экономика приоритетнее политики — Статьи — GMK Center

Під час війни Угорщина стала основним ринком збуту української сільськогосподарської продукції та транзитною країною для експорту

Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту української агропродукції (до середини 2023 року), транзитною країною для експорту та постачальником енергетичної сировини, яка стала критичною для України та її економіки. Можливо, в нинішній ситуації економічний фактор співпраці важливіший за відсутність політичної підтримки України.

Сальдо торгівлі товарами

Статистика зовнішньої торгівлі між країнами демонструє різноспрямовані тенденції. У 2022 році український експорт у грошовому вираженні зріс на 40% у річному вимірі. – до 2,3 млрд дол. США, але вже у 2023 році він знизився на 48% р/р. – до 1,2 млрд дол. Причина – запроваджена Єврокомісією заборона на імпорт української агропродукції (з травня по вересень 2023 року) до п’яти сусідніх країн, зокрема до Угорщини. У вересні минулого року Угорщина разом з іншими країнами ввела односторонню заборону і навіть розширила перелік сільськогосподарської продукції, на яку вона поширюється.

Найбільшими українським експортом у 2023 році були електроопалювальне обладнання ($252 млн), кукурудза ($174 млн), тісто ($67 млн), дріт і кабелі ($63 млн), телефони ($59 млн) і продукція деревообробки ($41 млн). Є також невеликі запаси різноманітної промислової сировини, сільськогосподарської та харчової продукції, товарів народного споживання.

У свою чергу, імпорт продукції з Угорщини у 2022 році в грошовому вираженні скоротився на 47% у річному обчисленні. – до 1,3 млрд дол. США, але наступного року він зріс на 27% р/р. – до 1,6 млрд дол. Найбільше імпортують з Угорщини газ (264 млн доларів), автомобілі (170 млн доларів), нафтопродукти (166 млн доларів), дроти та кабелі (148 млн доларів), ліки (53 млн доларів) і корми для тварин (42 млн доларів). мільйон). Поставки газу та нафтопродуктів з Угорщини надзвичайно важливі для України, зокрема для забезпечення палива та безпечної роботи енергосистеми, особливо в контексті атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Також Україна імпортувала сільськогосподарську продукцію, продукти харчування, пластмасові вироби, різноманітну промислову сировину та споживчі товари.

У 2023 році український експорт фізично перевищив імпорт з Угорщини в 2,7 раза, але в грошовому вираженні був на 21% меншим. Цей показник свідчить про те, що Україна постачає значну частину сировини та імпортує продукцію з вищою доданою вартістю.

Ситуація з логістичними обмеженнями з боку Угорщини виглядає набагато краще, ніж, наприклад, Польща. Угорські фермери та перевізники організовували протести на кордоні, але не блокували рух вантажівок. Це частково полегшило загальну ситуацію: у рамках блокади польської ділянки кордону вантажівки українського експорту та імпорту пройшли територією Угорщини, Румунії та Словаччини.

Експорт української сталі

Через втрату виробничих потужностей і скорочення внутрішнього виробництва обсяг українського експорту продукції гірничодобувної та металургійної промисловості до цієї країни у 2023 році порівняно з 2021 роком скоротився на 68% – до 229 тис. тонн, у грошовому вираженні – на 72%, до 36 млн. дол.

У структурі поставок до Угорщини також переважає найбільша позиція українського експорту гірничо-металургійної промисловості – залізна руда. Проте український експорт падає через зниження попиту в країні. Торік експорт залізної руди з України до Угорщини впав до 206 тис. тонн з 657тис тонн у довоєнний 2021 рік. За той же період доходи від експорту впали до 79 мільйонів доларів з 18 мільйонів доларів.

Експортні перспективи української залізної руди залежать від ступеня завантаження металургійних потужностей Угорщини. Існують шанси на значне зростання виробництва сталі в Угорщині та зростання споживання української залізної руди, але вірогідність розвитку сприятливого сценарію не дуже висока.

Основним експортом металопродукції з України на ринок Угорщини є гарячекатаний плоский прокат і сталеві напівфабрикати. Під час війни практично припинилися поставки гарячекатаного прокату (через падіння внутрішнього виробництва), але, навпаки, зросли напівфабрикати. Також є поставки дроту та сталевих труб, які здаються незначними як з точки зору рівня українського виробництва, так і розміру угорського ринку.

Перспективи української металопродукції на ринку Угорщини вкрай невизначені. Угорщина характеризується відносно низьким рівнем споживання металу (2,6 млн тонн у 2022 році), а українські виробники наразі не в змозі задовольнити навіть внутрішній попит на готову сталь. Тому сумнівно, що найближчим часом Угорщина стане основним експортним ринком для української металопродукції.

