Бер: Зеленський не хоче проводити широку мобілізацію

– Обставини підготовки та ухвалення закону підтверджують відсутність у Зеленського бажання проводити широку мобілізацію та брати на себе відповідальність за його реалізацію. За останні місяці він жодного разу не закликав громадськість вступати до лав Збройних Сил у зв’язку з поганою обстановкою на фронті та кадровою кризою в армії. Він також не засудив так звану ухиляються від сплати податків і не підтримав запровадження для них покарань. Слід наголосити, що за законом президент є основним центром влади, відповідальним за мобілізацію як Збройних сил, так і економіки країни під час війни, — пише аналітик Центру східних досліджень Якуб Бер.

Українські вояки Фото. Фріпік

• Найважливішою зміною є вимога до всіх чоловіків віком від 18 до 60 років оновити свої персональні дані (включаючи місце проживання) протягом 60 днів. Це можна зробити як особисто у пунктах військового постачання, так і в електронному вигляді, зазначає автор дослідження.
• Підписаний президентом акт не вносить суттєвих змін до чинного законодавства. Це не дозволить швидко поповнити лави Збройних сил молоддю та подолати кадрову кризу в армії, — пише аналітик.
• Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років теоретично може призвести до того, що до кінця цього року СЗУ буде укомплектовано кількома десятками тисяч молодих людей. Проте невідомо, скільки з них зараз перебуває в Україні та значиться на військовому обліку, а отже, як швидко 25- та 26-річні зможуть отримати повідомлення про заклик на службу, – пояснює експерт.
• Єдине рішення кадрової кризи — регулярно і на постійній основі забезпечувати Збройні сили молодими, фізично здоровими людьми, які після проходження відповідної підготовки зможуть посилити, перш за все, піхотні бригади, пише Якуб Бер.

16 квітня Володимир Зеленський підписав закон, який вносить зміни до деяких законодавчих актів щодо принципів мобілізації та проходження військової служби під час війни. Він був прийнятий Верховною Радою 11 квітня, після кількох місяців парламентської роботи, поєднаної з всенародним обговоренням стану Збройних Сил України (СЗУ) та необхідності поповнення та омолодження їхніх лав. Закон набуде чинності 18 травня.

Найважливішою зміною є вимога до всіх чоловіків віком від 18 до 60 років оновити свої персональні дані (включаючи місце проживання) протягом 60 днів. Це можна зробити як особисто у пунктах військового постачання, так і в електронному вигляді. Невиконання цього обов’язку може спричинити судову заборону використання приватних транспортних засобів. У випадку чоловіків, які проживають за кордоном, несвоєчасне надання своїх даних призведе до відмови у наданні консульських послуг, у тому числі у видачі нового паспорта. Крім вищезгаданих положень, Закон не встановлює штрафних санкцій за невиконання зобов’язань з військового обліку та мобілізації.

Виправлення також підтверджує зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років, яке вже діє відповідно до окремого закону, підписаного президентом Зеленським 2 квітня. Документ також встановлює замість скасованої обов’язкової військової служби інститут базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років. Навчання має розпочатися у вересні 2025 року та триватиме не більше трьох місяців під час війни.

Коментар

• Підписаний президентом акт не вносить суттєвих змін до чинного законодавства. Це не дозволить швидко поповнити лави Збройних Сил молоддю та подолати кадрову кризу в армії (див. На порозі третього року. Мобілізаційна криза в Україні). Якщо не будуть прийняті додаткові правила, мобілізація продовжуватиметься протягом наступних кількох місяців шляхом видачі індивідуальних паперових повісток (за винятком електронних засобів). Ці документи видаватимуться на підставі неповних списків, що є нині у пунктах військового постачання, або, можливо, в разовому порядку – під час перевірки чоловіків у громадських місцях. Єдиною істотною зміною є запровадження обов’язку оновлювати персональні дані протягом двох місяців, у тому числі для осіб, які проживають за кордоном. У майбутньому це може полегшити заповнення військового обліку та визначення мобілізаційного потенціалу України та, таким чином, створити комплексні плани комплектування Служби військової розвідки в умовах війни. Реалізація цього завдання залишається відкритим питанням через відсутність системи покарань так звані ухилісти.
• Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років теоретично може призвести до того, що до кінця цього року СЗУ буде укомплектовано кількома десятками тисяч молодих людей. Проте невідомо, скільки з них зараз перебуває в Україні та значиться на військовому обліку, а отже, як швидко 25- та 26-річні зможуть отримати повідомлення про явку на військову службу. Більше того, зниження порога всього на два роки здається безпечним рішенням, враховуючи перевагу росіян на фронті та проблеми Збройних Сил, що зростають. Дедалі більше офіцерів дійсної служби та частина громадської думки вважають, що ця зміна назріла щонайменше на рік і закликають до швидкого зниження мобілізаційного віку ще на кілька років.
• У початковому законопроекті уряду були положення про умови демобілізації, але зрештою вони були видалені на вимогу Верховного головнокомандувача Збройних Сил генерала Олександра Сирського. Це викликало великий резонанс в Україні, особливо серед деяких солдатів та їхніх сімей. Вони зазначають, що добровольцем з 2022 року, який добровільно підписав військовий контракт і має за плечима два роки бойових дій, де-факто став раб у військовій формі, і найчастіше єдиний варіант для нього піти з армії — це дезертувати або отримати поранення. Водночас, вони вказують на привілейоване становище сотень тисяч чоловіків, яким не загрожує серйозне покарання за ухилення від військової служби, були звільнені від мобілізації або виїхали за кордон нелегально та безкарно.
• Єдине вирішення кадрової кризи – це регулярне та постійне постачання Збройних Сил молодими, фізично підготовленими людьми, які після проходження відповідної підготовки зможуть посилити передусім піхотні бригади. Це дозволить провести поступову ротацію частин, відвести в тил частину найдосвідченіших солдатів (для служби, наприклад, інструкторами новобранців), а також демобілізувати тих ветеранів, які мали найсерйозніші родини чи здоров’я. проблеми. Однак цей процес займе кілька місяців, і його перші ефекти – за умови збільшення масштабів мобілізації молоді навесні та влітку – будуть помітні не раніше осені та зими.
• Обставини підготовки та ухвалення закону підтверджують відсутність у Зеленського бажання проводити широку мобілізацію та брати на себе відповідальність за його реалізацію. За останні місяці він жодного разу не закликав громадськість вступати до лав Збройних Сил у зв’язку з поганою обстановкою на фронті та кадровою кризою в армії. Він також не засудив так звану ухиляються від сплати податків і не підтримав запровадження для них покарань. Слід наголосити, що за законом президент є основним центром влади, відповідальним за мобілізацію як Збройних Сил, так і економіки країни під час війни. Чинне законодавство (насамперед Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) наділяє його великими прерогативами у формуванні цього процесу, у тому числі поширюючи мобілізаційний обов’язок на окремі категорії громадян.

Джерело: Центр східних досліджень.

Бака-Погожельська: Іранські дрони зруйнували інфраструктуру Харкова, але світ дивився на Ізраїль