как выглядит торговля между странами — GMK Center

З початку війни Словаччина підтримала Україну, збільшивши споживання залізної руди

Під час війни Словаччина стала важливим партнером України – елементом диверсифікації експортних шляхів, а також постачальником енергетичної сировини, яка стала критичною для України та її економіки. Для українських гірничодобувних компаній словацький металургійний комбінат US Steel Kosice став ще більш важливим споживачем залізної руди на тлі труднощів з експортом продукції в інші регіони.

Торговий баланс

Після початку повномасштабної військової агресії Україна була змушена перебудовувати всю систему логістики своєї експортно-імпортної діяльності. У таких умовах стрімко зросла важливість усіх існуючих торгових і логістичних можливостей із сусідніми країнами, серед яких важливе місце посідає Словаччина.

Порівняно з довоєнним 2021 роком імпорт продукції зі Словаччини у 2023 році зріс в обсязі на 44% – до 1,2 млн тонн, а в грошовому – на 63%, до 1,8 млрд доларів США. У свою чергу, за цей же період український експорт зріс на 64% – до 5,8 млн тонн у натуральному вираженні, тоді як у грошовому – лише на 7%, до $1,1 млрд.

У 2023 році український експорт перевищив імпорт зі Словаччини в натуральному вираженні в 4,8 раза, а в грошовому був на 41% меншим. Цей показник свідчить про те, що Україна в основному постачає сировину до Словаччини. Найбільші експортні товари України в 2023 році становили залізна руда ($502 млн, або 84% експорту за обсягом), м’ясо ($104 млн), кабель ($88 млн), вугілля ($50 млн) і кукурудза ($49 млн). Також здійснюються невеликі поставки різноманітної промислової сировини, в тому числі: алюмінієва сировина, вироби з деревини та споживчі товари.

Найбільший імпорт зі Словаччини становлять нафтопродукти (358 млн доларів), газ (346 млн доларів) та автомобілі (259 млн доларів). Поставки енергетичної сировини (газ, нафтопродукти, електроенергія) зі Словаччини є надзвичайно важливими для України, зокрема для забезпечення палива та безпечної роботи енергосистеми, особливо в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Країна також постачає в Україну папір і картон, телевізійну апаратуру, метал, різні промислові вироби та товари народного споживання, машини, механізми та інструменти.

Ситуація з торговими та логістичними обмеженнями в Словаччині не набагато краща, ніж, наприклад, у Польщі. З одного боку, наприкінці листопада 2023 року влада Словаччини продовжила заборону на імпорт сільськогосподарської продукції з України на невизначений термін і розширила каталог товарів. Якщо раніше в ньому були пшениця та кукурудза, то зараз додалися мед, ячмінь, борошно, цукор тощо. У свою чергу, наприкінці минулого року словацькі перевізники заблокували єдиний прикордонний пункт для вантажівок «Ужгород – Вишнє Німецьке». вимагаючи скасування «безвізу» для України) лише на короткий час, а поляки продовжують протестувати.

Найбільший споживач руди

Географічна близькість Словаччини дала змогу українським гірничо-металургійним підприємствам під час війни загалом збільшити експорт. У 2023 році порівняно з 2021 роком український експорт продукції гірничодобувної та металургійної промисловості до цієї країни зріс на 63% — до 4,9 млн тонн, але в грошовому вираженні знизився на 8% — до $519 млн залізної руди та скорочення експорту металу продукти .

Під час війни через втрату виробничих потужностей і скорочення внутрішнього виробництва в Україні обсяги експорту металопродукції до Словаччини скоротилися на 75% — до 24,5 тис. тонн у 2023 році порівняно з 2021 роком. Таким чином, Україна стала нетто-імпортером металопродукції зі Словаччини.

За відсутності морського експорту до другої половини 2023 року Україна збільшила поставки залізної руди до Словаччини сухопутним транспортом на 67% — до 4,9 млн тонн у 2023 році порівняно з 2021 роком. Однак через зниження ринкових цін виручка від експорту за цей же період зросла лише на 5% до 502 мільйонів доларів.

У складні 2022-2023 роки, коли можливості доставки продукції споживачам були вкрай обмежені, Словаччина підтримала українських виробників залізної руди у споживанні та транзиті залізної руди. За останні два роки частка Словаччини в загальному обсязі українського експорту залізної руди в грошовому вираженні зросла з 19,2% до 28,4% у 2023 році.