Нічого зі сталі

Угорська сталеливарна промисловість перебуває в глибокій стагнації. За даними Worldsteel, у 2022 році виробництво сталі в країні впало на 22% у річному обчисленні. – до 857 тис тонн, у 2023 році – ще на 44,3% р/р. – до 477 тис тон.

Проблеми угорської сталеливарної промисловості пов’язані з ситуацією навколо найбільшої металургійної компанії країни Dunaferr. Металургійний комбінат боровся з проблемою відсутності ефективного менеджменту, браком обігових коштів та інвестицій. Це призвело до періодичних простоїв, що призвело до початку процесу ліквідації та оголошення конкурсу на поглинання Dunaferr. Після фінальних торгів у липні 2023 року, в яких взяли участь лише два учасники, перемогла британська компанія Liberty Steel, запропонувавши 55 млн євро.

Український Метінвест також подав заявку на участь у конкурсі, але компанії було відмовлено з вкрай сумнівних причин. Загалом, весь конкурс був надзвичайно непрозорим. Угорський уряд передав Dunaferra під управління Liberty Steel взимку 2023 року без публічних тендерів. Після оголошення тендеру та визначення розміру гарантійного внеску, через його розмір, очікувана вартість Dunaferra мала становити 200 млн євро. Однак після виключення Метінвесту з тендеру уряд Угорщини встановив ціну приблизно в 50 млн євро.

«Враховуючи ці фактори, можна припустити, що спочатку тендер був розроблений урядом Угорщини як механізм узаконення передачі заводу за неринковою вартістю конкретному покупцеві – Liberty Steel. «Ми вважаємо, що враховуючи невідповідність аукціону критеріям прозорості, антимонопольні органи ЄС повинні звернути увагу на дії уряду Угорщини під час тендеру на електростанцію та прийняти рішення», – йдеться в повідомленні Метінвесту.

Швидко відновити роботу металургійного заводу новому власнику не вдалося. У серпні та вересні 2023 року Liberty Steel ввела в експлуатацію свою єдину доменну піч і прокатні лінії в Dunaferr. Це пояснювалося високою собівартістю виробництва, низькою ціною готової продукції та дефіцитом плит. Загалом завод має виробничу потужність два мільйони тонн прокату на рік.

Загальне падіння також впливає на експорт сталі з країни. Порівняно з довоєнним 2021 роком у 2023 році угорський експорт продукції гірничодобувної та металургійної промисловості в Україну скоротився на понад 80% – з 23,6 тис. тонн до 4,1 тис тон. Виручка від експорту за цей же період впала до 4,3 млн дол.

Найважливішим експортом Угорщини є кокс і прокат з покриттям. З довоєнного періоду відповідно 13,2 тис. тонн і 9,4тис тонн їх поставки в 2023 році впали нижче двох тисяч тонн. Через обсяги поставок значення угорської металопродукції для українського ринку зараз мінімальне, хоча воно може зрости для післявоєнної відбудови країни, якщо Dunaferr буде працювати стабільніше.

Незважаючи на те, що цього року Dunaferr запустила прокатні стани та лінію цинкування, загальні перспективи компанії не здаються ясними. Liberty Steel можна вважати дуже середньостатистичним власником, і європейський ринок сталі за останні кілька років струснули низький попит і ціни на готову продукцію, а також високі ціни на енергоносії.

Непевні перспективи

Розвиток торгівлі та транзиту між Україною та Угорщиною обмежений низькою пропускною спроможністю шляхів сполучення. Їх всього три: для залізничних перевезень вантажів — «Батево — Еперешке» (місткість — 420 вагонів) і «Чоп — Загонь» (30 вагонів), і лише один для вантажних перевезень — «Чоп — Загонь». Щодня з цього пункту з України зможуть виїжджати до 250 вантажівок.

З початку війни Угорщина проявляла лише теоретичний інтерес до розширення транскордонної транспортної інфраструктури. Лише нещодавно наші країни домовилися про розширення автомобільних і залізничних переходів у Берегшуранях і Захоні та будівництво нового мосту через річку Тиса. Також укладено угоду про відкриття автопереїзду Лужанка – Берегшурань для руху порожніх вантажівок і вантажівок до 7,5 тонн та створення нового автопереїзду Дійда – Берегдароць. За словами Міністерства інфраструктури, можливості та потреба у розширенні є, через недостатню пропускну спроможність через Угорщину проходить лише 10% вантажопотоку з України.

Торговельні відносини між Україною та Угорщиною відбуваються здебільшого незалежно, без урахування політичного контексту. В іншому українсько-угорські відносини дуже холодні та напружені. Вагомих причин для їх потепління в осяжному майбутньому немає.