Шафранський: У Польщі немає притулків, що захистять мирних жителів (ІНТЕРВ’Ю)

14 березня 2024, 07:35

Безпека

– У Польщі практично немає захисного будівництва. В даний час існуючих та досить функціонуючих захисних споруд вистачає менш ніж на три відсотки населення. (…) Більшість об’єктів, внесених до реєстру Громадянської оборони як притулку, було збудовано кілька десятків років тому. Значна кількість із них ніколи не ремонтувалася і не модернізувалася, — каже в інтерв’ю BiznesAlert.pl Міхал Шафранський, експерт із захисного будівництва Асоціації Інститутів захисного будівництва.

Ці комбіновані фільтри було встановлено 1959 року. Знято з виробництва у січні 1979 року. Їх ще встановили у 2022 році. Фотографія: Міхал Шафранський

• У польських технічних та будівельних нормах навіть немає визначення притулку, зазначає Михал Шафранський.
• Багато підземних споруд при правильному пристрої можуть виконувати функцію схованок. Однак кожен із них має пройти технічну оцінку особою, яка має відповідну кваліфікацію в галузі будівництва та монтажу, каже експерт.
• Будова варшавського метрополітену на ділянці Вежбно-Кабати була спроектована як укриття. На жаль, на етапі будівництва елементи, необхідні для виконання цієї функції, були опущені, – пояснює співрозмовник BiznesAlert.pl.
• У разі домашнього притулку вартість реалізації становить кілька десятків тисяч злотих. Точна ціна залежить від того, від чого він призначений для захисту, від кількості людей та на який термін. І за цією ціною йдеться про найпростіші притулки на кілька людей, — каже експерт.

BiznesAlert.pl: У якому стані притулку Громадянської оборони Польщі?

Міхал Шафранський: У Польщі захисних споруд практично немає. В даний час існуючих та досить функціонуючих захисних споруд вистачає менш ніж на три відсотки населення. Це один із найнижчих показників у Євросоюзі. Для порівняння, у Швеції близько 85 відсотків населення можуть знайти притулок у захисних спорудах, а в Литві – близько 25 відсотків населення.

Притулки, збудовані навіть за колишнього режиму, перебувають у робочому стані?

Більшість об’єктів, внесених до реєстрів Громадянської оборони як притулку, було збудовано кілька десятків років тому. Багато хто з них ніколи не ремонтувався і не модернізувався. Чесно кажучи, їх складно назвати сховищами, багато з них не є герметичними. Вони також не мають ефективних фільтруючих та вентиляційних пристроїв для очищення повітря у разі забруднення. Будь то хімічна чи біологічна атака чи радіоактивні опади. У кращому випадку деякі з них можуть виконувати функцію укриття від сміття та сміття.

Чи є шанс покращити такий стан справ на державному рівні?

Першим кроком до покращення ситуації із притулками з системної точки зору є вжиття законодавчих заходів. Необхідно видати відповідні нормативні акти як на рівні Закону, так і підзаконні акти, що визначають докладні технічні вимоги до сховищ та схованок. Повинні бути встановлені докладні вимоги, яким об’єкт повинен відповідати, щоб його можна було класифікувати як притулок чи укриття. Наприклад, у законі мають бути передбачені вимоги до потенційного притулку з погляду герметичності, захисту від ударних хвиль та систем очищення повітря. Нині таких правил немає. У польських технічних та будівельних нормах навіть немає визначення притулку.

Якби Польща почала відновлювати цю ділянку цивільної оборони, скільки часу знадобилося б для досягнення задовільного стану?

Ми не збудуємо всю систему практично з нуля за рік. Якщо припустити, що відповідні правові рішення будуть розроблені в найближчому майбутньому, перші ефекти будуть видні лише за кілька років. На мій погляд, останні два роки, тобто з початку вторгнення Росії в Україну, були витрачені даремно. Жодних відповідних правових норм не запроваджено.

Чи бачите ви вирішення проблеми нинішньої нестачі притулків? Що можна зробити для забезпечення безпеки цивільного населення у разі можливого збройного конфлікту?

Як я вже казав, як для будівництва потрібний фундамент, так і для змін потрібні правові підстави. Необхідний Закон про цивільну оборону, який систематично визначить структуру страхування відповідальності перед третіми особами у Польщі, його функціонування та фінансування. Якщо нормативний акт не буде підкріплений коштами державного бюджету, такі проекти неможливо буде реалізувати. Необхідно надати кошти на відновлення існуючої колись польської системи страхування цивільної відповідальності перед третіми особами. Необхідно негайно розробити та видати регламент, що визначає докладні технічні умови, яким мають відповідати захисні споруди. На даний момент з юридичної точки зору невідомо, що таке притулок та яким вимогам воно має відповідати. Це ускладнює не лише експлуатацію чи модернізацію існуючих будівель, але насамперед створення нових. Проектування укриттів потребує спеціальних знань та знання багатьох рішень, яких немає в інших типах будівель.

