[ad_1]
За підсумками січня-липня експорт продукції за кордон скоротився на 26,1% у річному вимірі.
За підсумками липня 2024 року українські сталеливарні підприємства скоротили експорт товарного чавуну на 22,6% порівняно з попереднім місяцем – до 71,06 тис. тон. Порівняно з відповідним місяцем 2023 року – на 33,4% менше. Про це свідчать дані Держмитслужби.
Основними напрямками експорту чавуну в липні були Туреччина — 36,14 тис. тонн (+17,3% м/м), Італія – 20,94 тис тонн (+319% м/м) і Польщі – 4,2 тис. тонн тонн (+17,4% м/м). Водночас протягом місяця були повністю припинені поставки до США, основного споживача українського чавуну.
У період січень-липень ц.р. транспортування чавуну за кордон становило 669,98 тис. зл. тонн, що на 26,1% менше відповідного періоду 2023 року. За цей період до США було відправлено 451,65 тис. тонн відповідної продукції, до Туреччини 66,95 тис. тонн тонн, до Італії 57,65 тис тонн, а до Польщі 34,13 тис. тон.
З початку 2024 року експорт чавуну з України поступово сповільнюється. Це пов’язано зі збільшенням його переробки на внутрішньому ринку для отримання продукції з доданою вартістю, яка є пріоритетною. Металургійні підприємства нарощують виробництво готової продукції в контексті відкриття нових ринків за рахунок експорту морським коридором.
Водночас у короткостроковій перспективі результати галузі можуть погіршитися під тиском низки негативних факторів, зокрема падіння попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, кадровий дефіцит через мобілізацію тощо.
Тому 1 червня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», які зобов’язують українських виробників купувати щонайменше 80% електроенергії в ЄС за європейськими цінами, щоб уникнути вимушених обмежень на постачання енергії. Раніше обов’язкова частка імпорту становила 30%.
Таке рішення уряду може мати багато негативних наслідків для енергозалежних промислових підприємств країни, особливо виробників залізної руди та металургії. Частка електроенергії у виробництві залізорудного концентрату становить 60 %, окатишів – 32 %, сталевих виробів в електродугових печах – 24 %, доменних і конвертерних печах – 3,5 %.
Зростання цін на енергоносії спричиняє різке зростання витрат на виробництво, що робить подальше виробництво економічно нерентабельним, і деякі гірничодобувні та металургійні компанії попереджають, що це може призвести до повної зупинки виробництва. Загалом скорочення поставок е/е неминуче призведе до значного падіння виробництва та експорту.
Доходи від експорту чавуну за січень-липень 2024 року скоротилися на 26,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 253,92 млн дол. У липні вони становили $27,91 млн, що на 26% менше, ніж у минулому році. і на 23,4% м/м.
Нагадаємо, за підсумками 2023 року Україна скоротила експорт чавуну на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1,25 млн тонн. Порівняно з довоєнним 2021 роком відвантаження чавуну за кордон зменшилось на 61,4%, або на 1,99. млн т. Експортна виручка вітчизняних підприємств скоротилася на 26,2% р/р. – до 471,5 млн дол.
Найбільшим споживачем виробленого в Україні чавуну у 2023 році була Польща – 51,9% у грошовому вираженні. До Іспанії припадало 21,4% експортних поставок, до США – 13,1%.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