Великою перевагою для експорту залізної руди є наявність залізничної колії Ужгород-Кошице шириною 1520 мм, яка забезпечує поставки до металургійних комбінатів US Steel Kosice. Це скорочує час перетину кордону, оскільки не потребує переміщення візків вагонів (залізнична колія в Словаччині 1435 мм).

Недоліком є ​​безвихідність цієї лінії, залежність від одного покупця та практична складність перевезення інших видів вантажів. Хоча місцеві залізничники говорять про можливість прийому інших вантажів, крім руди. Перед війною існували плани розширення ширококолійної дороги від Кошице до Братислави та Відня, але Європейський Союз відмовився фінансувати проект.

Словаччина також важлива для транзиту вантажів гірничої та металургійної промисловості. Через прикордонний перехід Ужгород-Матієвце залізна руда постачається на чеські металургійні підприємства Liberty Ostrava і Trinecke Zelezarny, а також на австрійську компанію Voestalpine.

Наплив словацького прокату

Порівняно з довоєнним 2021 роком словацький імпорт металопродукції в Україну у 2023 році зріс за обсягом у 2,6 рази – до 140 тис. тонн, у грошовому вираженні – у 2,1 раза, до 154 млн. дол.

З початку війни основним імпортом металопродукції зі Словаччини в Україну був гаряче- та холоднокатаний плоский прокат і сталь з покриттям. Зокрема, поставки гарячекатаного прокату у 2023 році порівняно з довоєнним 2021 роком зросли у 67 разів – до 59 тис. тон. У свою чергу, поставки гарячекатаного прокату зросли в 2,7 раза, а прокату з покриттям — в 1,4 раза. Поставки вищевказаного позицій зросла через дефіцит аналогічної продукції на українському ринку.

Хоча словацький імпорт сталі під час війни зріс, його обсяги залишаються незначними порівняно з масштабами українського ринку. Це становить 11,3% від загального імпорту металопродукції в Україну, або 4% від рівня споживання сталі в країні у 2023 році.

За даними WorldSteel, за останній рік Словаччина збільшила виробництво сталі на 15,4% в річному вимірі. — до 4,5 млн тонн. У 2022 році спостерігається зворотна тенденція – падіння на 20,4% у річному обчисленні, до 3,9 млн тонн. Виробництво сталі у Словаччині у 2023 році склало лише 3,5% (у 2022 році – 2,9%). ) від показника ЄС.

У країні працюють дві металургійні компанії — US Steel Kosice, виробнича потужність якої становить 4,5 млн тонн сталі на рік і 5 млн тонн на рік чавуну, і Max Aicher Slovenia Steel Mills Strazske (620 тис. тонн на рік сталі ).

Баланс інтересів

У нинішніх умовах Україна буде більш цікавим ринком для словацької металопродукції, ніж навпаки. Через недостатній обсяг внутрішнього виробництва металопродукції в Україні ринок Словаччини цікавить лише гірничодобувні компанії. Водночас можливість збільшення споживання української залізної руди металургійними заводами ЄС багато в чому залежить від рівня попиту, тобто ситуації на європейському ринку сталі.

Довгострокові перспективи поставок залізної руди до Словаччини виглядають невизначеними. US Steel Kosice отримає від уряду країни 300 млн євро на декарбонізацію виробництва – заміну двох доменних печей на електродугові. Схоже, що під час і після реалізації цього амбітного проекту (орієнтовно до 2026 року) споживання української залізної руди зменшиться.

Обмеженнями для розвитку торгівлі та транзиту загалом є невелика протяжність українсько-словацького кордону (лише 97 км), складний рельєф і, як наслідок, невелика кількість комунікаційних переходів. Їх лише три: для залізничних перевезень вантажів – «Ужгород – Матевце» (використовується для вивезення руди, місткість – 500 вагонів) і «Чоп – Черна над Тісою» (490 вагонів), і тільки один для вантажівок – «Ужгород». «Вишнє» нім. Словаччина відкрита до розвитку логістики з Україною, минулого року активно модернізували прикордонну залізничну інфраструктуру, але швидко наростити її пропускну здатність досить складно.