[ad_1]
Які компанії продовжували інвестувати в Україну за останній рік і чи з’явилися нові інвестори?
Іноземні інвестиції в Україну за підсумками 2023 року зросли на 40% і досягли рівня $1,2 млрд – за підрахунками Інституту KSE. Серед найбільших інвесторів – гіганти металургійної, енергетичної, промисловості будівельних матеріалів та інших галузей. Ще минулого літа ми аналізували, які світові компанії найбільше інвестували в Україну з початку повномасштабної війни. GMK перевірив, чи збереглися в українській економіці великі іноземні інвестори та чи з’явилися нові.
MMC
Цей напрямок залишається в авангарді за масштабами інвестицій, зокрема завдяки металургійному гіганту ArcelorMittal. Незважаючи на близькість лінії фронту, перебої з водопостачанням та доступом до енергоресурсів, компанія продовжила розвивати виробництво в Кривому Розі. У 2024 році ArcelorMittal Кривий Ріг має намір збільшити капітальні інвестиції майже на 20% — до 155 млн доларів.
Реалізується масштабний проект – будівництво хвостосховища «Trzecia Mapa» (комплекс споруд з утилізації промислових відходів), яке коштувало компанії 150 мільйонів доларів. Нещодавно ПАТ «АрселорМіттал» отримало від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України дозвіл на будівництво цього полігону. Проект планується завершити до кінця 2024 року.
Гірничодобувна галузь також очікує масштабних інвестицій. Як з’ясувалося на початку цього року, австралійська публічна компанія European Lithium стала власником 100% капіталу ТОВ «Європейський літій Україна». Компанія зацікавилася видобутком літію в Україні наприкінці 2021 року. Його планували видобувати в Донецькій і Кіровоградській областях. Зараз є плани щодо родовища Добра (Кіровоградська область), яке може стати найбільшим родовищем літію в Європі. Протягом наступних 4-5 років компанія планує інвестувати в свій розвиток $1 млрд, але право на це все ще вирішується в судах.
Як заявив у розмові з українськими журналістами президент правління European Lithium Тоні Сейд, його компанія також готова в майбутньому побудувати в Україні два заводи: збагачувальний поряд із шахтою, що має збільшити частку оксиду літію в руді від 1,36% до 6% і установку для виробництва гідроксиду літію, з якого виготовляють акумулятори. Однак велике значення для цього виробництва має електроенергія.
Крім того, канадська компанія Black Iron Inc., яка видобуває залізну руду на Шиманівському родовищі в Кривому Розі, з літа минулого року чекає і закликає український уряд підписати інвестиційну угоду, яка передбачить інвестиції в 1,1 млрд доларів США в видобуток корисних копалин. та переробного заводу для України.
Промисловість будівельних матеріалів
З огляду на масштаби необхідної післявоєнної відбудови, виробництво будівельних матеріалів стає однією з найбільш привабливих галузей для інвесторів і виходить у лідери.
Наприклад, ірландська CRH, провідний світовий виробник будматеріалів (в Україні працює під брендом Cemark), продовжує розширювати свою діяльність в Україні. Компанія має три заводи: у Кам’янці-Подільському, Одесі та Миколаєві. Під час повномасштабного вторгнення компанія інвестувала у його виробництво 80 мільйонів євро. Інвестиції були спрямовані на логістичний термінал у Київській області ($34 млн) та розвиток логістики та підвищення енергоефективності підприємств. Наприклад, компанія «Подільськцемент», за словами керівництва CRH, характеризується одним із найнижчих рівнів енергоспоживання в Європі.
Як зазначив у нещодавньому інтерв’ю Гійом Кавальє, президент CRH для Центральної та Східної Європи, фінансисти компанії завжди дуже уважно та ретельно розглядають усі ризики.
«На нашу думку, перспективи в Україні переважають ризики. Цемент має вирішальне значення для ремонту. Тому, очевидно, це перспективна інвестиція», – підкреслив він.
З осені 2023 року CRH намагалася завершити операцію з придбання «Волинь-цементу» та «Югцементу» за 100 млн євро, але операція чекала на схвалення Антимонопольного комітету понад півроку.
Крім того, ArcelorMittal Construction, будівельний підрозділ ArcelorMittal, планує створити сучасний завод у Київській області, який спеціалізується на виробництві сучасних профілів та теплоізоляційних плит з екологічно чистої переробленої та відновлюваної сталі XCarb.
У найближчі роки ArcelorMittal планує інвестувати в нове підприємство 40 млн євро та створити 100 робочих місць у Київській області.
Інший інвестор з галузі, німецька компанія MC-Bauchemie, вже планує розширити виробництво сухих будівельних сумішей у Березань (Київська область), повідомив директор MC-Bauchemie Україна Артем Приймаченко.
За його словами, компанія має намір побудувати нову лінію спеціальних будівельних матеріалів, таких як полімерцементні суміші для конструкційного ремонту бетону, поверхонь для промислових підлог, гідроізоляційних матеріалів і високофункціональних клеїв для плитки. Орієнтовний обсяг інвестицій – 1,5 млн євро. Нову лінію в Березані можуть запустити наприкінці 2025 року.
