Жеранський: Яка доля чекає на російських олігархів після Путіна?

19 квітня 2024, 07:25

Безпека

– Наступні довгі місяці війни, розв’язаної Володимиром Путіним в Україні, змушують все частіше задаватися питанням, яке майбутнє чекає на російських олігархів, як з погляду ділових відносин із західним світом, так і з погляду їхнього власного становища у повоєнному світі на землі диктатора», – пише Ян Жеранський, співробітник BiznesAlert.pl.

Президент Росії Володимир Путін. Фото кремлін.ру

• Ведення бізнесу в Росії найбагатшими, впливовими бізнесменами, які часто діють на стику послуг і різних сумнівних домовленостей, завжди мало свою специфіку і було пов’язане з величезним ризиком.
• Пильний погляд на ситуацію в Росії дозволяє з помірним оптимізмом ставитись до санкцій та їхнього впливу на ситуацію.
• Звичайно, залишається і проблема самого Володимира Путіна, який має звідкись фінансувати війну, і, схоже, одним із інструментів є багатство олігархів.
• Захід не може забувати про довгострокові відносини і має пам’ятати про те, щоб дивитися на росіян у перспективі десятиліть, а не циклів виборчих кампаній.

Сутінки світу королів життя?

До вторгнення в Україну російські олігархи були не лише діловим партнером Заходу, а й невід’ємною частиною російського політичного ландшафту. Величезні багатства, які вони здобули як на початку розпаду СРСР, так і пізніше завдяки наступним угодам з президентами, спочатку Єльциним, а потім під час обміну елітами з Путіним, раптово стали для них великою проблемою після зміни політичного ландшафту в країні. Європа.

Звичайно, ведення бізнесу в Росії найбагатшими, впливовими бізнесменами, які часто діють на стику послуг і різних сумнівних домовленостей, завжди мало свою специфіку і було пов’язане з величезним ризиком. Про це свідчать націоналізація ЮКОСу, смерть Бориса Березовського, подальші смерті менеджерів нафтових компаній та доля Євгена Пригожина.

Навіть якщо визнати, що наступні пакети санкцій, введених проти Росії, не впливають на економіку так сильно, як хотілося б, і є вагомі аргументи на користь того, що вони дійсно працюють, у російських олігархів на руках дуже серйозні проблеми, які потребують вирішення як короткостроковий та довгостроковий. Війна в Україні перевернула ситуацію, і санкції, введені проти поплічників Кремля, схоже, є лише однією із проблем, і до того ж не найбільшою.

Можливо, санкції є однією з причин вирішення низки російських олігархів відмовитися від російського громадянства, наприклад, Рубена Варданяна, який пізніше був затриманий азербайджанськими службами, або Василя Анісімова з Казахстану.

Важке стратегічне партнерство та складна домашня обстановка

Більш пильний погляд на ситуацію в Росії дозволяє з помірним оптимізмом ставитися до санкцій та їх впливу на ситуацію в країні в цілому, принаймні коли йдеться про відносини Росії із зарубіжними країнами. Можливо, виявиться, що наступною проблемою російських олігархів буде не лише питання ведення бізнесу в Європі чи заморожування їхніх активів. Може виявитися, що приховувати активи та співпрацювати з фінансовими інститутами таких країн, як Туреччина чи Китай, стане все складніше. На початку 2024 року турецькі банки суттєво обмежили співпрацю з Росією. Арабські країни (ОАЕ) та Китай стикаються з аналогічними дилемами. Ведення бізнесу з Росією стає просто токсичним. Навіть нинішнє тісне партнерство з країнами колишнього Радянського Союзу може виявитися недостатнім, оскільки Казахстан та Киргизстан також погодилися співпрацювати із Заходом у питаннях санкцій.

Звичайно, залишається і проблема самого Володимира Путіна, який має звідкись фінансувати війну, і, схоже, одним із інструментів є багатство олігархів. Ті компанії, які недостатньо підтримують вторгнення в Україну, будуть просто націоналізовані через суди та спецслужби в рамках обміну елітами та створення нового ладу всередині самої країни. Такою є доля, наприклад, компанії «Метафракс».

Тим російським олігархам, які залишаться в Росії, незабаром доведеться зіткнутися з проблемою потенційної наступності та повоєнної світової системи, а також знайти свій шлях у новій Росії, якою керує старіючий диктатор. Чи наважиться хтось із них (наприклад, глава «Роснефти» Ігор Сєчін) зіграти по-крупному і взяти владу за згодою спецслужб та міністерств?

Потенційне захоплення влади такою людиною може принести користь як Заходу, так і Росії, надавши шанс на ілюзорне нове відкриття у відносинах між Кремлем і Заходом. Спокушені поверненням до звичайного бізнесу, західні компанії можуть вітати можливість нормально заробляти гроші. Однак повернення у світ раніше лютого 2022 року не буде.

У Росії, як і раніше, будуть ті ж чи навіть серйозніші проблеми, які були в неї в 2014 і 2022 роках. Незалежно від того, чи залишиться на кремлівському троні олігарх, який претендує на роль ніжної особи Росії, Захід не може забувати про довгострокові відносини і не повинен забувати дивитися на росіян у перспективі десятиліть, а не циклів виборчих кампаній.

Активи Росії будуть заморожені G7 доти, доки збитки Україні не буде відшкодовано