аналитический обзор — Статьи — GMK Center

Для власних потреб Румунія щорічно імпортує понад 4 млн тонн металопродукції

У роки війни Румунія стала найважливішим логістичним центром українського експорту зерна та продукції гірничо-металургійної промисловості, що також сприяло різкому збільшенню експортно-імпортних операцій між нашими країнами. Порівняно з довоєнним рівнем імпорт румунських товарів зріс у 2,2 раза, а експорт України — у 3,4 раза. Наша країна збільшила поставки до Румунії насамперед за рахунок сільськогосподарської продукції. Водночас експорт української продукції гірничо-металургійної промисловості до Румунії скоротився на 30,6% — до $327,7 млн. Попри це Румунія є важливим ринком для української гірничо-металургійної промисловості, де на кінець 2023 року він становив 7,6 % від загального обсягу експорту в натуральному вираженні.

Перевага української сировини

Війна активізувала взаємну торгівлю товарами між Україною та Румунією, що сприяє інтеграції наших економік та розвитку логістичної інфраструктури.

Порівняно з довоєнним 2021 роком імпорт продукції з Румунії у 2023 році зріс у натуральному вираженні у 2,2 рази – до 1,07 млн ​​тонн, а у фінансовому – у 2 рази, до $1,56 млрд. У свою чергу, український експорт за цей період зріс у 3,4 рази – до 11,7 млн ​​тонн у натуральному вираженні, а у фінансовому – у 2,4 рази, до $3,8 млрд.

Вища динаміка експорту в натуральному вираженні свідчить про те, що Україна постачала Румунії багато сировини, зокрема сільськогосподарської продукції з низькою доданою вартістю.

логістичний центр

Найважливішою підтримкою для України з боку Румунії стало те, що у 2022 році країна стала логістичним хабом для українського експорту зерна та продукції гірничодобувної та металургійної промисловості. Велику роль у цьому процесі відіграв румунський порт Констанца. Більшість українського експорту до Румунії йшла транзитом, оскільки Констанца була найближчою та найдоступнішою з точки зору вільних виробничих потужностей до України. Величезний приплив українських вантажів дозволив порту у 2022 році збільшити загальну перевалку на 11,9% у річному обчисленні. – до 75,5 млн тонн вантажів, особливо залізної руди на 46,9% р/р. – до 7 млн ​​тонн. У минулому році порту вдалося збільшити загальну перевалку ще на 22,5% — до 92 млн тонн. Загальний вантажопотік в Україні у 2023 році склав 25 млн тонн, у тому числі транзитна перевалка зерна – понад 14 млн тонн.

Експортери активно використовують цей маршрут через автоперевалку в Констанці. Українські вантажі до Констанци потрапляють автотранспортом, залізницею та баржами з дунайських портів Рені та Ізмаїл.

Румунія разом з Туреччиною та Болгарією забезпечить безпеку судноплавства в Чорному морі. У січні ці країни підписали меморандум про створення коаліції з розмінування Чорного моря. Практична реалізація документа може розпочатися вже у квітні-травні. Нагадаємо, український морський коридор пролягає вздовж узбережжя України та країн «протимінної коаліції», а рух комерційних суден знаходиться під загрозою через дрейфуючі міни.

Логістичне співробітництво між Україною, Румунією та Молдовою у сфері залізничного сполучення показує, що за доброї волі, діалогу та інвестицій пропускна здатність існуючих логістичних маршрутів може бути збільшена відносно швидко.

У 2022 році Румунія оперативно відремонтувала залізницю широкої колії до порту Галац. Це дозволило транспортувати вантажі з України до порту на Дунаї без зміни локомотива.

Зі свого боку, транзитна Молдова (її роль слід розглядати в поєднанні з Румунією) також активно оновлює свою залізничну інфраструктуру і навіть спрощує саму процедуру транзиту. Роль цієї країни надзвичайно важлива не лише для експорту українських вантажів до порту Галац, а й до українського Рені. Це єдиний український порт, який не має прямого сполучення з українською залізницею. Доставка вантажів в цей порт відбувається транзитом по території Молдови.

