[ad_1]
Поставки феросплавів поступово відновлюються в міру відновлення деяких потужностей, але залишаються на 91,2% нижчими в порівнянні з минулим роком.
За підсумками січня-червня 2024 року феросплавна промисловість України скоротила експорт продукції на 91,2% порівняно з відповідним періодом 2023 року – до 24,21 тис. тонн (275,8 тис. тонн у період січень-червень 2023 року). Про це свідчать дані Держмитслужби України.
У червні українські виробники експортували 17,54 тис. тонн феросплавів, що є максимальним обсягом з липня 2023 року. Загалом з квітня ц.р. У транспорті спостерігається пожвавлення після тривалої стагнації в галузі – у квітні цього року. на 0,4 тис тонн, у травні на 5,5 тис тонн, а в червні на 17,5 тис. тон. У першому кварталі експорт був близький до припинення і не перевищував 0,1-0,3 тис. тон.
Основними одержувачами продукції є Польща – 6,51 тис. тонн протягом 6 місяців і 4,5 тис тонн (+233% м/м), Туреччина – 5663 тис. відповідно. тонн і 5,66тис тонн і Румунії – 3,67 тис. тонн. тонн і 0,39тис тонн (-88% м/м).
Поставки феросплавів поступово збільшуються завдяки частковому відновленню роботи Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) у травні. Як повідомлялося раніше, на заводі працюють дві печі, що становить лише 7% від загальної виробничої потужності, і чітких планів щодо збільшення завантаження немає. Водночас Заклади феросплавів Нікополь (НЗФ) розглядає можливість його запуску. Простоюють Покровський ГЗК, Марганецький ГЗК і Побузький феронікелевий завод (ПФК).
У той же час важка промисловість України стикається з багатьма проблемами, включаючи падіння попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, нестачу персоналу внаслідок мобілізації тощо. Феросплавна галузь відчуває особливий тиск через високі тарифи на електроенергію та проблеми з енергетикою. дефіцит, оскільки виробництво феросплавів є енергоємним процесом.
Зокрема, 1 червня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», які зобов’язують українських виробників закуповувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейськими цінами, щоб уникнути вимушених обмежень поставок електроенергії. Раніше обов’язкова частка імпорту становила 30%.
Таке рішення українського уряду може мати численні негативні наслідки для енергозалежних промислових підприємств країни, особливо для виробників залізної руди та металургів. Отже, частка електроенергії у виробництві залізорудного концентрату становить 60%, окатишів – 32%, сталеливарної продукції ДСП – 24%, ДП-КВ – 3,5%.
Зростання вартості енергії спричиняє різке зростання витрат на виробництво, що робить подальше виробництво економічно невигідним, і деякі гірничодобувні та металургійні компанії попереджають, що це може призвести до повної зупинки виробництва. Загалом скорочення поставок е/е неминуче призведе до значного падіння виробництва та експорту.
Виручка від експорту феросплавів за 6 місяців 2024 року знизилася на 87,8% р/р. – до 29,34 млн дол. США, а в червні – зріс на 14,3% у річному обчисленні. і 236,4% м/м. – до 19,79 млн дол.
Як повідомляв GMK Center, у 2023 році виробництво феросплавів в Україні скоротилося на 57,4% порівняно з 2022 роком. Експорт продукції скоротився на 4,9% р/р. — до 344,2тис тонн Порівняно з довоєнним 2021 роком поставки феросплавів за кордон скоротилися на 48,5%, тобто на 324,4 тис. тонн. тон. Найбільшим реципієнтом вироблених в Україні феросплавів у 2023 році була Польща – 52,8% у валютному еквіваленті. До Туреччини припадало 14,1% експортних поставок, до Нідерландів – 8,5%.
За словами виконавчого директора Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА), у 2024р. Сергій Кудрявцевстан феросплавної галузі залежатиме від трьох факторів – обстрілів, логістики та доступної електроенергії.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
