Семенюк: Європейський та американський щити можуть доповнювати один одного у Польщі

17 квітня 2024 р., 13:00

Безпека

– Польща має можливість приєднатися до європейської ініціативи ППО, ініційованої Німеччиною. Варшава вже реалізує перспективну програму створення багаторівневої ППО у співпраці з американо-британською промисловістю. Проте участь у європейській ініціативі не повинна шкодити програмам, що реалізуються, а може доповнювати їх, — пише Бартош Семенюк, співробітник BiznesAlert.pl і член студентського наукового клубу молодих менеджерів Військово-морської академії.

Джерело: Фріпік

• Програма European Air Defense Shield – це оборонна ініціатива Європейського Союзу, спрямована на підвищення обороноздатності держав-членів від повітряних атак.
• Польща не приєдналася до програми за правління «Об’єднаних правих». Приводом мало стати будівництво національної багаторівневої системи ППО на основі американо-британського співробітництва.
• Приєднання до програми «Європейський щит» не обов’язково означає, що Польща припинить програми, які вже реалізуються. Це було б ірраціональним рішенням із кількох причин.

– Польща має бути частиною багатьох систем, які б могли створити залізний купол над польським небом. Ми співпрацюватимемо в рамках ініціативи European Sky Shield. Мене не бентежить, що ініціаторами цієї системи була Німеччина. Є ще ізраїльські компоненти. Ми співпрацюватимемо з британцями, розвиватимемо систему Пилица-Нарев-Вісла і працюватимемо над власними рішеннями. Звичайно, співпраця зі США залишиться ключовою, заявив Дональд Туск. Ці слова прем’єр-міністра Дональда Туска, який наполегливо пропонує вступ Польщі до європейської програми «Небесний щит», дуже стурбували експертів щодо того, чи не хоче Варшава вийти з багаторівневої ППО, яка вже будується за допомогою американсько-британської системи ППО. промисловість виступає за співпрацю з німецькими оборонними конгломератами.

Що таке програма «Європейський щит»?

Програма European Air Defense Shield – це оборонна ініціатива Європейського Союзу, спрямована на підвищення обороноздатності держав-членів від повітряних атак. Він включає розробку та координацію таких систем оборони, як протиракетна, радіолокаційна та інші системи протиракетної оборони. Метою є підвищення безпеки європейського регіону через співпрацю між державами-членами, а також покращення оперативної сумісності та ефективності систем оборони. До його складу входять двадцять країн. У тому числі й німці, які є лідером усього проекту. Основною системою ППО має стати німецька ЗРК IRIS-T, яка є аналогом польських пускових установок Narew та ізраїльської системи протиракетної оборони Arrow-3.

Польща не приєдналася до програми за правління «Об’єднаних правих». Приводом мало стати будівництво національної багаторівневої системи ППО на основі американо-британського співробітництва. Аналогічне рішення ухвалили такі країни, як Італія, Франція та Іспанія. Їхнім спільним знаменником є ​​наявність власних розвинених систем ППО. У випадку з Парижем та Римом йдеться про SAMP/T.

Польща не повинна відмовлятися від своїх програм

Приєднання до програми «Європейський щит» не обов’язково означає, що Польща припинить програми, які вже реалізуються. Це було б ірраціональним рішенням із кількох причин. По-перше, договірні штрафи, які Варшаві доведеться заплатити, будуть гігантськими, а її імідж на міжнародній арені дуже постраждає, особливо серед двох найважливіших союзників США та Великобританії. Таке рішення також дискредитує Польщу і ускладнить процес майбутніх закупівель озброєнь, залишивши її за столом переговорів як непередбачуваний і ненадійний партнер, що вже мало свої наслідки завдяки анулюванню контракту на французькі Каракали. По-друге, перші системи, закуплені Польщею, вже прибули та перебувають на озброєнні ЗС Польщі. Тобто система вже створюється і потихеньку починає будуватися. Після 2030 року вся конструкція системи ППО Польщі має бути готовою. Швидше за все, це буде найсильніша багаторівнева ППО у Європі. По-третє, в рамках існуючих програм відбувається широке передавання технологій для польської збройової промисловості. Флагманом є ракети «Полонізація» CAMM та CAMM-ER, які виготовлятимуть у Польщі. Більш того, спільно з британцями планується побудувати ракету CAMM-MR, яка матиме дальність дії до 100 км і стане дешевшим ефектором для систем Patriot, які використовують дуже дорогий PAC-3 MSE.

Польщі не обов’язково використовувати системи, які переважно використовували б європейські союзники. Американський концерн Northrop Grumman планує співпрацювати із німецькою Diehl BGT Defense. Співпраця полягатиме в інтеграції IRIS-T із системою IBCS, яка була куплена Польщею і стане свого роду мозком протиповітряного щита, що створюється нею. Якби така співпраця була успішною, польські системи та системи інших користувачів німецьких комплектів можна було б дуже легко інтегрувати.

Понад те, Польщі на даний момент не потрібна система класу «Стріла-3». Це комплект балістичних ракет, що зможе збити їх на орбітальній висоті. Польща колись планувала придбати таку систему за програмою «Вислока», але на даний момент такої потреби немає. Причина цього, по-перше, у тому, що РФ немає балістичних ракет середньої дальності, а по-друге, витрати на придбання та утримання такої системи були б гігантськими. За потреби Польща могла б «використати» систему Arrow-3, придбану Німеччиною в Ізраїлі. І це один із аргументів для вступу до програми.

Однак у Польщі з жовтня 2024 року почне діяти американський протиракетний щит, розташований у Редзіковому. Він використовуватиме систему AEGIS, яка щодня використовується ВМС США. Основним ефектором стануть ракети SM-3 Block IIA, які можуть функціонувати як згадана система Arrow-3.

Чи варто приєднуватись до Європейського щита?

Незважаючи на те, що наведені вище аргументи схильні пропонувати не приєднуватися до цієї програми, слід пам’ятати, що Росія набуває досвіду війни в Україні. Також немає впевненості в тому, що Росія не набуде можливості запускати балістичні ракети середньої дальності. Особливо після того, як її флагманські ракети «Іскандер», «Циркон» та «Кинжал» зазнали поразки у зіткненні з американськими патріотами. Програма Вислока не обов’язково похована і, ймовірно, зберігатиме мовчання. Багато експертів наголошують, що приєднання Польщі як спостерігача може бути гарним рішенням, наприклад, шляхом обміну досвідом із європейськими союзниками.

OSW: Новий план реструктуризації Бундесверу має відповідати стратегії НАТО (АНАЛІЗ)