[ad_1]
Безпека
– США наголошують, що угода стане «мостом до членства України в НАТО». Це формулювання покликане заспокоїти українські побоювання, що двосторонні угоди стануть альтернативою до приєднання. Таким чином США намагаються запобігти напруженості, що відбулася на Вільнюському саміті у 2023 році, коли Україна зажадала, щоб її запросили вступити до Альянсу чи представили чітку перспективу та умови членства, — пише Войцех Лоренц із Польського інституту. міжнародних відносин.

Система патріотів. Фото Вікіпедія
- Наразі США надали Україні військову допомогу на суму понад 50 мільярдів доларів США, тоді як європейські країни надали Україні близько 40 мільярдів доларів США, але водночас вони надають велику гуманітарну та економічну підтримку. Військова допомога координується у рамках Контактної групи з оборони України (…)
- Метою угоди є насамперед посилення спроможності України захищати та стримувати Росію у довгостроковій перспективі. США оголошують про допомогу у розвитку всього спектру оборонного потенціалу (…)
- Механізм консультацій у разі поновлення російської агресії сформульовано менш чітко, ніж в інших угодах. США говорять про можливе збільшення підтримки та консультацій, які визначать її тип та масштаби.
- Українсько-американська угода також може розглядатися як альтернатива членству в НАТО, що ускладнить вироблення консенсусу в США та Альянсі щодо вступу України, зазначає аналітик.
Войцех Лоренц, аналітик Польського інституту міжнародних відносин (PISM), описав важливість угоди про безпеку, підписану Україною та США. Він зазначив, що, з одного боку, це збільшує шанси на здобуття Києвом подальшої підтримки. З іншого боку, США можуть розглядати це як альтернативу членству України в НАТО, якого країна прагне.
Угода була підписана 13 червня 2024 року під час саміту G7. Його тривалість становить 10 років, а його зміст визначає цілі та напрямки політичного, оборонного та економічного співробітництва. Він також встановлює механізм консультацій у разі відновлення російської агресії, наприклад для анексії додаткових територій. 32 країни заявили про свій намір підписати таку угоду, і 17 із них уже зробили це.
– Наразі США надали Україні військову допомогу на суму понад 50 мільярдів доларів, тоді як європейські країни надали приблизно 40 мільярдів доларів, але водночас вони надають більше гуманітарної та економічної підтримки. Військова допомога координується у рамках Контактної групи з оборони України (так званий формат Рамштайн), до якої приєдналося близько 50 країн. Однак у США немає ширшої стратегії, що дозволяє покласти край війні та побудувати міцний світ у Європі. Адміністрація Джо Байдена та інші західні лідери лише заявляють, що підтримуватимуть Україну «доти, доки це необхідно», пише Войцех Лоренц.
Автор зазначає, що масштаби та темпи допомоги обмежені побоюваннями ескалації ситуації з боку Росії. Існував також ризик обмеженої підтримки з боку США. На підтвердження цього він вказує на проблеми та затримки, пов’язані зі схваленням Конгресом пакету допомоги Україні та заявами Дональда Трампа, який балотується на пост президента.
– Метою угоди є насамперед посилення спроможності України захищати та стримувати Росію у довгостроковій перспективі. США оголошують про допомогу у розвитку всього спектра оборонного потенціалу, читаємо у дослідженні.
США на відміну від інших країн, які підписали аналогічні угоди з Україною, не уточнили обсягу підтримки. Вони наголосили, що це залежатиме від Конгресу. Крім того, було заявлено, що, крім підтримки США, вирішальне значення матимуть підтримка з боку інших партнерів та синхронізація діяльності. Україна має взяти на себе більшу відповідальність за розвиток власного оборонного потенціалу. США здійснюватимуть нагляд за обладнанням, що передається, і технологіями. Київ узяв на себе зобов’язання готувати регулярні звіти та проводити перевірки.
