[ad_1]
Феросплавна промисловість — одна з найбільш постраждалих від війни. З осені 2023 року до весни цього року всі виробничі та видобувні підприємства галузі простоювали. Причиною цього є перебування в зоні активних бойових дій та енергетична ситуація. Енергоємним підприємствам галузі важко функціонувати в умовах нестабільного постачання та високих цін на електроенергію. Проте це не завадило виробничим компаніям розпочати роботу навесні з мінімальними виробничими потужностями.
Мінімальне навантаження
У 2023 році феросплавні підприємства скоротили виробництво на 61% порівняно з попереднім роком – до 210,6 тис. тон. Цей значний спад пов’язаний, серед іншого, з через те, що з листопада минулого року підприємства простоювали через активні бойові дії в області. , високі ціни на електроенергію та зниження цін на феросплави на світовому ринку.
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ), найбільше феросплавне підприємство в Європі, минулого року виробив 194 тис. тонн. т феросплавів, Запорізький завод феросплавів (ЗФ) лише 20тис. тонн продукції. Ці ключові підприємства галузі торік працювали приблизно на 15% і 4% своїх виробничих потужностей відповідно.
Окремо варто сказати про закриту з листопада 2022 року феронікелеву електростанцію на Побузькому. Його швидкий перезапуск неможливий через технічні проблеми та критичну залежність від імпортної сировини.
Подібна ситуація склалася і на видобувних підприємствах. У 2023 році виробництво марганцевого концентрату скоротилося до 160,3 тис. тонн. тонн проти 854 тис тонн у 2022 р. Єдиним виробником був Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), інше підприємство Марганецький ГЗК продукції не виробляло. Як і завод феросплавів, Покровський ГЗК призупинив виробництво з листопада минулого року через подорожчання електроенергії та інших факторів.
З весни цього року підприємства-виробники розглядають можливість відновлення роботи. Таке рішення прийнято, але для реального запуску потрібен час – контракт на електроенергію, розігрів печей. З 1 травня Запорізька полярна філія відновила роботу з двома печами з ККД 7%. Наприкінці червня НЗФ також почав працювати на мінімальних рівнях. Зараз компанії працюють із запасами сировини, що залишилися з листопада минулого року, і кількістю електроенергії, яку вони можуть отримати.
Енергетична складова
Виробництво феросплавів є найбільш енергоємним у всій металургійній промисловості завдяки використанню електродугових печей. До війни частка електроенергії у собівартості продукції перевищувала 30%. Тому два найважливіші фактори для роботи заводів – це ціна електроенергії та стабільність поставок. В іншому випадку раптова зупинка печей через відключення електроенергії загрожує безпеці обладнання та може призвести до серйозних наслідків.
Єдина гарантія уникнути відключень електроенергії – це імпорт електроенергії. З червня Кабінет міністрів гарантує стабільне енергопостачання лише промисловим споживачам, імпорт яких становить не менше 80% споживаної електроенергії. Висока вартість європейської електроенергії підвищує вартість української продукції та може погіршити її конкурентоспроможність на експортних ринках. Феросплавні заводи закуповують електроенергію з імпорту, але за нинішніх цін вони не зможуть значно збільшити виробництво феросплавів.
Додатковими негативними факторами є підвищення з червня внутрішніх цін – максимальних максимальних ставок (цінових обмежень) для промислових споживачів та спроба НКРЕКП стандартизувати тариф на розподіл електроенергії. Це рішення ще не прийнято, але все ще може бути розглянуте. У цьому випадку це може призвести до значного зростання загальних витрат на енергопостачання феросплавних заводів.
У липні Кабінет міністрів ухвалив рішення не застосовувати відключення електроенергії для населення та об’єктів у 20-кілометровій прифронтовій зоні, що могло б покращити ситуацію з енергопостачанням у Нікопольській області. Раніше УкрFA просила Радмін і НКРЕКП врахувати розташування Нікополя в зоні бойових дій і ввести законодавчі норми щодо заборони застосування лімітів потужності та погодинних графіків простоїв до місцевих підприємств.
Рішучі постріли
Внаслідок міграції та мобілізації чисельність персоналу феросплавних заводів скоротилася. Постійним фактором відтоку людей з області були постійні обстріли Нікополя та прилеглих населених пунктів.
Ситуація з кадрами на підприємствах галузі відрізняється від інших галузей економіки. Через скорочення виробництва після початку війни, а особливо звільнення з минулої осені, частина персоналу була звільнена, хоча заводи намагаються залучати таких працівників до різних форм зайнятості.
З іншого боку, якщо планувати масштабне виробництво, може не вистачити персоналу, хоча для того, щоб найняти фахівців за ключовими спеціальностями в межах 50% знадобляться роки; Зі свого боку, УкрФА ставить питання щодо резервування 100% штату для підприємств, розташованих у прифронтових територіях.
Дорога логістика
Логістика залишається ще одним важливим питанням для феросплавної промисловості. Хоча у 2022 році підприємства галузі значною мірою перебудували логістику, перенісши склади готової продукції до західних кордонів, а морський коридор частково відкрив довоєнні експортно-імпортні можливості, високі витрати та обмежені виробничі можливості залишаються значними.
Підприємства частково здійснювали перевезення через дунайські порти, але там їм доводиться конкурувати за можливості перевалки із зерном та іншими вантажами, а одразу кілька етапів обробки вантажу значно збільшують загальну вартість логістики.
Ризик втрати ринків
Скорочення виробництва загрожує експортним позиціям феросплавної промисловості. У першому півріччі експорт феросплавів з України скоротився в 11,4 раза — до 24,2 тис. тонн з 275,8тис тонн за аналогічний період 2023 року. Експорт марганцевої руди за січень-червень склав 44,9 тис. тонн. тонн на 6,5 млн дол.
До війни експорт становив близько 80% виробництва, тому ризик втрати ринків збуту очевидний. Наша продукція стає все менш і менш конкурентоспроможною через зростання вартості внаслідок зростання цін на електроенергію.
У довоєнному 2021 році експорт здійснювався в основному до Туреччини (20% поставок у грошовому еквіваленті), Італії (14%) та Китаю (11%), тоді як наприкінці минулого року поставки обмежувалися країнами з більшим коротким логістичний підрозділ – Польща (53 %), Туреччина (14 %) і Нідерланди (9 %). Якщо тенденція до зниження виробництва збережеться, то часткова втрата ринків за межами Європи та Чорноморського регіону може стати реальністю.
Плани і перспективи
Найбільш гострою проблемою в галузі є близькість активів до лінії військового зіткнення. За кілька кілометрів від лінії фронту розташовані ключові підприємства галузі — НЗФ і Марганецький ГЗК. Артилерійські атаки та атаки безпілотників – щоденне явище. WZF також знаходиться в зоні постійних ракетних обстрілів.
Враховуючи ситуацію на фронті та загалом мінливу ситуацію в країні, планувати щось надзвичайно складно, а якщо плани з’являються, то про них краще не говорити. Зі зрозумілих причин ми не можемо говорити про конкретні обсяги виробництва та плани. Можу лише сказати, що перспективи збільшення виробництва залежать від прийнятних умов електропостачання.
З огляду на все, ймовірність того, що феросплавні компанії значно збільшать виробництво, залишається невизначеною. Найближчим часом військові ризики не зменшаться і електроенергія для бізнесу не подешевшає. Крім того, цінова ситуація на світовому ринку феросплавів не зовсім сприяє нарощуванню виробництва – вона покращилася порівняно з минулою осінню, але в цілому ринок не росте.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
