Заневич: Конфлікт в Україні показав, що відновлювані джерела енергії безпечніші за вугілля (ІНТЕРВ’Ю)

18 квітня 2024, 07:25

атом

– Коли йдеться про реконструкцію та забезпечення більшої енергетичної безпеки, важлива децентралізація. Зараз енергетична система України сильно централізована, Росія може легко визначити ключові точки для її ефективної роботи, а потім атакувати їх (…) Сама Україна визнала, що відновлювані джерела не є об’єктом атак, — каже Мацей Заневич з Forum Energii в інтерв’ю виданню БізнесАлерт .pl

Збитий дрон над Києвом. Фото Твіттер.

• Російські атаки на інфраструктуру характеризуються націленістю на електростанції, які використовуються для балансування системи – переважно вугільні та гідроелектростанції, – пояснює Мацей Заневич.
• Атакуючи енергетичний сектор, Росія показує, що її мета – знищити Україну, її економічну базу та знизити моральний дух українців. Саме тому він атакує електростанції, електроенергетичну інфраструктуру, а віднедавна і газосховища, — зазначає аналітик.
• Нині найбільше значення має ефективність систем ППО. Вони можуть запобігти втратам, а отже, не виникне проблема пошкодженої інфраструктури, каже експерт.
• Так, більшість ВДЕ була зайнята через те, що вона будувалася в основному на сході та півдні країни. Там були найкращі умови, наприклад, завдяки вітру, сонячному світлу та доступності землі. Однак росіяни знищили лише один відсоток українських вітряків, при цьому окупувавши близько 80 відсотків, – пояснює співрозмовник BiznesAlert.pl.

BiznesAlert.pl: Росія знову посилила атаки на українську енергетичну інфраструктуру Чи чекає на Україну ще одну сувору зиму, темну та холодну?

Мацей Заневич: По-перше, вона матиме важке літо. Російські атаки на інфраструктуру характеризуються націленістю на електростанції, що використовуються для балансування системи – переважно вугільні та гідроенергетичні. Вони мають вирішальне значення задоволення пікового попиту електроенергію. На даний момент крива попиту в Україні аналогічна польській. Попит помірний, особливо у сонячні періоди протягом дня, і значно збільшується ввечері, після заходу сонця та повернення людей додому. Саме тоді українська система найбільше потребує вугілля та гідроелектростанцій. Якщо Росія їх знищить, то Україна не зможе подолати вечірній пік. На цьому етапі йому доведеться збільшити імпорт енергоносіїв, а у разі погіршення ситуації може бути заплановано відключення електроенергії у певних районах.

Чому Росія напала на українську енергетичну інфраструктуру?

Насамперед слід пам’ятати, що він є об’єктом російських атак з жовтня 2022 року, коли Росія усвідомила, що тактика бліцкригу не є ефективною. Це частина плану знищення України. Руйнування можливості оборонної країни функціонувати. Це впливає на функціонування економіки, її здатність задовольняти потреби громадян та роботу промисловості, у тому числі потреби військових. З іншого боку, це безпосередньо впливає моральний дух громадянського населення. Росіяни націлені на довгострокові, багатомісячні перебої у постачанні електроенергії та тепла. Збої в мережі зачіпають кожного мешканця України, не лише у прифронтових районах. Вони підривають його надію та підтримку зусиль щодо захисту. Своєю атакою на енергетичний сектор Росія показує, що її мета також полягає в тому, щоб підірвати нинішню значущість України для західних партнерів. Тому, крім електростанцій, він атакує і газосховища, які використовуються країнами ЄС.

Що має зробити Україна, щоби мінімізувати втрати в енергетичній інфраструктурі?

Нині найбільше значення має ефективність систем ППО. Вони можуть запобігти виникненню збитків, тому не виникне проблема пошкодженої інфраструктури. Україна, ймовірно, хотіла б досягти в цьому питанні такої ж ефективності, як Ізраїль та його союзники перед останньою атакою Ірану. Наразі досягти цього не вдається, тому найголовніше – забезпечити безпеку ключових об’єктів критичної інфраструктури.

p align=»justify»> Важливим аспектом є реконструкція енергосистеми. Якщо більшість вугільних електростанцій постраждали і багато з них приведені в дуже поганий технічний стан, необхідно якнайшвидше відновити їх роботу. Тому Україні потрібна не лише військова підтримка, а й матеріальна. Простий захист від подальших втрат буде недостатньо без відновлення наявного потенціалу.

Частково проблема полягає у тому, що Захід допомагає Україні вже два роки. Це також енергетична допомога, що включає: з постачання складного та дорогого обладнання. Це не товари, які лежать на полицях у великих кількостях або які можна зробити швидко. Його стає дедалі менше, і союзникам він теж потрібен.

Коли йдеться про реконструкцію та забезпечення більшої енергетичної безпеки, децентралізація важлива. В даний час енергетична система України дуже централізована, і Росія може легко визначити ключові точки для її безперебійної роботи, а потім атакувати їх. Це довгострокова мета, але про неї потрібно пам’ятати. Сама Україна визнала, що відновлювані джерела не зазнають нападів. Однак вони вимагають створення конкретної інфраструктури, наприклад, здатності балансувати систему, підтримувати резерви або зберігати їх. Однак у короткостроковій перспективі не тільки відновлювані джерела енергії будуть у ціні, а й усі децентралізовані джерела, такі як невеликі газові турбіни.

Чи відновлювана енергія за рахунок свого розсіювання робить енергетичну систему безпечнішою?

Відновлювана енергія перестав бути об’єктом прямих військових атак. Так, більшість ВДЕ була зайнята через те, що вона будувалася в основному на сході та півдні країни. Там були найкращі умови, наприклад, завдяки вітру, сонячному світлу та доступності землі. Однак росіяни знищили близько одного відсотка вітряних турбін України, окупувавши близько 80 відсотків.

Досягти розподіленої енергії важче, а баланс між задіяними ресурсами та ефектами також менш сприятливий. З цього погляду відновлювана енергія безпечніша. Проте зелена енергетика має дві сторони медалі. На цьому етапі неможливо, щоб вся Україна працювала на відновлюваних джерелах енергії, і Польща не є винятком. Проблема технічна. Звичайні джерела необхідні забезпечення необхідних резервів потужності чи балансування системи. Україна вже змушена скорочувати виробництво з відновлюваних джерел іноді в другій половині дня, тому що вона не має гнучкості – наприклад, накопичувачів енергії – для зберігання надлишків енергії. У свою чергу, її атомні електростанції повинні працювати стабільно і не можуть суттєво скоротити виробництво клацання пальців.

Розмовляв Марцін Карвовський

Пекарський: ППО України та Ізраїлю Заходом – це дві різні проблеми