– Угода між США та Україною є єдиною угодою про безпеку, яка включає пункт про реєстрацію в ООН, що може збільшити політичну ціну припинення його дії майбутніми адміністраціями до закінчення його 10-річного періоду. Крім того, узгоджено щорічний огляд реалізації угоди, що чинитиме додатковий тиск на її реалізацію, — пише аналітик.
– Механізм консультацій у разі поновлення російської агресії сформульований менш чітко, ніж в інших угодах. США говорять про можливе збільшення підтримки та про консультації, які визначать її тип та обсяг. Угода також не містить жодних згадок про так зване активне стримування, яке було включено до британських та французьких угод. Цей термін не лише вказує на готовність надати Україні системи, що дозволяють їй атакувати об’єкти далеко в тилу супротивника, але також може посилити стримування завдяки загрозі нападу на об’єкти на території Росії. Однак це не вплине на стримування, оскільки США вже погодилися в обмеженій мірі атакувати військові об’єкти в Росії, додає він.
Лоренц також наголошує, що підписання угоди є важливим у контексті потенційного членства України в НАТО. З погляду США було б важливо підписати його до майбутнього саміту. США заявили, що угода є мостом до членства України в Альянсі.
– Таким чином США намагаються запобігти напруженості, що виникла на Вільнюському саміті у 2023 році, коли Україна зажадала, щоб її запросили вступити до Альянсу або представили чітку перспективу та умови членства. США, а й інші країни виступили проти цього, зокрема: Німеччина. На їхню думку, запуск формальної процедури вступу може призвести до ухвалення України до закінчення конфлікту та може призвести до втягування НАТО у війну, пише аналітик.
Автор зазначає, що деякі країни можуть вважати, що відстрочення членства України полегшить досягнення перемир’я з Росією. Союзники зайняли позицію, згідно з якою Київ буде запрошено, якщо країни-учасниці погодяться та виконають необхідні умови. США вимагають від України реформування, серед іншого, принципів демократичного верховенства закону, боротьби з корупцією та адаптації її збройних сил до стандартів НАТО.
Сполучені Штати заявили, що підтримають зусилля України щодо перемоги та підтримають досягнення «справедливого світу». Вони наголошують, що безпека України має ґрунтуватися на відновленні повної територіальної цілісності.
– Угода, яка наголошує на важливості співпраці з союзниками та контролю над постачанням зброї та технологій, може полегшити Конгресу прийняття рішень про підтримку України. Проте заявлені цілі припинення війни суттєво не вплинуть на масштаб американської підтримки, пише автор у висновках.
Войцех Лоренц припускає, що перемога Трампа на виборах призведе до скорочення американської допомоги. Підписана угода може передати велику відповідальність європейським країнам. Щоб зменшити негативні наслідки, НАТО має взяти на себе відповідальність за координацію допомоги. Він також стверджує, що угода може стати альтернативою до вступу України до Північноатлантичного альянсу.
– Росія не відмовиться від своїх стратегічних цілей – підпорядкувати собі Україну та створити зону зі зниженими гарантіями безпеки (буферну зону) у районі країн східного флангу НАТО. Існує значний ризик того, що він розпочне переговори лише для того, щоб послабити підтримку України з боку США та створити умови для відновлення її військового потенціалу, а потім почне загрожувати ескалацією, щоб змусити Україну та НАТО піти на поступки, — я прочитав наприкінці дослідження.
– Відновлення потенціалу Росії, обмеження участі США в європейській безпеці та обмежена рішучість країн НАТО зміцнювати свої власні збройні сили можуть збільшити ризик прямої конфронтації між Росією та Альянсом у довгостроковій перспективі. Змусити Росію вести переговори сумлінно і дотримуватись режиму припинення вогню можна лише створивши реальну загрозу втрати здатності захищати окуповані території, додає аналітик.
Насамкінець він робить висновок, що подібні дії вимагають посилення українського потенціалу, а для цього необхідна підтримка США.
Джерело: Польський інститут міжнародних відносин
США першими перекинуть системи Патріот в Україну
[ad_2]
Говорит СМИ: Biznes Alert (Польша)





