразі жодних варіантів діалогу з бізнесом і вирішення проблеми влада публічно не запропонувала.
Перспективи перегляду рішення про 80% квоту наразі залишаються невизначеними. За словами першого заступника голови Міненерго Юрія Власенка, перегляд наразі неможливий через значні дефіцити електроенергії в енергосистемі. Водночас складність прогнозування ситуації в нинішніх умовах поки що не дозволяє говорити про можливість пом’якшення цього нормативу після завершення літньої реконструкції кількох блоків АЕС.
Якщо бути точним, то треба сказати, що Кабінет Міністрів розглядає можливість енергозабезпечення частини прифронтових територій і підприємств, які встановлять власне виробництво, яке покриватиме 80% їх енергоспоживання. Однак у першому випадку ці заходи можуть допомогти невеликій частині промислових підприємств, у другому – вимагають великих капіталовкладень із терміном реалізації не менше року, а значить, не підходять для вирішення поточних проблем.
4 липня в штаб-квартирі ФРУ відбулася робоча зустріч бізнесу та влади. Директор департаменту екології, енергетики та зеленої економіки Федерації роботодавців України Ольга Кулик повідомила, що офіційне звернення з позицією Федерації роботодавців України буде створено протягом тижня та направлено до державних установ. Нинішня енергетична ситуація настільки складна, що вимагає співпраці між урядом і бізнесом для систематичної стабілізації енергопостачання. Водночас бізнес очікує від влади відповідального підходу – оцінки впливу прийняття важливих рішень на економіку в умовах війни, проведення попереднього обговорення проектів рішень та врахування зауважень і пропозицій підприємств.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
