Вишневська: Як заморожені гроші Росії можуть допомогти обороні України

3 червня 2024, 07:20

Безпека

– В умовах тривалої війни та зростаючих витрат на підтримку оборонної України на Заході виникла дискусія про виділення для цієї мети російських державних активів, заморожених країнами G7. Розглядаються кілька варіантів використання цих коштів. Найменше радикальне рішення, на яке країни Євросоюзу погодилися після кількох місяців суперечок, — це конфіскація прибутку від активів — і лише з тих, що були отримані після 15 лютого цього року, — пише Івона Вишневська із Центру східних досліджень.

Фунти та євро. Фото Фріпік.

• Дані Euroclear показують, що з моменту вторгнення Росії до України до 31 березня 2024 року російські державні активи принесли понад п’ять мільярдів євро чистого прибутку. З 15 лютого 2024 року (тобто з моменту, коли ці кошти можна буде переказати в Україну) до 30 квітня цього року (останній звіт Euroclear) було отримано 557 млн ​​євро. Варто зазначити, що Бельгія запровадила 25-відсотковий податок на доходи від російських активів, заморожених Euroclear.
• Проблеми із залученням коштів для подальшої підтримки Києва, ймовірно, сприяли зміні позиції США щодо російських активів та їхньої готовності використовувати їх для потреб України. В результаті Вашингтон просуває на форумі G7 набагато сміливіші рішення, які прискорять передачу допомоги Україні та мають значно більшу цінність.
• У правовій суперечці про законність конфіскації російського держмайна його прихильники посилаються на так звану контрзаходи, які можуть бути використані у відповідь на явні порушення міжнародного права конкретною країною, в даному випадку Росією. Опоненти стверджують, що захоплення такого типу активів порушить державний імунітет, що, у свою чергу, буде несумісним із міжнародним правом.
• Кремль вважає саме заморожування своїх активів країнами «Великої сімки» незаконним та загрожує опротестувати будь-яку форму повернення активів західними країнами до міжнародних судів. Москва також припускає, що у відповідь вона може конфіскувати капітал західних приватних інвесторів, накопичений у Росії.

21 травня Рада Євросоюзу затвердила план спрямування прибутку, отриманого від заморожених російських держактивів, на підтримку України. Центральні депозитарії цінних паперів, які розташовані в ЄС (тобто національні або міжнародні фінансові установи, які управляють розрахунками за цінними паперами, такими як акції та облігації), які володіють російськими державними активами та резервами на суму більше одного мільйона євро, переведуть від них виторг після 15 лютого 2024 року нетто. прибуток на допомогу Києву. Гроші, зароблені до цієї дати, зберігатимуться в центральних депозитаріях як забезпечення, серед іншого: можливі процесуальні витрати, що виникли внаслідок дій Російської Федерації.

Завдяки рішенню Євросоюзу на підтримку України щороку виділятиметься 2,5-3 млрд євро (залежно від процентної ставки). Виплати здійснюватимуться двома траншами, перший із яких має бути перерахований у червні цього року. 90 відсотків цих коштів підуть до Європейського фонду миру (EPF), який рефінансує військову підтримку з боку країн-членів ЄС, а 10 відсотків, що залишилися, будуть направлені безпосередньо на потреби України (включаючи підтримку бюджету та реконструкцію).

У березні 2022 року, після російського вторгнення в Україну, країни G7 заморозили приблизно 260 мільярдів євро (280 мільярдів доларів) резервів Центрального банку Росії, накопичених у західних валютах та цінних паперах, з яких 210 мільярдів євро розміщено в Європі, більша частина бельгійській Euroclear (близько 159 млрд євро). Інші кошти інвестуються, зокрема, у: у Франції, Швейцарії, Люксембурзі, Великій Британії, а також у Канаді, Японії (проте докладні дані про їхню вартість відсутні) та в США (близько 4,5 млрд євро).

