Отсутствие аукционов УЗ по продаже металлолома сказалось на всех отраслях экономики

З вересня 2023 року Укрзалізниця припинила продаж брухту, хоча це має величезні наслідки для держбюджету, гірничо-металургійного комплексу та державних компаній

Брухт є стратегічною сировиною для виробництва сталі на металургійних підприємствах. Його наявність особливо важлива для забезпечення стабільної роботи заводів в умовах війни, що триває. Водночас на ринку спостерігається дефіцит брухту, що спричинено загальним скороченням закупівель брухту, різким зростанням його експорту та призупиненням аукціонів Укрзалізниці з продажу сировини. Нинішня ситуація виглядає якщо не штучною, то багато в чому надуманою, і чиновники не поспішають її вирішувати.

Суть проблеми

З вересня минулого року Укрзалізниця призупинила продаж брухту на відкритих торгах. Спочатку УЗ хотіла отримати право на експорт сировини, але не отримала згоди Радміну. Навесні УЗ планувала відновити продажі, але цей намір не реалізувався.

В УЗ стверджують, що продажу завадила недосконалість нормативно-правової бази. За словами народного депутата України Муси Магомедова, у відповідь на його депутатське звернення Укрзалізниця звернула увагу на неможливість проведення аукціону відповідно до чинних редакцій Порядку передачі у власність та передачу в оренду (оренду) майна держ. акціонерних товариств, затвердженого постановою Ради Міністрів № 1032 від 22 вересня 2023 року та Порядку розпорядження майном ДА «Укрзалізниця», затвердженого постановою № 1054 від 22 листопада 2017 року.

Водночас є багато ознак того, що Укрзалізниця може продавати сировину, незважаючи на нібито недосконалу нормативну базу.

«УЗ має правоздатність проводити аукціони та продавати металобрухт через електронну торгову систему «Прозорро.Продажі» відповідно до положень постанов №1032 та №1054. Також передбачено механізм, за яким рішення про продаж брухт здійснюється поза компетенцією керівництва Укрзалізниці згідно з постановою №1054, але за погодженням з Радою Міністрів шляхом прийняття відповідного розпорядження Кабінету Міністрів, але Укрзалізниця вперто не хоче використовувати цей метод, — наголошує депутат.

Зі свого боку, Укрзалізниця ініціювала зміни до постанови №1054 у грудні 2023 року. У березні держкомпанія навіть була готова відновити аукціони з обсягом до 20 тис. тонн брухту на місяць. Проте зміни «застрягли» в надрах Радміну і торгівлю не відновили.

Ситуація ускладнюється відсутністю відповідного міністра після травневого звільнення Олександра Кубракова та планами розділити Міністерство розвитку території та інфраструктури на два окремих відомства. У таких умовах ніхто не захоче брати відповідальність за важливі рішення.

Вплив на галузь

«Укрзалізниця» є найбільшим державним металобрухтовим підприємством, річний обсяг реалізації якого становить приблизно 10-13% внутрішнього споживання брухту. До припинення продажів частка поставок брухту від Укрзалізниці в структурі закупівель брухту найбільших українських металургійних підприємств становила близько 10-11%.

Через припинення реалізації брухту у 2023 році Укрзалізниця не виконує плани з реалізації власного брухту. Минулого року держкомпанія продала лише 76,4 тис. тонн, тоді як у 2022 році – 113 тис. тонн проти запланованих 170 тис. тон.

Призупинення продажу ультразвукового брухту суттєво вплинуло на металургійну галузь. Це призвело до зростання витрат оператора, викликало суттєві зміни в політиці компанії та ринковому балансі, ставши додатковим негативним чинником у нинішніх складних умовах роботи українських металургійних підприємств. Зокрема, призупинення реалізації залізничного брухту призвело до наступних наслідків:

1. На ринку бракує брухту. Важливість цього чинника особливо зросла в умовах різкого зростання експорту, який минулого року зріс у 3,4 рази порівняно з 2022 роком – до 182,5 тис. тон. Прогноз експорту на кінець цього року – 250-300 тис. тон.
2. Зростання собівартості продукції через брак сировини. Відкрите та конвертерне виробництво призводить до надмірного споживання чавуну, що покриває дефіцит брухту, але збільшує вартість сталі. При використанні електродугових печей значний дефіцит сировини обмежує виробництво.
3. Збільшення витрат, пов’язаних із закупівлею та зберіганням брухту. Компанія повинна зберігати великі запаси брухту, щоб компенсувати втрату обсягів з УЗ, що призводить до фінансових, а іноді і виробничих втрат, відзначають в ArcelorMittal Кривий Ріг.
4. Зміни в логістиці доставки. Важливість брухту УЗ зумовлена ​​«короткою ділянкою» логістики та графіків відвантаження: контракти з «Укрзалізницею» дозволяли відносно надійно та ритмічно отримувати сировину.

Для українських металургів вихід УЗ на внутрішній ринок брухту є дуже важливим для зменшення дефіциту та розширення списку постачальників. Реальний попит внутрішнього ринку на брухт цього року можна оцінити в понад 2-2,5 млн тонн.

«Сьогодні ми спостерігаємо дуже нестабільний баланс на українському ринку брухту, який пов’язаний з тим, що заводи «Метінвест» і «АрселорМіттал Кривий Ріг» не вийшли на повну потужність і тому споживають менше брухту, ніж очікувалося», – говорить він. Голова правління Інтерпайп Втормет Валентин Макаренко.

Значні наслідки

Зволікання з відновленням реалізації брухту від Укрзалізниці може призвести до наслідків, які перевищують просто труднощі із закупівлею сировини. До них належать:

1. Зменшення податкових відрахувань до державного бюджету. Лом, який лежить мертвим на складах, означає, що державний бюджет отримує втричі менше коштів. Наприклад, втратили податкові надходження від переробки брухту на сталь, яка до війни приносила державі близько 300 доларів за тонну. Крім того, державний бюджет втрачає надходження від Укрзалізниці, яка могла б покращити свої фінансові результати завдяки продажу брухту.
2. Невиконання металургами виробничих планів. Наприклад, запуск однієї доменної печі вимагатиме збільшення обсягів поставок брухту приблизно на 30%. Немає на ринку 150-180 тис. тонн брухту УЗ створює напругу, особливо на тлі планів галузі збільшити виробництво сталі цього року до понад 7-7,5 млн тонн.
3. Фінансові втрати Укрзалізниці. Лом на складах – подвійний збиток для держкомпанії. Через призупинення продажів Укрзалізниця втрачає понад 150 тис. злотих. тонн брухту на суму приблизно 0,8-1 млрд грн. Крім того, на транспорті Укрзалізниця могла б заробити додатково 150-200 тисяч. тонн брухту на рік.
4. Обмежені варіанти підтримки Збройні Сили України та металургійні підприємства.

«В окремі місяці дефіцит брухту для металургійних активів групи досягав 15 000-20 000 злотих. тонн, що призвело до перегляду виробничих програм у бік зменшення. Це відобразилося в десятках мільйонів гривень втраченого чистого прибутку, значна частина якого йде на підтримку Збройних Сил України, забезпечення виконання оборонних і соціальних програм на національному та регіональному рівнях», – наголошують вони. Метінвест.

висновки

Ситуація з припиненням реалізації металобрухту вже є парадоксальною і не може трактуватися просто як адміністративна проблема, що свідчить про повну безвідповідальність керівництва Укрзалізниці.

Якби така ситуація (сировина, яка необхідна замовникам, але рік лежить на складі без руху), що призвела до прямих фінансових втрат, трапилася в приватній компанії, винні отримали б як мінімум догану. Більше того, Укрзалізниця пропонує підвищити і без того величезні тарифи на перевезення вантажів ще вище. На думку учасників ринку, ці мита необхідно знизити, оскільки вони вже зробили багато українських компаній неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках, а багато підприємств-експортерів опинилися на межі закриття.

Поки уряд шукає можливі джерела доходів, зокрема: підвищуючи податки, Укрзалізниця не продає брухт на 1 млрд грн, який просто лежить на складах. Необхідний для виробництва сталі брухт, продаж якого в Україні або на експорт гарантує робочі місця в металургії, податкові надходження до бюджету, підтримку економіки та обороноздатності.