Почему унификация тарифа на распределение электроэнергии — разрушительное для промышленности решение

Самі гірничо-металургійні підприємства будуть змушені платити додатково близько 10 млрд грн на рік, а в цілому по економіці — близько 26 млрд грн

Абсолютно несподіваними для всіх великих українських підприємств стали плани НКРЕКП щодо уніфікації тарифу на розподіл електроенергії.

Ми бачимо, що всі останні рішення, які суттєво впливають на великі підприємства, приймалися чиновниками без жодного обговорення та оцінки впливу на загальну ситуацію в країні. Чим може означати таке рішення для гірничо-металургійного комплексу та всієї країни?

Економічна (не)виправданість

Ніхто не думав, що держава стандартизуватиме тариф на розподіл електроенергії, бо це дуже нелогічний крок. В даний час існує два класи, які поділяються в залежності від рівня споживання електроенергії. Є чіткі економічні причини існування різних класів.

Великі споживачі використовують електроенергію високої напруги, яка потребує менше інфраструктури, коштує менше, а втрати в електромережі значно менші. Проте для інших реципієнтів (населення, соціальні об’єкти, малі підприємства) процес зниження напруги потребує використання більшої кількості енергетичного обладнання та призводить до значних технологічних втрат електроенергії. Крім того, великі гірничо-металургійні підприємства обслуговують власну енергетичну інфраструктуру (трансформатори, підстанції та високовольтні лінії) та сплачують за це втрати електроенергії.

Тому нинішні плани НКРЕКП є несправедливими та економічно позбавленими сенсу. У тому ж Євросоюзі, чиї практики та нормативні акти приймає наша країна, кількість тарифних класів на послуги з розподілу електроенергії в залежності від рівня напруги зазвичай перевищує три. У контексті євроінтеграційних процесів Україна має вдосконалювати систему класифікації споживачів за класами напруги, а не стандартизувати свою тарифну політику.

Наслідки об’єднання

Підвищення тарифу на розподіл, який може зрости в п’ять разів, призведе до того, що великі підприємства будуть платити двічі — за утримання існуючої енергетичної інфраструктури і частково за загальну інфраструктуру та втрати в мережах операторів систем розподілу, якими вони фактично не користуються. За нашими оцінками, тільки підприємства гірничо-металургійної промисловості будуть змушені додатково платити близько 10 млрд грн на рік. У масштабах усієї економіки це приблизно 26 млрд грн на рік.

Це не тільки збільшить витрати на діяльність великих підприємств, але й негативно позначиться на конкурентоспроможності продукції. Через війну та дорогу логістику багато наших підприємств уже на межі рентабельності, а з новими та зростаючими витратами їхня продукція може втратити експортні ринки.

Скасування класового поділу стимулюватиме подальше скорочення обсягів виробництва або навіть повне закриття підприємств, що призведе до зниження податкових і валютних надходжень, які є ключовими під час війни. Крім того, стан гірничодобувної та металургійної промисловості безпосередньо впливає на розвиток будівництва, машинобудування, залізничної та портової інфраструктури, а також військово-промислового комплексу.

Наслідком такого рішення для економіки також може стати посилення інфляції в промисловості, оскільки зростуть витрати на виробництво, а виробники перекладуть додаткові витрати на кінцевого споживача. Внутрішні ціни на металопродукцію, будівельні матеріали та мінеральні добрива можуть істотно зрости.

Звісно, ​​ми розуміємо мотивацію цього рішення – витягти ще більше грошей із промислових споживачів. Однак тут державні апетити виходять за межі прийнятного. Наприкінці травня уряд запевнив стабільне енергопостачання лише тим підприємствам, які закуповуватимуть дорогу імпортну електроенергію не менше ніж на 80% свого споживання. Металургійні підприємства з безперервним виробничим циклом просто не мають іншого виходу, хоча зростання вартості енергоресурсів ставить їх на межу виживання. Додайте до цього вплив уніфікації тарифів на розповсюдження, і це зрештою може покласти край будь-яким спробам щось виробляти.

Тому, щоб уникнути негативних наслідків для промисловості та національної економіки, ОП «Укрметалургпром» просить НКРЕКП не допустити уніфікації тарифів на послуги з розподілу електроенергії.