Румунія продовжує розвивати свої логістичні можливості. У 2022-2023 роках активно проводилась модернізація залізничної та портової інфраструктури. На початку цього року Євросоюз виділив румунським портам 126 млн євро на розширення перевантажувальних і складських потужностей для обробки українських вантажів.

Також активно розвиваються автомобільні перевезення між країнами. Минулого року Україна та Румунія домовилися відкрити новий автомобільний перехід між Білою Церквою (Закарпатська область) та Сігету-Мармацієм, який буде призначений переважно для вантажівок. Зараз на кордоні з Румунією працюють п’ять автомобільних пунктів пропуску та один для поромного сполучення. З них тільки дві обслуговують вантажівки: Порубне — Сірет і Дьяково — Халмеу. Крім того, за кошти Румунії та ЄС зараз будується 450-кілометрова автомагістраль Молдовей. Він пролягатиме від Бухареста до кордону з Україною. Ця дорога створить новий європейський транспортний коридор для України та забезпечить ще один шлях доступу до румунських портів.

Баланс сталі

Географічна близькість Румунії дозволила українським металургам збільшити поставки металопродукції на румунський ринок у складний 2022 рік. З цих же причин румунські металурги змогли збільшити експорт в Україну у 2023 році. За даними Державної митної служби України, у 2022 році експорт української сталі до цієї країни зріс на 5,5% р/р. — до 297 тис тонн, тоді як минулого року відбулося зниження – на 17,6% р/р. – до 245 тис тонн, що, ймовірно, пов’язано із загальним зниженням споживання сталі на румунському ринку.

Навіть незважаючи на власну залежність від імпорту та зниження виробництва сталі, Румунія під час війни змогла збільшити поставки металопродукції на український ринок. Порівняно з довоєнним 2021 роком, румунський експорт металопродукції у 2023 році зріс у натуральному вираженні в 6,2 рази – до 55,3 тис. тонн, у фінансовому вираженні – у 4,9 раза, до 63,1 млн. дол.

Український експорт

Український експорт гірничо-металургійного комплексу до Румунії представлений багатьма видами продукції. Наймасовішою статтею експорту є залізна руда, поставки якої з 2021 року зросли і на кінець 2023 року склали майже 1,5 млн тонн на 154 млн дол. США. У 2021 році були невеликі поставки інших видів сировини – брухту ( 33,5 тис. т) і коксу (10,3 тис. т), але в наступні роки вони припинилися.

За низкою ключових експортних позицій металопродукції за 2021-2023 роки Україні вдалося збільшити поставки на ринок Румунії:

• катанки – на 63,4%, до 78,5 тис. зл тон;
• сталеві напівфабрикати – в 3,2 рази, до 65,9 тис. зл тон;
• труб – на 66,4%, до 29,7 тис. шт тон.

Слід пам’ятати, що більшість цієї продукції йде транзитом, адже Румунія є дуже великим логістичним хабом для України.

Разом з тим, за цей період суттєво скоротилися поставки металопродукції:

• гарячекатаного плоского прокату – на 74,5%, до 22,1 тис тон;
• прокату з покриттям – на 70,6%, до 7,6 тис. шт тон;
• феросплавів – на 56,3%, до 7,1 тис. шт тон;
• арматури (код 7214) – на 43,3%, до 18,2 тис. шт тон.

Зменшення поставок окремих видів металопродукції може бути пов’язане як зі зниженням попиту в Румунії, так і зі скороченням внутрішнього виробництва в Україні та зростанням витрат на логістику порівняно з довоєнним періодом.

