[ad_1]
Основними одержувачами сировини є Китай, Словаччина і Польща — 8,43 млн тонн, 2,64 млн тонн і 2,55 млн тонн відповідно.
Українські видобувні компанії за підсумками січня-червня 2024 року збільшили експорт залізної руди в 2,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 18,31 млн тонн, свідчать дані Держмитслужби.
У червні відвантаження залізної руди за кордон склали 2,77 млн тонн, що на 11,5% менше, ніж у попередньому місяці, і на 87,7% більше, ніж у червні 2023 року. Червневий результат є мінімальним з лютого цього року, а середньомісячний обсяг експорту за перше півріччя становить 3,05 млн тонн (1,39 млн тонн роком раніше).
Відновленню експорту залізної руди у 2024 році сприяє відкриття з січня морського експортного коридору для вантажів гірничодобувної та металургійної промисловості. Завдяки цьому українські видобувні компанії відновили постачання сировини на віддалені ринки, зокрема до Китаю, який з початку року знову є лідером з імпорту залізної руди з України. У січні-червні китайські споживачі імпортували 8,43 млн тонн української залізорудної сировини, а в червні – 1,06 млн тонн (-14,8% м/м). При цьому країни Європи залишаються в трійці основних імпортерів, зокрема, за 6 місяців 2024 року до Словаччини було відправлено 2,64 млн тонн залізної руди, а в червні – 456,3 тис. тонн. тонн (+34% м/м Польща – 2,55 млн). тонн і 512,9тис тонн (-7% м/м).
Уповільнення експорту в червні є наслідком зниження попиту на сировину на світовому ринку, а також зниження цін на залізну руду. Водночас додатковий тиск на українські видобувні підприємства створюють проблеми з енергопостачанням, кадровий голод через мобілізацію та інші фактори.
Зокрема, 1 червня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», які зобов’язують українських виробників закуповувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейськими цінами, щоб уникнути вимушених обмежень поставок електроенергії. Раніше обов’язкова частка імпорту становила 30%.
Таке рішення українського уряду може мати численні негативні наслідки для енергозалежних промислових підприємств країни, особливо для виробників залізної руди та металургів. Так, частка електроенергії у виробництві залізорудного концентрату досягає 60%, а окатишів – 32%. Зростання вартості енергії призводить до різкого зростання собівартості продукції, що робить подальше виробництво економічно недоцільним. Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат у листі до прем’єр-міністра та ряду голів парламентських комітетів попередив, що закупівля імпортної електроенергії в обсязі 80% власного споживання може призвести до повного закриття комбінату.
За оцінками GMK Center, падіння експорту залізної руди в другому півріччі може скласти 15%, або 2,7 млн тонн, що означає втрату $250 млн експортної виручки.
Доходи від експорту залізної руди за січень-червень 2024 року склали 1,6 млрд доларів США (+78,8% р/р), а в червні – 235,09 млн доларів США (-1,5% м/м; +63,6% р/р) .
Нагадаємо, у 2023 році Україна скоротила експорт залізної руди на 26% порівняно з 2022 роком – до 17,75 млн тонн. Порівняно з довоєнним 2021 роком експорт сировини скоротився на 60%. Доходи українських гірничо-металургійних компаній від експорту залізної руди скоротилися на 39,4% у річному обчисленні. – до 1,77 млрд дол.
Основними виробниками залізорудної сировини в Україні є Інгулецький ГЗК, Криворізький металургійний комбінат, Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, АрселорМіттал Кривий Ріг, Суха Балка, Рудоміне.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