Дані Euroclear показують, що з моменту вторгнення Росії до України до 31 березня 2024 року російські державні активи принесли понад п’ять мільярдів євро чистого прибутку. З 15 лютого 2024 року (тобто з моменту, коли ці кошти можна буде переказати в Україну) до 30 квітня цього року (останній звіт Euroclear) було отримано 557 млн ​​євро. Варто зазначити, що Бельгія запровадила 25-відсотковий податок на доходи від російських активів, заморожених Euroclear. При цьому у 2023 році отримано понад 1 млрд євро, а прибуток за 2024 оцінюється в 1,7 млрд євро. Ці кошти також планується перевести до Києва.

Коментар

• Оскільки війна триває і витрати на підтримку України, що обороняється, зростають, на Заході розгорілася дискусія про виділення для цієї мети російських державних активів, заморожених країнами G7. Розглядаються кілька варіантів використання цих коштів. Найменше радикальне рішення, на яке погодилися країни Євросоюзу після кількох місяців суперечок, — це арешт прибутку від активів — і лише того, який отримано після 15 лютого цього року. Багато вітчизняних облігацій, у які було вкладено російські кошти, вже погашено. Гроші при цьому зберігаються у депозитаріях доти, доки вони не будуть вилучені, без виплати відсотків власнику. Отже, генеровані нині відсотки належать вкладникам, а чи не Центральному банку Росії.
• Проблеми із залученням коштів для подальшої підтримки Києва, ймовірно, сприяли зміні позиції США щодо російських активів та їхньої готовності використовувати їх для потреб України. В результаті Вашингтон просуває на форумі G7 набагато сміливіші рішення, які прискорять передачу допомоги Україні та мають значно більшу цінність. Одна з ідей – випустити облігації (облігації свободи) на суму 50 мільярдів доларів США виходячи з прибутку, отриманого від заморожених активів. Україна також розглядає можливість випуску спеціальних боргових цінних паперів (репараційні облігації), які будуть куплені західними країнами та погашення яких буде можливим лише тоді, коли Київ отримає репарації за збитки, завдані війною (імовірним джерелом їх фінансування будуть заморожені російські активи). Найрадикальнішим рішенням є конфіскація всіх активів, що належать ЦБ Росії, які розташовані на Заході. Однак реалізація будь-якого з цих сценаріїв вимагає одностайності країн «Великої сімки», і поки що думки з цього приводу розділилися. У той час як США, Канада та Великобританія схиляються до повної конфіскації активів, Франція, Німеччина та Італія не підтримують цього рішення. Японія також побоюється, що це може спричинити міжнародні суперечки.
• Хоча ідея про виділення прибутку від російських активів на підтримку України – на відміну від їхньої конфіскації – не викликала гучних протестів з боку країн ЄС, досягнення компромісу з цього питання у Раді ЄС зажадало кількох місяців переговорів. Особливо важливим є рішення про переведення 90 відсотків прибутку до EPF (близько 2,7 млрд євро на рік), що знімає побоювання щодо можливого дефіциту бюджету Інструменту після змін у його фінансуванні, узгоджених під тиском Німеччини (див. Крихкий компроміс щодо додаткової військової допомоги ЄС для України). Прорив у питанні відсотків за активами також дає прихильникам конфіскації активів хорошу відправну точку для подальшого тиску в цьому напрямку. Один із аргументів – особливо в дискусіях з так званими ощадливими країнами (Німеччина, Нідерланди, країни Північної Європи) – це рішення можна представити як зниження навантаження на бюджети держав-членів.
• У правовій суперечці про законність конфіскації російського держмайна його прихильники посилаються на так звану контрзаходи (контрзаходи), який можна використовувати у відповідь явні порушення міжнародного права конкретної країною, у разі Росією. Опоненти стверджують, що захоплення такого типу активів порушить державний імунітет, що, у свою чергу, буде несумісним із міжнародним правом. Були також голоси, що опір Німеччини конфіскації може бути спричинений страхом створити прецедент і призвести до нових позовів проти Берліна за злочини часів Другої світової війни.
