[ad_1]
Поставки феросплавів поступово відновлюються в міру відновлення деяких потужностей, але все ще на 86,7% нижчі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
За підсумками січня-липня 2024 року феросплавна промисловість України скоротила експорт продукції на 86,7% порівняно з відповідним періодом 2023 року – до 39,69 тис. тонн (299,46 тис. тонн у період січень-липень 2023 року). Про це свідчать дані Держмитслужби України.
У липні українські виробники експортували 15,48 тис. тонн. тонн феросплавів, тобто на 11,7% менше порівняно з попереднім місяцем і на 34,4% у річному обчисленні. Вперше за 4 місяці обсяг експорту знизився в порівнянні з попереднім місяцем.
Експортні поставки феросплавів з України в травні-липні почали наближатися до торішніх показників, а в січні-квітні експорт був близький до припинення і не перевищував 0,1-0,3 тис. тонн. тон.
Основними отримувачами продукції є Польща – 9,65 тис. тонн за 7 місяців і 3,14тис тонн (-30,2% м/м), Туреччина – 12,27 тис. відповідно. тонн і 6,61тис тонн (+16,8% м/м) та Італії – 6,55 тис. відповідно. ти 3,55 тис т (+18,2% м/м).
Поставки феросплавів відновилися у зв’язку з частковим відновленням роботи Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) у травні. Як повідомлялося раніше, на заводі працюють дві печі, що становить лише 7% від загальної виробничої потужності, і чітких планів щодо збільшення завантаження немає. Наприкінці червня НЗФ також почав працювати на мінімальних рівнях. Наразі підприємства працюють із запасами сировини, що залишилися з листопада минулого року, та кількістю електроенергії, яку вони можуть отримати.
У той же час важка промисловість України стикається з багатьма проблемами, включаючи падіння попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, нестачу персоналу внаслідок мобілізації тощо. Феросплавна галузь відчуває особливий тиск через високі тарифи на електроенергію та проблеми з енергетикою. дефіцит, оскільки виробництво феросплавів є енергоємним процесом.
Зокрема, 1 червня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 661 внесено зміни до «Положення про порядок імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», які зобов’язують українських виробників купувати щонайменше 80% електроенергії в ЄС за європейськими цінами, щоб уникнути вимушених обмежень поставок електроенергії. Раніше обов’язкова частка імпорту становила 30%.
Таке рішення українського уряду може мати численні негативні наслідки для енергозалежних промислових підприємств країни, особливо для виробників залізної руди та металургів. Отже, частка електроенергії у виробництві залізорудного концентрату становить 60%, окатишів – 32%, сталеливарної продукції ДСП – 24%, ДП-КВ – 3,5%.
Зростання цін на енергоносії спричиняє різке зростання витрат на виробництво, що робить подальше виробництво економічно нерентабельним, і деякі гірничодобувні та металургійні компанії попереджають, що це може призвести до повної зупинки виробництва. Загалом скорочення постачання електроенергії неминуче призведе до значного падіння виробництва та експорту.
Виручка від експорту феросплавів за 7 місяців 2024 року скоротилася на 81,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. – до 48,13 млн дол. США, а в липні – знизився на 8,2% р/р. і 5,1% м/м. – до 18,79 млн дол.
Як повідомляв GMK Center, у 2023 році виробництво феросплавів в Україні скоротилося на 57,4% порівняно з 2022 роком. Експорт продукції скоротився на 4,9% р/р. — до 344,2тис тонн Порівняно з довоєнним 2021 роком поставки феросплавів за кордон скоротилися на 48,5%, тобто на 324,4 тис. тонн. тон. Найбільшим реципієнтом вироблених в Україні феросплавів у 2023 році була Польща – 52,8% у грошовому вираженні. До Туреччини припадало 14,1% експортних поставок, до Нідерландів – 8,5%.
За словами виконавчого директора Української асоціації виробників чорних сплавів (УкрФА), у 2024р. Сергій Кудрявцевстан феросплавної галузі залежатиме від трьох факторів – обстрілів, логістики та доступної електроенергії.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