Машинобудування
Машинобудування – ще одна галузь, інвестиції в яку наразі зосереджені на нових потребах нашої країни, викликаних повномасштабним вторгненням. Наприклад, компанія IPR Aqua, дочірня компанія міжнародної природоохоронної компанії Dekonta, розташована в Чехії, виготовлятиме мобільні водоочисні установки у Львівській області (Стрий). Dekonta as працює у сфері захисту навколишнього середовища — очищення стічних вод, очищення повітря, дослідження забруднення, поводження з відходами, екологічний розвиток тощо. З початку повномасштабного вторгнення компанія активно допомагає Україні, як постачаючи обладнання, так і розробляючи проекологічні рішення, а тепер запустить виробництво на території країни.
Щодо американської компанії Amsted Rail, яка восени 2022 року вела переговори про запуск у Львові виробництва підшипників і комплектуючих для легкових вагонів, то інформації про хід цього проекту поки що немає.
Енергія
В умовах знищення шунтової генерації ефективні енергетичні рішення, зокрема ті, що використовують відновлювані джерела, знову стають актуальними для України. І деякі іноземні компанії готові підтримати наше енергетичне відновлення.
Голландська компанія із зеленої енергетики Madoqua Renewables Holding Limited уклала угоду з Офісом із залучення та підтримки інвестицій (Ukraine Invest) про будівництво сміттєпереробного заводу в Тернополі. Вартість проекту – 900 млн євро.
Новий завод вироблятиме метанол – екологічно чисте паливо – з цукрових відходів (меляси) за допомогою стічних вод.
Турецька Onur Group залишається головним інвестором в українську енергетику. До 2030 року група планує інвестувати близько 260 млн доларів США в українську зелену енергетику, зокрема у вітрові електростанції у Львівській області та на Закарпатті загальною потужністю 200 МВт. Станом на вересень 2023 року Onur вже інвестував у цю сферу близько $290 млн – у сонячну електростанцію на 150 МВт у Хмельницькій області.
Хімічна промисловість
У березні 2024 року міжнародна компанія Unilever розпочала будівництво нового заводу в Білій Церкві Київської області. Завод обійдеться в 20 млн євро і створить майже 100 нових робочих місць. Вироблятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу. Продукція буде спрямована в першу чергу на український ринок. Завершення будівництва заплановане на кінець 2024 року.
У компанії підкреслили, що виробництво побудоване відповідно до стандартів зеленої та сталої промислової екосистеми, з ефективним використанням водних та енергетичних ресурсів, комфортними умовами праці та мінімальним впливом на навколишнє середовище.
Харчова промисловість
Датська пивоварна група Carlsberg також продовжує інвестувати у виробництво в Україні. Як зазначив генеральний директор Carlsberg Group Якоб Ааруп-Андерсен після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, його компанія планує інвестувати в український бізнес 2 млрд грн у 2023-2024 роках. Зокрема, торік на пивоварні Kijowski була запущена нова виробнича лінія. Як йдеться у повідомленні, характерною рисою цієї лінії є сучасна технологія, повна автоматизація, дотримання вимог безпеки обслуговуючого персоналу та безпечність продукції, що на ній виготовляється.
До слова, у середині травня американська тютюнова компанія Philip Morris відкрила нову фабрику на Львівщині, інвестувавши в неї 30 мільйонів доларів. На заводі вже працює перша лінія, друга майже готова. Всього буде встановлено п’ять ліній.
Це не повний список компаній, які здійснили або оголосили про майбутні інвестиції за останній рік. Незважаючи на те, що в нашому списку з’явилися нові гравці, компанії, які працюють на українському ринку задовго до повномасштабного вторгнення, інвестують переважно в модернізацію та масштабування виробництва. Деякі з них вирішують інвестувати у виробництво з практичних міркувань – труднощів із виплатою дивідендів материнським структурам. Хтось працює на перспективу – очікує значних вигод після вступу України до ЄС. Для когось інвестиції в українську економіку є жестом солідарності з українським народом, який постраждав від війни.
Але незалежно від мотивації, ці інвестиції потрібні для відновлення нашої економіки. У 2022 році ВВП України скоротився майже на третину, а у 2023 році зріс лише на 5,3%. Поки ми не вийдемо на довоєнний рівень виробництва, ми будемо змушені користуватися дотаціями або кредитною підтримкою партнерів, яка в свою чергу не може бути безмежною.
ЄС та інші наші партнери це добре розуміють, тому роблять усе від них залежне, щоб підтримати компанії, які розглядають розвиток виробництва в Україні. 17 квітня розпочав роботу Український інвестиційний фонд (UIF) – невід’ємна частина програми Ukraine Facility, яка передбачає сприяння залученню в українську економіку передусім приватних інвестицій.
UIF передбачає кілька механізмів. По-перше, надання гарантій на суму 7,8 млрд євро. Ці гарантії мають частково покрити ризики (зокрема безпеки) реалізації великих інвестиційних проектів. По-друге, надаючи гранти, змішане фінансування та технічну допомогу на суму 1,5 млрд євро, Мінекономіки очікує, що таким чином вони зможуть залучити інвестиції на суму до 40 млрд євро.
Крім того, страхування інвестиційних ризиків в Україні також здійснюється багатостороннім агентством гарантування інвестицій Світового банку MIGA та національними експортно-кредитними агентствами окремих країн світу.
Водночас для деяких компаній українська влада стала перешкодою для інвестування. Зволікання з підписанням договорів, оформленням дозволів та вирішенням судових спорів – усе це позбавляє Україну інвестиційної привабливості в очах інвесторів та позбавляє нашу економіку таких необхідних мільйонів іноземної валюти.
Економічне відновлення не може бути спрямованим, воно має стати спільною відповідальністю урядовців усіх рівнів.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
