Налоговые предложения Кабмина приведут к отсутствию инвестиций в Украину

Якщо проаналізувати конкретні зміни в законі про бюджет, то вийде дуже неприваблива картина.

Уряд хоче зібрати додатково 140 млрд грн нових податків, хоча має всі інструменти, щоб уникнути зростання фіскального тиску на український бізнес і суспільство. Загальний ефект від запропонованих заходів становить приблизно 4-5% ВВП. Якщо ці податкові зміни будуть прийняті, це означатиме відсутність перспектив як для інвестицій в Україну, так і для розвитку країни в цілому.

Податкові зміни

Кабінет міністрів підготував законопроєкт, згідно з яким у 2024 році податки підвищаться на 140 мільярдів гривень і орієнтовно на понад 400 мільярдів гривень щорічно протягом кількох років. Основні позиції включають:

• збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5% для фізичних осіб;
• запровадження військового збору для юридичних осіб у розмірі 1% доходу;
• запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців у розмірі 5% від двох мінімальних заробітних плат, крім 3 групи, для яких він становить 1% від доходу;
• встановлення військового збору з окремих операцій: 5% від вартості банківських металів, 30% від вартості ювелірних виробів, 15% від вартості легкових автомобілів, 5% від ставки за користування мобільним зв’язком тощо, 5% при першому продажу нерухомості;
• запровадження авансового внеску з податку на прибуток АЗС;
• зниження податкового порогу для міжнародних відправлень до 45 євро зі 150 євро;
• введення акцизу на прісну воду.

Оцінка інновацій

Підвищення податку, не пов’язане з поточною необхідністю покриття бюджетних витрат, планувалося Радою міністрів давно. Він додається до проекту бюджету і, на думку Радміну, має прийматися разом.

Якщо проаналізувати конкретні зміни в законі про бюджет, то вийде дуже неприваблива картина:

1. Мінфін без узгодження з МВФ і західними партнерами вирішив збільшити безпековий бюджет на 500 млрд грн, в якому чомусь основний акцент зробив на власні закупівлі САУ – для сума 296 млрд грн (власне, це основний акцент і є велика ймовірність корупції), менше 100 млрд грн – підвищені витрати на зарплату, 112 млрд – інші витрати ЗСУ. Навіть якщо 112 мільярдів гривень (залишок видатків Збройних сил України) – це виплати за загибель військовослужбовців, ці кошти не можуть забезпечити виплати понад 15-20 тисячам людей, що явно непропорційно нашим потребам.
2. Покрити дефіцит планують за рахунок реструктуризації комерційної заборгованості – скорочення процентних виплат за боргами у 2024 році до 356 млрд грн. А також додатковий випуск ОВДП на 220 млрд грн + жахливий пакет підвищення податків.

Однією з найбільш негативних рис запропонованих змін є необхідність приймати їх негайно – «на ходу», без техніко-економічної оцінки та економічних розрахунків. Така форма підвищення податків не є тимчасовим заходом, який триватиме до кінця війни, вона є постійною. Тому що ці податки діятимуть і після війни.

Якщо ці податкові зміни будуть прийняті в липні, то підвищення податку відбудеться з 1 серпня, а якщо в серпні, то з 1 вересня. До кінця року Мінфін хоче зібрати додаткових податків на 138 млрд грн. Проте виникають запитання: чому уряд просто не перекладає 138 мільярдів боргу з НБУ на міністра фінансів? Або що заважає уряду збільшити власні закупівлі для ЗСУ не на 300 млрд грн, а на 160 млрд в умовах, коли безоплатна передача західної військової продукції становить близько 800 млрд грн на рік? Це питання без відповіді. Але зрозуміло, що фундаментальних альтернативних причин підвищувати податки і вводити нові немає.

І ще трохи цифр:

1. Військовий податок з доходів підприємств у розмірі 1% співмірний із збільшенням ставки ПДВ на 5%. Збільшення доходів бюджету в результаті такого рішення становитиме приблизно 2,5% ВВП.
2. Військовий збір із заробітної плати у розмірі 5% зменшить доходи всіх працівників економіки на 3,5% і забезпечить державному бюджету додаткові надходження приблизно в 90-100 млрд грн.
3. При цьому зарплати податківців зростуть вдвічі. Запровадження драконівських повноважень щодо проведення інвентаризації кожного платника податків на вимогу податкової, що часто пов’язано з великими витратами праці та, у разі відмови, з арештом майна.

Наслідки

Загалом я оцінюю фіскальний ефект від запропонованих дій у 4-5% ВВП. Тому цілком ймовірно, що Стратегія національних доходів більше не братиметься до уваги під час прийняття рішень. Але якщо, окрім такого підвищення податків, ми ще зробимо кроки, описані в Стратегії національних доходів, то дна руйнації української економіки ще не досягнуто.

Наслідками такого рішення буде 15% інфляція, падіння споживчого попиту, відхід економіки в тінь, підприємці виїжджають за кордон і фактично відсутність перспектив як для інвестицій в Україну, так і для розвитку країни в цілому.

Мабуть, наші чиновники не знають, що коли державна політика спрямована на те, щоб багаті платили більше, це призводить до збільшення загальної кількості бідних людей у ​​країні. Але вони добре знають, що коли політика спрямована на підвищення податків для всіх, вона призводить до бідності для всіх, крім самих чиновників.