как выглядит торговля между странами во время войны — GMK Center

Чехія постачає в Україну вантажі та військову техніку, отримує руду, кабель і сільськогосподарську продукцію

Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України у постачанні товарів військового призначення та продовжила залишатися традиційним постачальником автомобільної техніки та споживчих товарів. Однак для українських гірничодобувних компаній чеські сталеливарні заводи стали ще більш значущими споживачами залізної руди в умовах труднощів з експортом продукції в інші регіони.

Торговий баланс

Україна та Чехія не мають спільного кордону, тому торгівля та транзит йдуть через Польщу та Словаччину. Імпорт продукції з Чехії у 2023 році в натуральному вираженні порівняно з довоєнним 2021 роком скоротився на 55% – до 0,35 млн тонн, у грошовому – зріс на 20%, до 1,8 млрд дол. У свою чергу, за цей же період український експорт впав на 21% — до 4,4 млн тонн в натуральному вираженні, а в грошовому — на 30%, до $1 млрд.

У 2023 році український експорт у натуральному вираженні перевищив імпорт із Чехії у 12 разів, а в грошовому був на 44% меншим. Цей показник свідчить про те, що Україна в основному постачає сировину до Чехії. Найбільшими експортними товарами України у 2023 році були залізна руда ($349 млн, або 85% експорту за обсягом), кабель ($157 млн), ріпак ($32 млн) і цукор ($20 млн). Доставляються також невеликі запаси сільськогосподарської та харчової продукції, різноманітної промислової сировини, виробів з деревини та товарів народного споживання.

Найбільшими статтями імпорту з Чехії є «інші товари» ($540 млн), які включають товари військового призначення, автомобілі ($139 млн) і кузови ($45 млн), енергетичне обладнання ($56 млн), чистячі засоби ($42 млн). млн) і засоби гігієни (39 млн доларів).

У значно менших обсягах країна постачає в Україну вироби з пластмас, папір і картон, різні промислові вироби та товари народного споживання, машини, механізми та прилади.

Український експорт гірничо-металургійного комплексу

Через втрату виробничих потужностей і скорочення внутрішнього виробництва обсяг українського експорту продукції гірничо-металургійної промисловості до Чехії у 2023 році порівняно з 2021 роком скоротився на 24% – до 3,8 млн тонн, у грошовому вираженні – на 48% до 394 млн дол.

У структурі експорту української гірничо-металургічної промисловості домінує залізна руда. Експорт української залізної руди до Чехії минулого року впав до 3,8 млн тонн з 5 млн тонн у довоєнному 2021 році. За той же період доходи від експорту впали до 349 мільйонів доларів з 616 мільйонів доларів. Поставки залізної руди на чеські металургійні підприємства Liberty Ostrava і Trinecke Zelezarny здійснюються залізницею транзитом через Словаччину.

У важкі 2022-2023 роки, коли можливості доставки продукції споживачам були вкрай обмежені, Чехія підтримала попитом українських виробників залізної руди (навіть незважаючи на падіння поставок). З початку війни частка Чехії в загальному обсязі українського експорту залізної руди в грошовому вираженні зросла з 9,7% до 19,7% у 2023 році. Лише Словаччина була більшим споживачем.

З початку війни зросли поставки до Чехії труб (у 2,3 рази), катанки (у 2,2 рази) і сталевого дроту (на 64%). Практично з нуля зріс експорт озброєнь (код 7214), який встановив рекордну динаміку – зростання в 34 рази, хоча обсяг поставок (4,2 тис. тонн) виглядає досить скромним. У свою чергу, експорт холоднокатаного та гарячекатаного плоского прокату до Чехії з початку війни впав у кілька разів — до 4,8 тис. відповідно. тонн і 3,6тис тон.

Перспективи збільшення експорту української залізної руди до Чехії виглядають частково невизначеними через труднощі в роботі найбільшого в країні виробника сталі Liberty Ostrava (річна виробнича потужність – 3,6 млн тонн сталі). Як і інші активи Liberty Steel в Європі, завод відчуває труднощі – через велику заборгованість він не працює з кінця 2023 року і фактично є банкрутом.

У свою чергу, перспективи збільшення поставок української металопродукції на ринок Чехії частково залежать від збільшення власного виробництва, оскільки наразі виробники не в змозі задовольнити навіть внутрішні потреби в готовій сталі. Водночас Чехія характеризується відносно високим рівнем споживання металу (6,6 млн тонн у 2022 році).

Поставки з Чехії

Чеська сталеливарна промисловість переживає важкі часи. За даними Worldsteel, у 2022 і 2023 роках виробництво сталі в Чехії скоротилося на 11% р/р. і 21% р/р. – до 3,4 млн тонн. Виробництво сталі в Чехії у 2023 році становило лише 2,7% (у 2022 році – 3,1%) від обсягу ЄС.

Загальне падіння виробництва також впливає на експорт сталі з країни. Порівняно з довоєнним 2021 роком чеський експорт продукції гірничодобувної та металургійної промисловості в Україну у 2023 році скоротився майже на 90% – із 160 тис. тонн до 19 тис тон. Виручка від експорту за цей же період впала до 25 млн. доларів, як це зробила, наприклад, Польща.

Єдиною значною статтею імпорту гірничо-металургічної продукції з Чехії є кокс (код 2704), але його поставки в Україну скоротилися з довоєнних 154 тис. тонн до 9,2 тис тонн у 2023 році. Невеликі також поставки залізничної продукції (3,5 тис. тонн у 2023 році) і труб (1 тис. тонн). Через обсяги поставок значення чеської металопродукції для українського ринку зараз мінімальне, хоча воно може зрости для потреб післявоєнної відбудови країни.

Імпорт сталі з Чехії породжує проблему регулювання доступу України до металопродукції, виготовленої з російських напівфабрикатів. Україна, на відміну від ЄС, наразі жодним чином не обмежує постачання на свій ринок металопродукції з російських матеріалів.

Що далі?

У нинішніх умовах Чехія є ринком лише для кількох видів української експортної продукції (залізної руди, кабелю та частково сільськогосподарської продукції). Торгівлю між Україною та Чехією ускладнює низька пропускна здатність шляхопроводів на кордоні зі Словаччиною та майже піврічна блокада прикордонних переходів на кордоні з Польщею.