Якщо ми говоримо про існуючі будівлі, чи можна використовувати як притулки такі споруди, як станції метро чи підвали?

Багато підземних споруд при правильному пристрої можуть виконувати функцію схованок. Однак кожен з них повинен підлягати технічній оцінці особою, яка має відповідну кваліфікацію в галузі будівництва та монтажу. Якщо конструкція не має достатньої міцності, вона може впасти при випробуванні. Необхідно враховувати низку факторів, у тому числі виняткові навантаження від уламків під час руйнування надземної частини будівлі.

Пристосувати під укриття існуючі споруди можна, але для цього потрібні відповідні заходи. У цьому випадку прикладом може бути забезпечення вентиляції та запасного виходу за межі зони завалів. Якщо ми хочемо пристосувати підвал або станцію метро для використання як притулок, а не укриття, вони також вимагають герметичності та фільтрації-вентиляції.

Отже, станції метро нині не повністю пристосовані для сховищ?

Вони взагалі не пристосовані для використання як притулок або укриття. Будова варшавського метрополітену на ділянці Вежбно-Кабати була спроектована як укриття. На жаль, на етапі будівництва елементи, необхідні виконання цієї функції, були опущені. Варшавський метрополітен не має фільтруючих та вентиляційних пристроїв для очищення повітря у забруднених умовах. Існуюча вентиляція не пристосована до великої кількості людей, які могли б там сховатися у разі надзвичайної ситуації, а аварійне електропостачання відсутнє. Простіше кажучи, люди, які шукають притулку, коли, наприклад, буде обстріл, задихнуться.

Інше питання — герметичність та захист від надлишкового тиску ударної хвилі, деякі існуючі перебирання потребують ремонту та не працює механізм автоматичного закриття. Багато кабельних вводів не загерметизовано належним чином. Замість запланованих туалетів та умивальників – порожні приміщення. Станції метро можна розглядати як недобудовані притулки, які після відповідної адаптації можуть функціонувати як схованки або навіть укриття. У разі нових ділянок метро адаптація до захисної функції можлива, але більш проблематична, оскільки при проектуванні зовсім не були враховані вимоги цивільної оборони. Є, наприклад, скляні мансардні вікна, які за першого ж вибуху впадуть людям на голови.

Якщо системні притулки у їхньому нинішньому стані не відповідають вимогам, чи можуть приватні притулки стати засобом правового захисту?

Рішенням може стати будівництво приватних притулків. Проте лише стосовно заможних людей. У разі домашнього притулку вартість реалізації становить кілька сотень тисяч злотих. Точна ціна залежить від того, від чого він призначений для захисту, від кількості людей та на який термін. І за цією ціною йдеться про найпростіші притулки на кілька людей.

Дешевшим варіантом може бути переобладнання існуючого підвалу в схованку. Прості процедури адаптації коштують набагато дешевше. Однак, пам’ятайте, що приховування не забезпечить захист від зараження. Тим не менш, їх все ж таки варто будувати, системно або в приватному порядку, оскільки вони здатні захистити життя і здоров’я від впливу звичайних озброєнь. Вони особливо ефективні проти уламків бомб, куль, стрілецької зброї та сміття, що утворилося внаслідок обвалення наземної частини будівлі.

Наразі поляки надано самі собі у разі військової загрози. Сил та коштів Державної протипожежної служби недостатньо у разі подій такого масштабу, як бойові дії. Якщо в місті вибухне одна бомба та обрушиться одна будівля, Державна протипожежна служба зможе провести рятувальну операцію. Однак, якщо на місто впаде кілька десятків бомб і буде пошкоджено достатньо будівель, сил пожежної охорони буде недостатньо. Отже, будівництво приватних сховищ та укриттів має сенс, але слід пам’ятати, що мало хто може собі це дозволити: професійний фільтро-вентиляційний пристрій виробництва Фінляндії коштує близько 50 000 злотих. Набагато дешевше збудувати на присадибній ділянці простий притулок у вигляді землянки чи пристосованого підвалу. Проте нам потрібні рішення у національному масштабі.

Розмовляв Марцін Карвовський

Карвовський: Громадянська оборона у Польщі – це гідра з відрізаними головами