[ad_1]
Безпека
– Росія використовує зерно, з одного боку, щоб дестабілізувати ринок за рахунок зниження його ціни, а з іншого – набуває нових клієнтів, – каже в інтерв’ю BiznesAlert юрист, президент Зерново-кормової палати Моніка Піонтковська. .пл.
Фермери. Фото БАСФ
- Протягом двох років Росія інтенсивно займалася зерном та продовольчою безпекою у глобальному масштабі. Кремль використовує цей сектор як ще один вид зброї у війні проти України та Заходу, сказала Моніка Пентковська.
- Я думаю, що уряд міг би розглянути можливість підтримки фермерів, які вирішили використати вітчизняні добрива. Нині продукція російського виробництва значно дешевша, а значна кількість сільгоспвиробників перебувають у важкому фінансовому становищі. У них переважає прагматизм, – наголошує президент Зерново-кормової палати.
- Не слід говорити про закриття польсько-українського кордону і водночас допускати попадання до ЄС хоча б однієї тонни російського зерна, – висловила свою думку співрозмовниця BiznesAlert.pl.
- (…) повне закриття кордону для торгівлі сильно вдарить по польських молочних фермерів. Деякі молочні кооперативи можуть навіть збанкрутувати, сказала президент П’ятковська.
BiznesAlert.pl: Як експорт російського зерна на європейські ринки впливає на європейську економіку?
Моніка Пентковська: Почати слід з того, що Росія є провідним виробником та експортером зерна. Необхідно пам’ятати, що торгівля зерном має глобальний характер, а тому ціни на нього регулюються на міжнародних біржах. У випадку Польщі найбільший вплив на внутрішні ціни мають ціни на біржі MATIF. Протягом двох років Росія інтенсивно займалася зерном та продовольчою безпекою у глобальному масштабі. Кремль використовує цей сектор як ще один вид зброї у війні проти України та Заходу.
Минулого сезону Росія зібрала значну кількість зерна, можна сказати рекордне. Слід також пам’ятати, що воно вкрало зерно з України, захопивши судна, які його перевозили. Як великий виробник зерна, вона почала агресивно експортувати пшеницю, пропонуючи відверто демпінгові ціни. Іноді різниця сягає 20-30 доларів за тонну порівняно з польською пшеницею. Друге питання — африканське, де Росія навіть «жертвує» зерно місцевим країнам, можливо, у невеликих кількостях, наскільки я знаю, близько 200 тисяч тонн, але все ж таки. Фактично, таким чином він купує їхнє розташування і відкриває нові ринки для російського ножа. Росія використовує зерно, з одного боку, для дестабілізації ринку за рахунок зниження його ціни, з другого – для придбання нових покупців.
Якщо подивитися на частку російської пшениці у світовому експорті, то зараз вона перевищує 30 відсотків від загального світового експорту. Щодо цього Росія підштовхує країни Євросоюзу далі.
Закриття польсько-українського кордону не призведе до збільшення цін на польську продукцію через вищезазначену залежність від світових ринків. Крім того, на мою думку, нинішнє ембарго на чотири основні види зерна з України працює ефективно. Варто зазначити, що заборона, запроваджена 15 квітня 2023 року, була введена з порушенням правил ЄС. Торговельна політика є виключною компетенцією Союзу. У публічному просторі лунають голоси про те, що українська сільгосппродукція не транзитом іде, а продається у Польщі. Судячи з інформації, до якої я маю доступ, ніщо не підтверджує такої практики. У той же час я не маю інструментів для розслідування всіх випадків. Якщо вони таки відбудуться, я вважаю, що польські служби діють і у разі таких порушень закону вони вживуть відповідних заходів. Продаж українського зерна у Польщі є злочином за чинним законодавством.
Чи багато російського зерна йде до Європи, зокрема до Польщі?
Наразі російське зерно не наповнює Польщу чи Європу. Імпорт зернових із Росії до Євросоюзу у 2020 році становив менше 1,6 млн тонн. Із них шість тисяч вирушили до Польщі, а це дуже невелика сума. У 2023 році до ЄС надійшло 1,5 млн. тонн, у тому числі до нашої країни чотири тисячі. Що стосується олійних культур, то 2022 року з Росії до країн ЄС було також експортовано півтора мільйона тонн. Щодо Польщі це було дві тисячі. За рік це було 1,3 тонни на весь Союз, а у випадку з Республікою Польща – чотири тисячі. Це невеликі суми, але з огляду на те, що агресором є Росія, їх не повинно бути й так багато.
Аналогічна проблема, яку слід вирішити, — це імпорт російських добрив. За перші три квартали 2023 року він становив понад 360 тисяч тонн. Це не дрібниця. Я вважаю, що інтерес сільгоспвиробників, тобто одержувачів, має бути переспрямований на польську продукцію. Прикладом цього є добрива виробництва «Азоти». Я думаю, що уряд міг би розглянути можливість підтримки фермерів, які обирають вітчизняну продукцію. Нині російська продукція значно дешевша, а значна кількість сільгоспвиробників перебувають у тяжкому фінансовому становищі. Вони переважає прагматизм.
Чому ця продукція потрапляє до ЄС та Польщі?
На цю продукцію немає ембарго. Воно ніколи не було нав’язане. На мою думку, навіть такі невеликі суми не повинні сягати Євросоюзу. Згадаймо, що йдеться про агресора. Країна, яка розпочала війну. Ми не повинні говорити про закриття польсько-українського кордону і водночас припускати потік хоча б однієї тонни російського зерна в ЄС. Я вважаю, що цю тему слід обговорити. Хорошим знаком і те, що прем’єр-міністр Дональд Туск зробив це. Я сподіваюся, що він та його уряд вживуть заходів для запровадження таких санкцій на всій території ЄС. В даний час розробляються конкретні пропозиції та рішення.