Імпорт з Румунії

З початку війни основним імпортом металопродукції з Румунії в Україну був гарячекатаний плоский прокат, сталь з покриттям і легована сталь. Поставки крейдованого прокату у 2023 році порівняно з довоєнним 2021 роком зросли більш ніж у 6 разів – до 13,7 тис. По двох інших видах металопродукції поставок у 2021 році практично не було, тому динаміка імпорту на кінець 2023 року для них була зашкалюючою.

Хоча румунський експорт сталі зріс у кілька разів під час війни, його обсяг залишається невеликим навіть у порівнянні з масштабами українського ринку під час війни. Це становить лише 4,5% від усього українського імпорту сталі, або 1,6% від рівня споживання металу в Україні у 2023 році, що свідчить про те, що Румунія має потенціал для збільшення експорту металопродукції в Україну.

Металургія на роздоріжжі

Румунія є невеликим виробником сталі, динаміка виробництва якої в останні роки стагнувала. За даними WorldSteel, країна скоротила виробництво сталі на 40% в порівнянні з минулим роком. – до 1,58 млн тонн, зі зниженням у 2022 році на 22,2% р/р. – до 2,62 млн тонн. Виробництво сталі в Румунії у 2023 році становило лише 1,25% (у 2022 році – 1,9%) від загальноєвропейського обсягу.

Специфіка сталеливарної промисловості Румунії полягає в тому, що її експорт складає в середньому понад 90% обсягу власного виробництва. Виходить, що внутрішнє споживання металів в країні, яке в 2021 і 2022 роках становило 4,3 млн тонн і 3,8 млн тонн, майже повністю залежить від імпорту. Останніми роками імпорт напівфабрикатів і готового прокату до Румунії перевищує 4 млн тонн на рік.

Причини стагнації сталеливарної промисловості Румунії криються як у місцевих факторах, так і в загальноєвропейських тенденціях. Румунська металургійна промисловість не змогла вийти з кризи 2008 року. Після досягнення в 2007 році максимального обсягу виробництва сталі з кінця 1990-х років (6,3 млн тонн), виробництво сталі в Румунії впало в 2009 році — в 2,3 рази, до 2,8 млн тонн. З тих пір виробництво сталі не опускалося вище 4 млн тонн на рік, а в 2023 році навіть впало нижче 2 млн тонн.

У вересні та грудні минулого року румунський металургійний комбінат Liberty Galati в Галаці зупинив свою єдину діючу доменну піч на 69 днів. Причиною цього була відсутність достатньої кількості сировини. З цієї ж причини завод знову зупинив блок на різдвяний період. Завод у Галаці, як і інші активи Liberty Steel у Європі, бореться із системними проблемами.

З іншого боку, металургійна промисловість Румунії має потенціал, і поки рано його скидати з рахунків. Італійський виробник гарячекатаного прокату та спеціальних профілів AFV Beltrame має намір цього року інвестувати 20 мільйонів євро у свої румунські заводи в Тарговіште та Калараші. У 2023 році в реконструкцію цих заводів вже інвестовано понад 30 млн євро.

Крім того, найближчим часом на заводі Liberty Galati відбудеться технічна модернізація – планується встановлення двох електродугових печей, двох машин безперервного лиття та стану гарячої прокатки. Після модернізації потужність заводу становитиме 3 млн тонн сталі та 2,85 млн тонн прокату на рік.

Ключовим фактором зростання взаємної торгівлі між Румунією та Україною стане розвиток логістичної інфраструктури та збільшення її перевантажувальних потужностей. Збільшення кількості автомобільних переходів, оновлення залізничних колій та залізничної інфраструктури, поглиблення водного шляху в дунайських портах, спільні інвестиції в транзитні термінали та багато інших проектів дозволять Україні та Румунії збільшити товарообіг і збільшити споживання металу. Румунська металургія має хороші можливості на українському ринку, а румунська логістична інфраструктура може забезпечити хорошу підтримку для експорту української гірничодобувної та металопродукції в інші країни.