• Проте в останні місяці аргументи про те, що конфіскація може поставити під загрозу становище західних фінансових ринків, ослабли. Деякі експерти, особливо європейські, стверджують, що побоюючись за збереження власних активів, інвестори з Китаю або країн Перської затоки можуть масово піти із Заходу. Прихильники конфіскації, однак, наголошують, що відсутність реакції інвесторів із третіх країн на новину про заморожування російських коштів (що фактично позбавило Кремль доступу до них) та дискусії про їхню конфіскацію доводять, що альтернативи на даний момент немає. , однаково безпечні інструменти інвестицій на фінансових ринках.
• Тиск із метою конфіскації російських активів на Україну є важливим елементом політики Києва щодо своїх західних партнерів. Виплата Україні російських коштів, що депоновані на Заході, вважається формою компенсації військових втрат, спричинених агресією. Компенсація — одна з умов припинення бойових дій, яка увійшла до «Формули миру» з 10 пунктів, озвученої Володимиром Зеленським у листопаді 2022 року. Президент України неодноразово стверджував, що конфіскація російських активів (як ЦБ РФ, так і представників політичної та бізнес-еліти) стане ефективним інструментом тиску на Кремль, який доповнює санкції Заходу щодо РФ.
• Заяви про конфіскацію лише відсотків за вкладами російських коштів зустріли неоднозначною реакцією представників влади в Києві. У короткому повідомленні для преси МЗС України подякував партнерам за ухвалення такого важливого рішення. Коментуючи домовленість, досягнуту послами Євросоюзу з цього приводу 8 травня, міністр юстиції Денис Малушка заявив, що три мільярди євро на рік — це «майже нічого», оскільки потреби становлять сотні мільярдів євро. При цьому він висловив сподівання, що рішення про конфіскацію лише відсотків носить тимчасовий характер, що слід інтерпретувати як оголошення про подальший тиск Києва на західні країни з метою конфіскації та переведення всіх російських коштів в Україну.
• Кремль вважає саме заморожування своїх активів країнами «Великої сімки» незаконним та загрожує опротестувати будь-яку форму повернення активів західними країнами до міжнародних судів. Москва також припускає, що у відповідь вона може конфіскувати капітал західних приватних інвесторів, накопичений у Росії. Міністр фінансів Антон Силуанов заявив, що вартість їхніх активів дорівнює російським державним активам на Заході. Проте слід зазначити, що Кремль фактично обмежив права західних інвесторів розпоряджатися власним капіталом Росії з перших днів вторгнення, зокрема: позбавляючи їх можливості експортувати його без спеціального дозволу уряду. Причому продати ці активи можна лише за заниженою ціною (максимум 50 відсотків вартості), а з отриманих доходів стягується додатковий податок у розмірі 15 відсотків, а така угода також вимагає згоди влади. У деяких випадках власність західних інвесторів фактично націоналізована (наприклад, фінський концерн Fortum або німецький Uniper). Тому оцінка західних активів у Росії принципово неможлива — їхня ринкова вартість може істотно відрізнятися від балансової вартості. Більше того, слід пам’ятати, що резерви центральних банків — лише частина російських коштів, заморожених на Заході. У рамках санкцій ЄС Euroclear та Clearstream призупинили співпрацю з Росією, що також призвело до заморожування приватного капіталу російських інвесторів, розміщеного у цих установах. Більше того, внаслідок індивідуальних санкцій були також знерухомлені активи конкретних компаній та приватних осіб на Заході. Оцінити їхню загальну вартість у принципі неможливо.

Джерело: Центр східних досліджень.

Вишневська: Вторгнення в Україну не зупинило зростання російського агропродовольчого експорту (АНАЛІЗ)