Повертаючись до суперечок між польськими та українськими фермерами, хотілося б запитати, чи існує, на вашу думку, компроміс, здатний задовольнити обидві сторони?
Я думаю так, абсолютно. Більше того, це треба опрацювати. Рішення «нуль до одного» — це складні ситуації, завжди шкідливі для однієї зі сторін. Є кілька аспектів, які потрібно збалансувати. З одного боку, це інтерес польських фермерів та питання балансу на продовольчому ринку. З іншого боку, Україна зараз веде війну, і перемога у ній також відповідає інтересам польської безпеки. Тому підтримка має дійти до них, а кордон має бути відкритим для гуманітарної та військової допомоги. На мою думку, це питання не підлягає обговоренню.
Пам’ятаймо, що наш торговельний баланс з Україною позитивний. В агропродовольчому секторі є галузі, в яких Польща експортує більше, ніж імпортує. Хорошим прикладом є молочні продукти. Повне закриття кордону для торгівлі сильно вдарить по польських молочних фермерів. Деякі молочні кооперативи можуть навіть збанкрутувати.
Повертаючись до цього питання, компромісом, який необхідно знайти, може бути запровадження обмежень. Європейська комісія запропонувала нову угоду про вільну торгівлю, яка набуде чинності з червня, та запроваджує обмеження на яйця, м’ясо птиці та цукор. Нині вони надто високі, оскільки базисним періодом був 2022-2023 роки, коли надійшло надто багато вищезазначених товарів. За словами прем’єр-міністра Туска, він добиватиметься того, щоб базисний період було змінено на початок 2019 року.
Однак проблема із зерном все ще залишається, у новій угоді про вільну торгівлю немає жодних обмежень. Це не найкраще рішення для польського ринку. На мою думку, мають бути двосторонні переговори та мають бути розроблені обмеження, а потім має бути отримане визнання Європейського Союзу. Можливо, рішення полягає в тому, щоб продовжити повне ембарго на чотири основні зернові, але введення його в односторонньому порядку не піде на користь ситуації в Польщі. Її можна сприймати як країну, яка незаконно «тупає ногою». Це може призвести до впровадження процедур у структурах ЄС.
Щодо транзиту, Україна зараз знову відкрила свої порти, такі як Одеса. Тож той, що проходить через Польщу, невеликий. Це кількадесят тисяч тонн на місяць. Однак його слід контролювати та забезпечувати, щоб польські фермери мали гарантію безпеки.
Також варто враховувати обмеження на м’які фрукти, переважно малину. Наразі Польща отримала суму, яка, за деякими даними, відповідає дворічній потребі. Їх необхідно переробляти, тому варто подумати про обмеження припливу. Аналогічним чином слід проаналізувати й інші продукти, які можуть дестабілізувати ринок, наприклад мед, та запровадити можливі обмеження.
Протести аграріїв стосуються не лише припливу українського зерна. Вони також протестують проти положень Європейського зеленого курсу. Які зміни не були б шкідливими з погляду польського фермера?
Деякі фермери закликають до повної відмови від Європейського зеленого курсу. Це неможливо та непотрібно. Європейський «Зелений курс» є широким планом Європейського Союзу з відновлення економіки ЄС таким чином, щоб забезпечити мінімально можливе споживання природних ресурсів при збереженні міжнародної конкуренції. Це зачіпає не лише питання сільського господарства, і навіть якщо є проблеми, що торкаються цього сектора, наприклад, заходи щодо мінімізації харчових відходів, вони правильні. Я думаю, що не всі протестувальники глибоко вникли у правила. Певні положення, безумовно, мають бути змінені. Я маю на увазі стандарти, які впливають на конкурентоспроможність та рентабельність. Прикладом є примусове використання земель під пару; фермери хочуть, щоб це було повністю виключено. У разі добрив це скорочення їх використання виражається у відсотках і визначається в контексті всього Європейського Союзу. Використовуючи менше добрив, ніж багато країн ЄС, Польща має досягти значно нижчого рівня.
6 березня було оголошено, що Євросоюз запропонує відмовитися від низки правил, які завдають шкоди конкурентоспроможності сільського господарства. Не лише поляки, пам’ятайте, що протести є у багатьох країнах. Вимоги різні, залежно від специфіки тієї чи іншої країни.
Деякі зміни у цьому секторі можна зробити на національному рівні. Я думаю, що це правильно. Наприклад, звані екосхеми, тобто. комплекс заходів, які фермер має виконати для отримання субсидії. Також необхідно скоротити, висловлюючись у просторіччі, «паперову роботу», накопичення документації та адміністративні питання при отриманні субсидій та впровадженні екосхем.
Друге питання – Національний стратегічний план. На етапі створення цього документа, який проходив за попереднього уряду, не було належних консультацій з фермерами та переробниками. До міністерства надійшла велика кількість зауважень щодо документа, і ми, Зерново-кормова палата, також їх надали. Наш голос не був врахований, що видно з протестів, і те саме сталося і з іншими звітами. Я вважаю, що новий уряд має провести консультації та врахувати думку сектору.
На мою думку, зміни попередніх років були стійкими, бо, попри слова тодішнього уряду, в уряді було значне визнання положень Європейського зеленого курсу. Вона була представлена як програма «Право та справедливість», яка допоможе фермерам. Реальність показала, що все було навпаки. Я сподіваюся, що зараз є велика політична воля для внесення необхідних змін.
Розмовляв Марцін Карвовський
Сервацький: Росія обходить санкції і затоплює Європу, включаючи Польщу, сільгосппродукцією
[ad_2]
Говорит СМИ: Biznes Alert (Польша)
