[ad_1]
Український бізнес має обмежений час для його виконання
Новий закон «Про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення», підписаний Президентом України в серпні, чинить додатковий тиск на українські підприємства, оскільки передбачає надто короткий термін переходу на нові вимоги.
Про це йдеться в матеріалі Fastmarkets. Видання зазначає, що акт міг би сприяти залученню іноземних інвестицій у відновлення гірничо-металургійних підприємств, але став черговим випробуванням і низкою інших військових викликів.
Відповідно до Закону, протягом чотирьох років з дня набрання ним чинності компанії повинні отримати комплексний екологічний дозвіл, у якому будуть визначені детальні нормативи викидів та відходів для підприємств.
В ArcelorMittal Кривий Ріг відзначили, що до жовтня 2028 року компанія повинна завершити велику кількість підготовчих заходів і мати інвестиційний план, а також потенційні джерела фінансування, які будуть використані для модернізації обладнання відповідно до LDTM. Проте в умовах воєнного стану та економічної нестабільності виконати вимоги нового закону буде дуже складно.
За словами спікера групи Метінвест, Україна намагається спростити свій вступ до ЄС, тому компанії доведеться швидше, ніж очікувалося, переходити на нові стандарти. Він зазначив, що новий закон викликає занепокоєння через час, доступний для модернізації, і економічний тиск, який він чинитиме на групу.
«Умови, за яких найкраща доступна технологія (BAT) повинна бути розгорнута, а застаріле обладнання виведено з експлуатації, можуть створити проблему під час війни», – заявила група.
У Метінвесті відзначають, що закон може допомогти знайти фінансування для проекологічних ініціатив компанії, але отримати іноземні кошти підприємствам, над якими щодня літають ракети, дуже складно.
ЄС залишається ключовим ринком для галузі навіть після серпня 2023 року, коли запрацював український «морський коридор», тому вкрай важливо, щоб країна гармонізувала свою політику декарбонізації з блоком. За даними джерел ринку, понад 80% готової металопродукції та 50% залізної руди експортується з України до Європейського Союзу.
Ключові гравці української сталеливарної промисловості Метінвест і ArcelorMittal Кривий Ріг розглядають можливість переходу на виробництво сталі за допомогою електродугових печей або інших технологій, які допоможуть скоротити викиди. Але, ймовірно, це стане можливим лише після закінчення бойових дій.
Підвищення якості залізної руди за технологією прямого відновлення заліза є важливим для виробництва низьковуглецевої сталі, пояснюють у Метінвесті. Наприклад, Центральний гірничо-збагачувальний комбінат вже може виробляти 2,3 млн тонн високоякісних окатишів на рік. Компанія планує спроектувати у Кривому Розі заводи з виробництва чавуну прямого відновлення та гарячого брикетування.
У 2022 році викиди вуглекислого газу компанією становили 2,45 тонни на тонну сталі, у 2021 році ці показники були нижчими – 2,17 тонни. Результати до повномасштабного вторгнення включали металургійний комбінат у Маріуполі її імені. Ілліча та Азовсталі, нині зруйновані війною. До війни Метінвест зосередив свої екологічні ініціативи на цих активах.
Водночас «АрселорМіттал Кривий Ріг» наразі впроваджує нормативні документи щодо моніторингу викидів парникових газів від великогабаритного промислового обладнання та перевіряє свої звіти про моніторинг незалежною акредитованою організацією. У післявоєнний період розглядаються всі технологічно можливі варіанти зменшення викидів СО2, зокрема будівництво електродугової печі, встановлення сонячних електростанцій тощо.
Нагадаємо, Метінвест намагається забезпечити Європу «зеленою» залізорудною сировиною. Компанія має всі підстави інвестувати в потужності та вже реалізує низку проектів з модернізації
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
