Дебати: Чи можуть відновлювані джерела енергії стати основою енергетичного балансу? (ЗВ’ЯЗОК)

31 cічня 2024 р., 13:00

Енергетика

Минулий рік приніс багато змін, які торкнулися й енергетичної галузі. Національні та транснаціональні економіки мали і повинні адаптуватися до нових викликів. У цей період також з’явилося кілька тенденцій та тенденцій, які обговорювали учасники дискусії, що вінчає друге видання грантової програми SOFIA, організованої ONDE SA.модератор Войцех Якобік, головний редактор порталу BiznesAlert.pl.

Фото Брати Йохан / Pexels.com

• – Березень 2020 року припав на пандемію та локдаун, і раптом виявилося, що за місяць можна на 100% перевести на дистанційне навчання усі ці мільйони учнів польських шкіл. Все можливо, коли у нас є ніж у горла», — сказав Петро Чопек із Польської асоціації вітроенергетики.
• – Морська вітроенергетика вимагає великих капіталовкладень, але якщо її витрати поділити на середньозважену вартість енергії, то вони працюватимуть так само, як і інші джерела енергії, – додав Тобіас Адамчевскі з Forum Energii.
• – Я думаю, що у міксі взагалі немає такого поняття, як база. Розмови про основи електроенергетики пішли у минуле, а атомна енергетика не є основою для розвитку поновлюваної енергетики на її основі, сказав Адамчевський.

– Давайте уявимо, що якби ми сиділи тут у грудні 2019 року і вели дебати про освіту, ми б запитали себе, що робити, щоб зробити школи у Польщі повністю оцифрованими та зробити онлайн-уроки можливими для всіх учнів. Тоді ми, мабуть, знайшли б тисячу причин, чому це неможливо. Тим часом березень 2020 року припав на пандемію та карантин, і раптом виявилося, що протягом місяця можна на 100% перевести на дистанційне навчання всі ці мільйони учнів польських шкіл. Все можливо, коли у нас є ніж у горла», — сказав Петро Чопек із Польської асоціації вітроенергетики.

Марек Мажец із ONDE зазначив, що «перед нами стоїть величезне завдання – досягти до 2050 року частки зеленої енергії у запланованому обсязі. Два технологічні прориви нам потрібні вже сьогодні: перший — це зберігання, зокрема промислове. По-друге, потрібно знайти спосіб використовувати надлишок виробленої зеленої енергії. Ми всі згодні з тим, що 17-20-відсоткова частка відновлюваної енергетики в Польщі сьогодні абсолютно нижча за наші амбіції.

– На даний момент доступні не лише літій-іонні накопичувачі, – відповів він. «Також будуть побудовані нові гідроакумулюючі електростанції. У Польщі вони дуже дорогі з погляду капвкладень, але з точки зору операційних витрат вони дешеві, і в середньому це не буде дорогою технологією. Те саме і з атомною енергетикою – всі бояться, що це просто астрономічно дорого. Аналогічним чином, офшорна вітроенергетика вимагає великих капіталовкладень, але якщо її витрати поділити на середньозважену вартість енергії, вони працюватимуть так само, як і інші джерела енергії. — Додав Тобіас Адамчевскі з Forum Energii.

– Є кореляція: чим більше відновлюваної енергії, тим дешевша ця енергія. Ціна в системі формується таким чином, що зазвичай відсікає найдорожче джерело в системі, тому чим більше і довше ми виштовхуємо ці дорогі джерела, тим нижче буде ціна. Чим більше вітряків та фотоелектричних установок з низькими експлуатаційними витратами, тим дешевше. Це теж породжує певну проблему, оскільки енергетичний ринок не є класичним ринком і важко уявити, щоб там працювали суто ринкові механізми. У той час, коли у нас існує безліч різних видів субсидій у різних сферах цього ринку, чи то гірничодобувна промисловість, вітроенергетика, ринок потужності тощо. де-факто у нас немає ринку», — сказав Петро Чопек.

Заяви щодо частки відновлюваних джерел енергії у структурі також були цікавими. На питання, чи має відновлювана енергія бути його основою, Марек Мажец відповів, що він так не думає. «Ми, ймовірно, шукатимемо інше рішення у Польщі. «Німеччина також повертається до дискусії про атомні електростанції». Він також зазначив, що в основі завжди лежить одне із класичних джерел енергії. Спікер також нагадав про ідею Німеччини з цього питання. «Вони вклали дуже великі кошти у відновлювану енергетику. Вони також хотіли відключити атомні електростанції та використовувати як основу швидкозмінні джерела пікового навантаження на основі дешевого російського газу. Це було не безглуздо і при попутному вітрі років через 30 Німеччина могла б мати таку суміш: багато відновлюваної енергії і джерела газу, що швидко змінюються. Це мало сенс, але війна все змінила. Висновок такий: ми не можемо зараз покладатися на газ і потрібно шукати інших рішень.

Цю тему далі підхопив Тобіас Адамчевскі, заявивши, що «Німеччина насправді не досягла успіху в 2022 році, але буквально весь світ виграв від цього експерименту, тому що в результаті ціни на фотоелектричні модулі та вітроенергетику впали. Тепер ми знаємо, яких помилок було допущено тоді, і зараз ми знаходимося в дуже цікавій ситуації, особливо в Польщі. З енергетичних моделей ми бачимо, що до 2030 року в Польщі ми повинні побудувати досить велику газову енергетичну базу, яка співпрацюватиме з відновлюваними джерелами енергії і буде дешевшою, ніж вугільна енергія. Він також заявив, що з цього питання необхідне конкретне політичне рішення. «Ми не можемо допустити появи розриву поколінь, і ми маємо якось збалансувати систему. Економічна раціональність каже: давайте інвестувати у газ, а геополітична раціональність каже: давайте залишимо вугілля у базі. Третє політичне рішення стосується ядерної енергетики, і тут можуть виникнути певні розбіжності.

Завершуючи свій виступ, Тобіас Адамчевскі сказав: — Я не думаю, що в цьому міксі взагалі є таке поняття як база. Розмови про основи електроенергетики залишилися у минулому, а атомна енергетика не є основою для розвитку поновлюваної енергетики на її основі. Наш аналіз показує, що якби його і потрібно було використовувати для чогось, то це було б постійну підтримку роботи на тому самому рівні, забезпечення того, щоб витрати на енергію були такими ж, як зараз, підтримка цього технологічного процесу і , зрештою, його в основному слід використовувати для виробництва водню в майбутньому, сказав він.

На цю заяву послався Шимон Вітошек із Польської фотоелектричної асоціації. – Я думаю, що з німців взагалі не варто сміятися, але й з японців теж, бо вони зазвичай сміються останніми. Навіть у своїх вимогах вони можуть реалізувати деякі політичні плани, а, наприклад, інфраструктурним планам у Німеччині вже 100 років, і вони лише завершують їхню реалізацію. На його думку, Польща має відповісти на питання щодо ролі держави в економіці та енергетиці. Він також навів цікаву аналогію з історії. — Держава може діяти приблизно так, як діяла Британська Корона щодо свого військово-морського флоту. значення; за часів географічних відкриттів вона була акціонером, інші приватні особи лише вносили свій внесок. З іншого боку, Португалія вже володіла своїм флотом, самостійно фінансувала свої відкриття, і вийшло, що Британська імперія перемогла за моделлю, в якій держава була скоріше організатором, визначала та забезпечувала певну базову потребу та брала участь там, де ризикувала. довелося пом’якшити. Надійний суб’єкт та певна гарантія дій – у цьому, на мій погляд, роль держави, – підсумував він.