[ad_1]
Енергетика
З точки зору безпеки людей, найбільш схильних до енергетичної бідності, заморожування цін на енергоносії жодним чином не є кращим рішенням, ніж інші форми підтримки, наприклад, форми, що розподіляються муніципальними та общинними центрами соціального забезпечення. Це важливо для енергетичних компаній, оскільки вони можуть працювати в ринкових умовах, завдяки чому вони мають шанс на «здоровий» баланс і доходи, необхідні для покриття, наприклад, інвестицій в інфраструктуру. Крім того, підвищення реалістичності цін на енергоносії дає стимул заощаджувати енергію або шукати більш енергоефективних рішень, — пише Марія Шуровська, співробітниця BiznesAlert.pl.
Лампа. Фото Pixabay
- Заморозка цін відіб’ється на фінансовому стані енергокомпанії, а компенсації залишать слід у держбюджеті, попереджає Марійка Шуровська.
- Приватні енергетичні компанії визнають, що цей метод захисту чутливих споживачів обходиться їм великою адміністративною роботою, і припускають, що енергетичні компанії є організаціями, які мають захищати чутливих споживачів. На їхню думку, для цього і потрібні МОПС та ГОПС, – каже автор тексту.
Все починається в Україні
Це було рівно 10 років тому. У лютому 2014 року Віктора Януковича повалили і на зміну йому прийшов перший уряд Арсенія Яценюка. У березні 2014 року Міжнародний валютний фонд вимагає від України реформувати систему субсидування цін на природний газ в обмін на пакет допомоги у розмірі приблизно 15 мільярдів доларів. Один із очікуваних ефектів склав 50%. зростання цін природного газу, реалізований внутрішнім споживачам.
Чому МВФ хотів дати стільки грошей громадянам України? В одному із країнових звітів щодо України вони написали: «Збитковий та непрозорий газовий сектор України лягає важким тягарем на державні фінанси, суміжні галузі та всю економіку. Дуже низькі тарифи на газ для населення та опалення стимулюють надмірне споживання енергії та призводять до великих квазіфіскальних втрат для «Нафтогазу» (державний газовий гігант в Україні — прим. автора), збільшують імпорт газу, відлякують інвестиції у внутрішній видобуток та викликають проблеми з менеджментом. Перелік нещасть, розставлених як доміно.
Обмеження, що накладаються на ціни на енергоносії, покликані обмежити вплив ринку на те, скільки споживач зрештою платитиме за газ чи електроенергію. У Польщі, як і в більшості країн після політичної трансформації, ми звикли до того, що уряд стежить за тим, щоб споживачі не платили надто багато. Можна навіть назвати це очікуванням. Однак там, де рубають дрова, летять тріски – українська низка нещасть не обмежується лише цією країною. Заморожування цін відіб’ється на фінансовому стані енергокомпанії, а компенсації накладуть свій відбиток на держбюджет. Крім того, відбудеться скорочення інвестиційних витрат в інфраструктуру, а з боку споживача – надмірне використання енергії (в умовах сировинної доступності) та нестача інвестицій у енергозберігаючі рішення. І ось із цим нам доведеться зіткнутися.
Тим часом у Польщі
Ціни будуть заморожені до червня 2024 року. Джерелами фінансування є відрахування до Фонду виплати різниці цін, що сплачуються енергокомпаніями із наддоходів. Орлен підрахував, що це коштуватиме їй 3,1 млрд злотих у вигляді списань у гірничодобувному секторі. Приватні енергетичні компанії визнають, що цей метод захисту чутливих споживачів обходиться їм великою адміністративною роботою, і припускають, що енергетичні компанії є організаціями, які мають захищати чутливих споживачів. На їхню думку, для цього і потрібні МОПС та ГОПС – вони мають розвинені структури, знають мешканців своїх районів і можуть отримати держпідтримку зі значно меншими витратами та з меншою ймовірністю помилок.
Цей підхід ідентичний баченню МВФ, яке організація розробила у 2014 році щодо оздоровлення українського газового сектору.
«Для вирішення цих проблем наші реформи спрямовані на те, щоб: (i) зробити «Нафтогаз» прибутковим за рахунок підвищення цін на газ та тепло до рівня відшкодування витрат, що ґрунтується на міжнародних цінах на газ, зміцнення управління та реструктуризації компанії; (ii) зміцнення системи соціального захисту в енергетиці для забезпечення адекватної підтримки найбільш уразливих верств населення; та (iii) проведення додаткових структурних реформ для залучення капітальних інвестицій, підвищення енергоефективності та підтримки енергетичної незалежності».
Проте, в принципі, нам не потрібно шукати приклади за кордоном. Одним із енергетичних наслідків війни в Україні стала висока ціна та дефіцит паливного вугілля на польському ринку. Уряд потім компенсував домогосподарствам опалення цією сировиною за зростання цін на суму 3000 злотих. МОПС і ГОПС мали гроші. Трейдери вугілля визначали ціну, виходячи з ринкової ситуації, і їм не доводилося пристосовуватися до тарифів. Це змусило споживачів вирішити, скільки вугілля вони хочуть використати за цією ціною, і в той же час суму в 3000 злотих. це гарантувало, що вони будуть мати гроші на оплату палива. Це забезпечило як стимул для економії енергії, і захист вразливих споживачів. А щодо бізнесу, то на ринку, який міг працювати за «природними» правилами, збоїв не сталося. То чому б не використовувати власні ноу-хау щодо інших енергоносіїв?
Україна починає відчувати дефіцит енергії після нових атак із боку Росії. Звернення до мешканців
[ad_2]
Говорит СМИ: Biznes Alert (Польша)
